Історії захисників, мобілізація та атаки на столицю: що у 2024 році найбільше цікавило читачів «Вечірнього Києва»

Напередодні Нового року ми підготували добірку новин і статей, які стали найпопулярнішими серед читачів сайту «Вечірній Київ» у 2024 році.

Нижче — матеріали, що набрали найбільше переглядів (від 40 до майже 200 тисяч переглядів).

ІСТОРІЇ ПОЛЕГЛИХ ГЕРОЇВ

Через російську агресію Україна щодня втрачає на фронті своїх захисників. «Вечірній Київ» постійно розповідає про воїнів, які віддали своє життя за нашу свободу та незалежність і готує репортажі з прощань.

З літа 2022 року «Вечірній Київ» у пам’ять про полеглих веде спецпроєкт «Пантеон Героїв». Мета серії цих публікацій — дослідити якомога більше прижиттєвих деталей про наших мужніх бійців та розповісти їхню історію.

Серед матеріалів, які привернули найбільшу увагу читачів, — історія 28-річного загиблого азовця Віталія Красовського. Воїн став на захист України ще у 2015 році. Після Революції Гідності пішов другою сотнею добровольців до полку «Азов», але під час оборони Маріуполя у 2022 році загинув від поранення, несумісного з життям. Цей матеріал набрала понад 175 тисяч переглядів.

Інша історія розповідає про життя та боротьбу легендарного комбата-азовця «Сухаря». Киянин Олег Мудрак воював з початку російсько-української війни. Він звільняв схід у 2014-ому, тримав Маріуполь у 2022-ому, вижив на Азовсталі, а після — потрапив у полон. Однак на пʼятому місяці після повернення додому серце захисника зупинилось.

АКЦІЇ НАГАДУВАННЯ ПРО ПОЛОНЕНИХ

Щовихідних рідні, побратими та просто небайдужі українці до доль тих, хто у російському полоні або зник безвісти на фронті, виходять на вулиці столиці, аби ще раз нагадати киянам: «Полон вбиває!» та про необхідність продовжувати боротися за тих, хто перебуває в нелюдських умовах ув’язнення росією.

Журналісти «Вечірнього Києва» беруть участь у цих акціях та підтримують їх, розповідаючи про учасників, які вже третій рік чекають військових вдома. Станом на середину вересня 2024 року в полоні лишалося ще близько 700 «азовців».

Найбільшу кількість переглядів з-поміж публікацій про ці акції набрав матеріал «Катування замість паски: до 10 річниці „Азову“ в Києві нагадали про пекло полону» від 5 травня 2024 року (понад 120 тисяч переглядів). Журналістка «Вечірнього Києва» поспілкувалася з учасниками — ветераном «Азову» Владиславом «Вікіпедією» Жайворонком, музиканткою Даніелою Заюшкіною («Vivienne Mort»), матір’ю полоненого.

АТАКИ НА КИЇВ

З початку повномасштабного вторгнення мешканці столиці живуть під постійною загрозою ракетних обстрілів та атак БпЛА. З 24 лютого пролунало майже півтори тисячі тривог. Небезпека тривала понад 1630 годин, це майже 68 днів.

«Вечірній Київ» одним з перших повідомляє про все, що відбувається у столиці, використовуючи офіційні та перевірені джерела. Новини, що оперативно розповідають про обстріли, завжди набирають багато переглядів.

Серед рекордсменів — публікація від 15 лютого про те, що у Києві пролунали вибухи (понад 63 тисячі переглядів). Того ранку відбувся черговий ракетний удар по Україні. Зокрема, ракети різного типу ворог спрямував і на Київ. Повітряна тривога в столиці тривала понад 2 години. Усі ворожі ракети знищили українські військові. Обійшлося без жертв та руйнувань.

Втім, на жаль, цьогоріч були й «прильоти», й загиблі серед цивільного населення. Так, 8 липня вранці росія ударила по кількох об’єктах у столиці, серед них — найбільша дитяча клініка Європи Охматдит, де повністю зруйнували повністю корпус токсикології та ще кілька відділень. А 20 грудня уламки ракет впали в центрі столиці, без тепла залишилися 600 багатоповерхівок, а також лікарні, школи, дитсадки. Постраждав й костел Святого Миколая, де вибух пошкодив шибки на вежах храму та зруйнував частину вітражів.

Також резонансною стала інформація про евакуацію пацієнтів з лікарень на вулиці Богатирській від 26 квітня (понад 66 тисяч переглядів). Так КМДА відреагувало на інформацію щодо загрози ворожого обстрілу, яку поширювали інтернет-медіа. Попри фейковість цієї новини, місто мусило захистити людей від можливої небезпеки.

МОБІЛІЗАЦІЯ ТА УХИЛЯНТИ

Мобілізація — одна з найбільш обговорюваних тем як у столиці, так і по всій Україні. Недостатня кількість інформації та нерозуміння цього процесу зсередини породжує чутки та хвилі обурення серед суспільства.

Ще у січні 2024 року «Вечірній Київ» поспілкувався із заступником начальника — начальником мобілізаційного відділення Дарницького районного у м. Києві територіального центру комплектування та соціальної підтримки Володимиром Новосядлим про те, хто і де має повноваження роздавати повістки, чи можуть затримувати людину на вулиці, що говорять закони та чому ухилення є небезпечним. Цей матеріал набрав понад 42 тисячі переглядів.

Цю тему ми продовжили у липні, коли Володимир Новосядлий розповів про мобілізацію після 16 липня, обмежено придатних та штрафи.

