Підсумки року: 25 інтервʼю, які найбільше читали у 2024-ому

За рік у нас вийшло понад дві сотні інтерв’ю. Згадуємо діалоги із найбільш неординарними та цікавими героями, які стали нашими співрозмовниками.

«ЗІБРАВ ПОНАД 30 ТИСЯЧ ЗОБРАЖЕНЬ СТАРОГО КИЄВА»: ІНТЕРВ’Ю З ФОТОКОЛЕКЦІОНЕРОМ ЕМІЛЕМ ПАНАСЮКОМ

Усі, хто має хоча б мінімальний інтерес до міста та його історії, точно зустрічали знімки з колекцій киянина у місцевих спільнотах в соцмережах. До речі, сам Еміль також активно веде свою особисту сторінку у фейсбуці, на якій періодично ділиться маловідомими фото, публікує старовинні карти, плани чи проєкти, пов’язані з Києвом.

Таких як він можна сміливо вважати «народним краєзнавцем», хоча сам себе так не називає, і скромно додає: затримався у цій темі майже випадково… З усім тим, зараз у колекціях Еміля понад 30 000 цифрових копій.

Про те, як виникло незвичайне хобі, скільки років формувалася багатотисячна фотоколекція, що цікавого можуть розповісти світлини Києва та який експонат у його архівах можна сміливо назвати відкриттям, — в інтерв’ю «Вечірнього Києва»

ПРО ЗАСЕКРЕЧЕНІ ДАНІ, НАРОДЖУВАНІСТЬ ТА МІГРАЦІЮ: ІНТЕРВ’Ю ІЗ ОЛЕКСАНДРОМ ГЛАДУНОМ

Сьогодні в Україні війна завдає глобальних руйнацій, але вчені-демографи продовжують аналізувати зміни у кількості людей та прогнозувати — скільки нас буде у недалекому майбутньому і як це змінить країну.

Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, розповів кореспондентці «Вечірнього Києва», що більшість цифр, якими оперують сьогодні в Україні — доволі відносні.

УРОК АФГАНСЬКОЇ ВІЙНИ МИ НЕ ВИВЧИЛИ, АЛЕ ЙОГО ТРЕБА ЗАПАМ’ЯТАТИ, — ІСТОРИК ІВАН ПАТРИЛЯК

Історик відзначає, що Україні слід переосмислити наслідки війни у Афганістані, а цивілізовані держави мають знайти спосіб знешкодити росію, як державу-агресора.

Епоха імперіалістичних воєн могла б закінчитись 15 лютого 1989 року, коли відбувся вивід радянських військ з території Афганістану після десятиліття протистояння. Але росія так і не відкрила нову сторінку свого розвитку й все ще марить відновленням панування на теренах «союзу».

Чим була війна в Афганістані для українців? Як слід трактувати сьогодні її наслідки?

Чому світові лідери «проґавили» підтекст у словах путіна про нову війну на Мюнхенській конференції з безпеки у 2007 році? Як можна зупинити загрозу з росії для світу? Читайте у «Вечірньому Києві».

«ВІЙНА — ЦЕ НАРКОТИК: БОРОТИСЯ, НЕМОЖЛИВО ЗУПИНИТИСЯ»: ІСТОРІЯ ЗАСНОВНИКА «ХОРТУ»

Павло Патарецький не чекає ухвалення законів, які звільнять його від обов’язку надалі захищати державу. Бо війна для нього закінчиться лише тоді, коли вдасться звільнити рідний Крим.

10 років поспіль засновник легендарного батальйону спеціального призначення «Хорт» на прізвисько «Булат» — у військовому строю. Спочатку він боронив схід України, а на початку повномасштабного вторгнення стояв на захисті столиці. Далі були запеклі бої за Лисичанськ та деокупація Херсона.

Наразі підрозділ «Хорт» залучений у боях на півдні та сході України у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади Збройних Сил України.

Про те, як змінився ворог за 10 років російсько-української війни та чому прийти на війну непідготовленим є найбільшим злочином, а також чи можливий новий наступ на Київ, — 53-річний Павло Патарецький поспілкувався з журналісткою «Вечірнього Києва» за день до чергового від’їзду на фронт.

КИЇВСЬКИЙ ІНСТИТУТ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ПРОАНАЛІЗУВАВ РАКЕТУ «ЦИКРОН»: РОЗМОВА З ДИРЕКТОРОМ

Від початку повномасштабної війни порушено десятки тисяч кримінальних справ за фактом скоєння окупантами воєнних злочинів.

Усі вони мусять мати належну доказову базу для притягнення російських військових і їхнього керівництва до відповідальності. Цим займається Київський науково-дослідний інститут судових експертиз (КНДІСЕ) Міністерства юстиції у співпраці з представниками Міжнародного кримінального суду.

Після деокупації Київщини та інших регіонів експерти обстежили кожну зруйновану будівлю та знищене авто. Ідентифікували російських воєнних злочинців, їхніх командирів і підрозділи до яких вони належать. Фахівці КНДІСЕ проводять експертизи стрілецької зброї, снарядів, безпілотників і різноманітних видів важкого озброєння.

Нещодавно експерти підтвердили використання росіянами нової експериментальної гіперзвукової ракети «Циркон» під час атаки на Київ 7 лютого.

Що це за ракета? Чим північнокорейська балістика, якою окупанти вже атакують українські міста, відрізняється від російської? Як змінюється зброя ворога? Про це та багато іншого «Вечірній Київ» розпитав директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександра Рувіна.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ НЕ ЗАБЕРЕ ХЛІБ У ТВОРЧИХ ЛЮДЕЙ, — КИЇВСЬКА ІЛЮСТРАТОРКА

У портфоліо молодої художниці Валентини Романової кліп, дитяча книга і «вірусні» ілюстрації.

У червні минулого року росіяни підірвали Каховську ГЕС. Було затоплено чи підтоплено майже 80 населених пунктів. Масштабна катастрофа потрясла українців, які вкотре мобілізувалися на допомогу тим, чиє майно забрала вода. І в цей час усі соцмережі обійшов малюнок — хлопець із собачкою у човні, а під ними, у глибині, обриси будинку.

Згодом з’ясувалося, що авторка — Валентина Романова, чудова ілюстраторка з виразним авторським почерком, портфоліо якої анімація кліпу та книга. Про те, як захоплення стає професією і чому штучний інтелект ніколи не забере хліб у митців Валентина Романова розповіла «Вечірньому Києву».

КИЇВ ХОЧЕ РОЗМІСТИТИ У ГОСТИННОМУ ДВОРІ МУЗЕЙ ІСТОРІЇ МІСТА: ІНТЕРВ’Ю З ГАННОЮ СТАРОСТЕНКО

Заступниця голови КМДА Ганна Старостенко розповіла «Вечірньому Києву» про облаштування укриттів, безбар’єрне середовище у закладах культури та пам’ятках архітектури. А також — про головні культурні події 2024 року, перетворення кінотеатрів на кластери після війни та збереження будинків, яким 100 років.

«КИЇВ САМ ОБИРАЄ КОМУ ПОДОБАТИСЯ»: ІНТЕРВ’Ю З ГІДЕСОЮ, ЯКА ВИРОСЛА НА БЕССАРАБЦІ

Сьогодні Тетяна Литвин називає себе гідесою та блогеркою, організовує авторські екскурсії містом та планує віртуальні тури. А у її соцмережах — тисячі підписників та мільйони переглядів.

Ми запросили Тетяну на інтерв’ю, щоб за чаєм поспілкуватися про її захоплення, яке переросло у заробіток. Це мала бути розмова більше про її роботу екскурсоводом та блогерство, але випадково вийшла окрема історія: про київське дитинство, бабусині розповіді та сімейні драми, які обернулися великим успіхом. І все це розгорталося на вулицях улюбленого міста. Читайте інтерв’ю у «Вечірньому Києві»

ЗАВЖДИ МАЙТЕ НАДІЮ: ІНТЕРВ’Ю З АДВОКАТКОЮ, ЯКА ВЕДЕ СПРАВИ ЗНИКЛИХ БЕЗВІСТИ ЧИ ЗАГИБЛИХ ВІЙСЬКОВИХ

Наталія Сідак-Жарова родом із Макіївки. Юридичною практикою займається з 1993 року. Працювала на різних підприємствах на Донеччині, зокрема, в оборонної галузі, а паралельно консультувала громадян, підказувала, як захистити свої права власникам бізнесу.

Початок війни 2014 року застав її на посаді юриста у відділі однієї з великих компаній. Вона зрозуміла, що залишатися у Донецьку небезпечно. Її фактично витягнув з міста власник зоопарку «12 місяців» Михайло Пінчук, він запропонував роботу, подбав про житло. На Київщині Наталія прожила два роки, а потім перебралася у столицю — заледве знайшовши квартиру. Побачивши донецьку прописку, власники відмовляли.

У Києві доля звела її з колишніми співробітницями з Донецька. Вони дивувалися, що маючи такий великий досвід, пані Наталя не має посвідчення адвоката і відповідної практики. Тож допомогли підготуватися до кваліфікаційного екзамену.

Тож вона, уже як адвокат, консультувала переселенців — як отримати ті чи інші довідки, виписки, допомогу. Те, з чим зіштовхуються ці люди знала з власного досвіду. А з початку повномасштабної війни, крім суто цивільних справ почала допомагати родинам військових. Читайте інтерв’ю у «Вечірньому Києві».

ЯК ВРЯТУВАТИРОБОТИ УКРАЇНСЬКИХ АВАНГАРДИСТІВ: ІНТЕРВ’Ю З МИСТЕЦТВОЗНАВЦЕМ ДМИТРОМ ГОРБАЧОВИМ

«Мистецтво світу. Внесок України» — нове видання, створене Дмитром Горбачовим та Валентином Соколовським, відкриває українську історію за долями та творами художників. Про те, як намагались знищити український авангард і як його вдалось вивести на світовий кін, — у розповіді Дмитра Горбачова для «Вечірнього Києва».

Дмитро Горбачов — мистецтвознавець, архівіст, куратор, автор багатьох видань з історії мистецтва, відомий як відкривач і хранитель українського авангарду.

«ПОКАЗУЄШ КОЖНИЙ РУХ ВОРОГА, КОРИГУЄШ АРТИЛЕРІЮ, СУПРОВОДЖУЄШ ШТУРМОВІ ДІЇ»: РОЗПОВІДЬ КОМАНДИРКИ АЕРОРОЗВІДКИ

Дар’я Васильченко служить у 23-ому окремому батальйоні спеціального призначення Президентської бригади, на посаді командира підрозділу аеророзвідки. «Вечірній Київ» розпитав дівчину про її непросту службу.

Дар’я має дві вищі освіти: магістра філософії та магістра державної служби. Її життя різко змінилося за декілька годин: 23 лютого 2022 року вона жила цивільним життям, а 24-го вже стала на захист України — мобілізувалася за декілька годин.

КИЇВ НА ОДНОМУ ПОРТАЛІ РОЗМІСТИВ 40 ПОСЛУГ ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ, ВЕТЕРАНОК ТА ЇХНІХ СІМЕЙ, — МАРИНА ХОНДА

У столиці запрацював міський «Портал Захисників та Захисниць». Цей інноваційний сервіс спростить багато процесів для киян-Захисників та киянок-Захисниць, а також їхніх родин і родин загиблих.

Київ першим в Україні запустив сервіс «Портал Захисників та Захисниць». Він працює за принципом «єдиного вікна».

У бета-версії вже доступні понад 40 різноманітних послуг: соціальні, медичні, освітні та інші. Перші 10 вже можна оформити онлайн. Надалі ці переліки доповнюватимуть.

Про це та інше розповіла заступниця голови КМДА зі здійснення самоврядних повноважень та впровадження безбар’єрності Марина Хонда.

НАШОЮ МІСІЄЮ Є ВІДКРИВАТИ НОВІ ІМЕНА, ЩО ДІЙСНО ПРЕДСТАВЛЯЮТЬ УКРАЇНУ, — ОЛЕГ СКРИПКА ПРО ІСТОРІЮ ТА СУЧАСНІСТЬ «КРАЇНИ МРІЙ»

Засновник та організатор «Країни мрій» Олег Скрипка розповів про те, як починався етнофестиваль та які його цьогорічні акценти.

Сьогодні знаному музиканту Олегу Скрипці виповнилося 60 років. А його етнофестиваль «Країна мрій», названий на честь однойменної пісні, гімну цієї події, цьогоріч також святкує ювілей — 20 років.

Як проходив перший захід, чим вирізняється фестиваль та які цікавинки готують відвідувачам вже у червні, «Вечірній Київ» розпитав Олега Скрипку.

«КОЖЕН БІЙ ЗАЛИШАЄ СЛІД У ГОЛОВІ ТА В СЕРЦІ»: ІНТЕРВ’Ю З ВІЙСЬКОВОЮ ОЛЕНОЮ РИЖ

Замість стильного одягу — стриманий оливковий мультикам. Замість подорожей — бойові виїзди. Замість інстаграмних сніданків — сухпайок на нулі. Таким зараз виглядає життя 42-річної захисниці Олени Риж (Іваненко).

Півтора року тому вона залишила успішний ресторанний бізнес та мобілізувалась. Нині Олена — штурмовичка та бойова медикиня. Вона активно веде соціальні мережі, відверто спілкується зі своєю аудиторією та показує реальну війну. Без котиків і танців у полях.

Поки Олена вдома «Вечірньому Києву» вдалось запросити захисницю на інтервʼю в неформальній обстановці у парку Шевченка. Про життя, фронт та свою медійність — у нашому матеріалі.

«ЗБЕРЕГТИ АРТЕФАКТИ ПОШТОВОЇ ПЛОЩІ — ЦЕ НЕ ТІЛЬКИ ЗАВДАННЯ КИЄВА»: ІНТЕРВ’Ю З ВАЛЕНТИНОМ МОНДРИЇВСЬКИМ

Місто готове брати участь у реалізації проєкту на Поштовій площі. Проте, виходячи з обставин, що склалися, всі органи центральної виконавчої влади мають брати в цьому активну участь.

Навіть не дивлячись на воєнний стан та першочерговість інших викликів робоча група з розробки плану завершення реконструкції транспортної розв’язки на Поштовій площі активізувала діяльність. Одним з її головних завдань є врегулювання розбіжностей що до музеєфікації артефактів, які оголошені пам’яткою національного значення.

Незабаром група запропонує варіанти розв’язання проблеми з довгобудом. Замовлена експертиза стану підземного простору під площею.

Про це в інтерв’ю «Вечірньому Києву» розповів заступник голови КМДА, депутат Київради (фракція УДАР) Валентин Мондриївський.

«ШКОДУЮ, ЩО РАНІШЕ НЕ ПРИЄДНАВСЯ ДО СИЛ ОБОРОНИ»: ЕКСКЛЮЗИВНЕ ІНТЕРВ’Ю СЕРГІЯ ЖАДАНА

«Для мене в якийсь момент стало дуже некомфортним бути поза межами війська», — зізнався відомий український письменник, музикант і громадський діяч Сергій Жадан в інтерв’ю журналістці «Вечірнього Києва». Він півтора місяця тому долучився до лав 13 бригади Нацгвардії «Хартія».

21 липня Сергій зі своїм гуртом «Жадан і Собаки» став хедлайнером третього дня «Atlas United 2024». Також поет і волонтер під час триденного фестивалю охоче спілкувався зі своїми прихильниками на алеї соціальних ініціатив (сертифікованому укритті країни на території Blockbuster Mall, де розмістилися зони різних бригад та громадських організацій — Ред) біля стенду бригади «Хартія», ряди якої він і кілька учасників його гурту, поповнили зовсім нещодавно.

ПРО МОБІЛІЗАЦІЮ ПІСЛЯ 16 ЛИПНЯ, ОБМЕЖЕНО ПРИДАТНИХ ТА ШТРАФИ: ІНТЕРВ’Ю З НАЧАЛЬНИКОМ ДАРНИЦЬКОГО ТЦК

Зараз усі обговорюють наступний етап — мобілізацію після 16 липня, штрафи для тих, хто не оновився, можливе притягнення до відповідальності тощо.

Щоб отримати відповіді на найголовніші питання щодо ситуації, «Вечірній Київ» поспілкувався з начальником Дарницького районного у м. Києві ТЦК та СП — Володимиром Новосядлим.

ПОТРІБНО ЗАБОРОНИТИ РОСІЙСЬКИЙ КОНТЕНТ: НАД ЧИМ ЗАРАЗ ПРАЦЮЄ ВІДОМИЙ РЕЖИСЕР АХТЕМ СЕІТАБЛАЄВ

«Мистецтво допомагає рефлексувати, мотивує, іноді навіть рятує людей», — ці слова належать відомому українцю, кримськотатарського походження Ахтему Сеітаблаєву. Актора, режисера і сценариста добре знають не лише в Україні, а й далеко за її межами. Його стрічка «Кіборги» — про захист Донецького аеропорту, свого часу не лише побила рекорд українського кінопрокату, а й відкрила світу правду про війну в Україні.

І якщо раніше Ахтем знімав фільми про війну, то з початком широкомасштабного вторгнення сам поповнив лави Сил оборони. На захист країни став з перших днів. Наразі він військовослужбовець та очолює творчий колектив, який знімає документальний серіал про всі сили Територіальної оборони.

Про кіно, яке зараз на часі, повну відмову від російського контенту, творчі проєкти й професійну мрію Ахтема Сеітаблаєва, в ексклюзивному інтерв’ю для «Вечірнього Києва».

СТАЛА ПОВІТРЯНОЮ АКРОБАТКОЮ, ЩОБ ПЕРЕБОРОТИ СТРАХ ВИСОТИ: ІСТОРІЯ ВАРВАРИ РАХМАНІНОЇ

Цим видом спорту дівчина почала займатися вже у дорослому віці, а вже за три роки інтенсивних тренувань змогла досягти чемпіонського рівня.

На початку липня повітряна гімнастка з Києва Варвара Рахманіна здобула перемогу на Чемпіонаті Європи з повітряної акробатики, який проходив в Італії. Спортсменка стала чемпіонкою серед аматорів у своїй віковій категорії, випередивши головних конкуренток змагань Кристину Сабо та Емму Фараго з Угорщини.

«Вечірній Київ» зустрівся з Варварою Рахманіною, щоб дізнатися більше про те як проходили змагання та про саму спортсменку, яка поєднує гімнастику з роботою у сфері соціології.

БУШ-СТАРШИЙ У КИЄВІ ТА ПУТЧ У МОСКВІ: ЯК ПРИЙМАЛИ АКТ ПРО НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ

На референдумі 1 грудня 1991 року українці схвалили та підтвердили цей документ — за незалежність України проголосували 90,32% громадян. А через сім днів Біловезька угода констатувала, що «Радянський Союз припиняє існування як суб’єкт міжнародного права і геополітична реальність».

Як 33 роки тому ухвалювалося доленосне рішення, «Вечірньому Києву» розповів безпосередній учасник цієї історичної події, народний депутат України першого скликання, дисидент і політв’язень Олесь Шевченко.

Сьогодні Олесю Євгеновичу 84 роки, але попри свій поважний вік, він продовжує займатися громадською діяльністю — очолює Ветеранське об’єднання Українська Гельсінська Спілка та Київське товариство політв’язнів та репресованих.

ОСОБЛИВИЙ КУР’ЄР: РОМАН ТКАЧУК ПЕРЕВОЗИТЬ КІСТКОВИЙ МОЗОК ДЛЯ ТРАНСПЛАНТАЦІЙ

Чоловік доставляє бокси з донорським матеріалом з кордону з Польщею до лікарень, де виконують операції з трансплантації.

Щороку близько півтори тисячі українців чують діагноз — гострий лейкоз. Це найагресивніший вид раку. Пацієнти з цим захворюванням найчастіше потребують пересадки стовбурових клітин. До 2018 року наші співвітчизники, які не мали родинного донора, їздили робити операції за кордон, вони коштували десятки тисяч євро чи доларів. Проте зараз такі пересадки безплатно роблять в Україні.

Щоб записати інтерв’ю з Романом Ткачуком довелося чекати, коли він матиме черговий рейс — привезе до Києва чийсь шанс на життя і одужання. Читайте ексклюзивне інтерв’ю у «Вечірньому Києві».

ВІДКРИВАЮЧИ ТАЄМНИЦІ БАСЕЙНОЇ: ІНТЕРВ’Ю З КРАЄЗНАВЦЕМ АРКАДІЄМ ТРЕТЬЯКОВИМ

Вважається, що назва вулиці походить від резервуара (басейну) для забезпечення водою киян, у місцевості, де стікалися Кловський та Хрещатицький струмки.

Цього року відомий київський дослідник та краєзнавець Аркадій Третьяков презентував свою нову книгу «Вулиця Басейна. Архівні дослідження», де він детально розкрив історію однієї з найвизначніших вулиць Києва, починаючи від перших садиб і до сучасного вигляду, який вона набула на межі XIX-XX століть.

Ця невеличка вулиця у серці столиці, що зберегла свою історичну назву — нині є своєрідним діловим центром української столиці, де поряд з відомими пам’ятками архітектури знаходяться численні крамниці, кафе, торгові комплекси та звичайно ж, Бессарабський ринок.

«Вечірній Київ» зустрівся з паном Аркадієм Третьяковим, щоб дізнатися більше про створення книги та про історію самої вулиці.

ВІЙСЬКОВА ОСВІТА У ВИГНАННІ, АБО ЯК МІНОБОРОНИ ІГНОРУЄ ПОВЕРНЕННЯ БУДІВЛІ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ: ІНТЕРВ’Ю З ГЕНЕРАЛ-ЛЕЙТЕНАНТОМ КОРНІЙЧУКОМ

Одинадцятий рік поспіль Національний університет оборони України не може повернути центральну будівлю київського військового вишу, яку передали у власність Вищого спеціалізованого суду за часів президента-зрадника Януковича.

Це рішення вдарило по підготовці кадрів для армії й обороноздатності країни. А на третьому році повномасштабної війни, коли доля країни вирішується на полі бою та в тилу, університет оборони не може якісно організувати підготовку великої кількості офіцерів та сержантів через відсутність необхідних навчальних аудиторій.

Чому військові вже десять років не можуть повернути головну будівлю університету у власність Міністерства оборони; кому вигідне таке рішення і де навчати фахівців тактичного і стратегічного рівнів, коли підготовка кадрів не менш важлива, ніж постачання сучасної зброї, — журналістка «Вечірнього Києва» розбиралася разом з генерал-лейтенантом, кандидатом військових наук, начальником Генерального штабу (2020-2021 роки), військовим експертом Сергієм Корнійчуком.

У КИЄВІ 20 РОКІВ ТОМУ ВІЛ-ІНФІКОВАНІ ТЯГНУЛИ ЖЕРЕБ, КОМУ ДІСТАНУТЬСЯ ЛІКИ: РОЗПОВІДЬ ЛЕГЕНДАРНОГО СОЦПРАЦІВНИКА

Леонід Крисов — відома неординарна постать у столичній сфері соціальних послуг.

Методист Київського міського центру соціальних служб Леонід Петрович уже 26 років працює у системі соцслужб міста Києва. Він розробив за бюджетні кошти першу в Україні програму соціальної підтримки людей, які живуть з ВІЛ.

Через пана Леоніда пройшли понад 15 тисяч людей, сімей, які опинялись у різних складних соціальних ситуаціях, потребували професійної соцпідтримки та допомоги.

Як методист Київського міського центру соціальних служб він розробляє та впроваджує нові програми підвищення рівня компетентностей спеціалістів із соціальної роботи міста Києва, з використанням інноваційних технологій та методів соціальної роботи з людьми, які живуть з ВІЛ та хворими на туберкульоз, гепатит. Надає первинні інформаційні послуги щодо профілактики, лікування цих хвороб, а також щодо програм реабілітації та роботи груп взаємодопомоги. Про це та інше читайте в інтерв’ю «Вечірнього Києва».

МИ ЗАРАЗ НА ЕТАПІ ВИХОДУ З ВАЖКОЇ СИТУАЦІЇ: ІНТЕРВ’Ю З ЛЮДМИЛОЮ ЧЕРНЕНЬКО, ДОКТОРКОЮ ЕКОНОМІЧНИХ НАУК

Вчені-економісти вважають, що з трьох сценаріїв, за якими Україна могла розвивати економіку у час війни, країна вийшла на найбільш оптимістичний. «Вечірній Київ» з’ясовував, що цьому сприяло і які економічні підсумки 33-го року Незалежності.

Докторка економічних наук, завідувачка відділу досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень Людмила Черенько поділилась свіжими цифрами та висновками.

Сніжана БОЖОК, «Вечірній Київ»