Зацікавив читачів й матеріал про ВЛК для колишніх обмежено придатних, в якому юрист Сергій Бреус пояснив «Вечірньому Києву», що це означає на практиці. Публікація на актуальну тему набрала понад 135 тисяч переглядів.

Темний бік мобілізації — злочинні схеми по незаконному переміщенню за кордон військовозобов’язаних, які регулярно розкривають прикордонники, працівники ДБР, СБУ та поліції. Серед лідерів за переглядами — два матеріали на цю тематику.

В одному йдеться, як на Київщині колишній головний військком разом з дружиною та сином організував масштабний бізнес на ухилянтах (понад 131 тисяча переглядів). Учасники злочинної організації вносили неправдиві дані до довідок ВЛК та військово-облікових документів про зняття чоловіків з обліку через непридатність до військової служби за станом здоров’я. Правоохоронці довели 11 епізодів видачі підробних документів.

Інший матеріал розповідає, як прикордонники спіймали цілий «рій» ухилянтів, серед них — жителі Києва та області (понад 66 тисяч переглядів). У січні впродовж однієї доби прикордонники Мукачівського загону затримали 12 порушників кордону. І такі випадки не поодинокі.

ПІДТРИМКА ВРАЗЛИВИХ КАТЕГОРІЙ ТА ЗАХИСНИКІВ

Один із пріоритетів столиці та України — програми для людей, що опинилися у складних життєвих обставинах. І читачі «Вечірнього Києва» шукають цю важливу інформацію.

Так, одним із лідерів за переглядами стала публікація від 19 вересня про те, що у Києві посилять допомогу за програмами «Турбота» та «Підтримка киян — Захисників і Захисниць України» (понад 62 тисячі переглядів). Депутати Київради підтримали зміни до міських цільових програм, збільшивши їх фінансування. За словами заступниці голови КМДА Марини Хонди, окрім адресної допомоги, завдяки додатковим коштам місту вдасться збільшити обсяги забезпечення дорослих і дітей з інвалідністю та людей старшого віку засобами гігієни, протезами, ортезами, засобами пересування та реабілітації тощо.

Також читачів зацікавила інформація, що на 2025 рік уряд запланував індексацію пенсій українцям (понад 73 тисячі переглядів) У новині йдеться також, що з січня та вересня буде підвищення зарплат учителям через спеціальні доплати, запроваджені в межах програми «Зимова підтримка». Крім того, для підтримки усіх українських родин, які потребують допомоги з оплатою комунальних послуг, на субсидії виділено більш як 40 млрд гривень.

До найпопулярніших новин увійшло повідомлення мера Києва про те, що місто виплачуватиме пораненим на війні киянам одноразову допомогу у 45 тисяч гривень (майже 42 тисячі переглядів). Як поранені воїни-кияни можуть отримати матеріальну допомогу від міста, «Вечірній Київ» розписав у деталях.

ЕКОЛОГІЯ ТА ОХОРОНА ПРИРОДИ

Природа та екологія міста залишаються у фокусі наших читачів. Зокрема, понад 72 тисячі переглядів набрала новина, що у Києві помітили одного з найбільших хижих птахів України. У грудні червонокнижного орлана-білохвоста зафіксували у Бортничах.

Слідкують читачі й за станом зелених зон та водойм столиці. Так, одним із лідерів за переглядами став матеріал від 13 вересня про перший етап відновлення озера Синє розпочнеться, який передбачав облаштування периметра технічного майданчика та визначення меж майбутнього прокладання тимчасових технічних доріг для доступу до робочої зони (понад 69 тисяч переглядів).

Зазначимо, що озеро Синє на Виноградарі вже наповнюється водою, а техніка укріплює берегову лінію. До кінця року «Плесо» виконає роботи з розчищення двох частин озера від наносів мулу для того, щоб відкрити водотік з підземних джерел, які наповнюють озеро водою.

КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА

Сьогодні українці наново відкривають знакові імена у культурній сфері, а музеї готують просвітницькі проєкти, які знайомлять з нашою спадщиною.

Одна з експозицій, матеріал про яку прочитався найбільше, стала виставка експонатів кримських музеїв «Скарби Криму. Повернення» (майже 80 тисяч переглядів), що відкрилася у Скарбниці історичного музею на території Києво-Печерської лаври. Артефакти з колекції, відомої як «скіфське золото», виїхали за кордон ще у 2013 році, де подорожували музеями світу. Після завершення виставок на експонати претендувала росія, але через суд їх вдалося повернути до України. І кияни мають змогу побачити ці раритети.

Звернув увагу читачів й шедевр ювелірного мистецтва «Лавра Небесна» (понад 61 тисяча переглядів), який демонструвався у Музеї історії міста Києва. Символічну композицію художниця Ірина Карпова створила близько 20 років тому і вперше представила її на широкий загал.

СПЕЦОПЕРАЦІЇ СБУ

На сторожі життєво важливих інтересів країни стоїть Служби безпеки України, що виявляє і запобігає кримінальним правопорушенням проти миру і безпеки, що становлять загрозу. Матеріали про діяльність СБУ стабільно мають популярність серед читачів.

Серед рекордсменів опинилися три новини. Перша — що у вересні 2024 року СБУ викрила посадовців українського холдингу, які будували судноремонтний завод для військових кораблів росії (майже 119 тисяч переглядів). Зловмисникам загрожує до 12 років ув’язнення.

В іншій інформації йшлося про колаборантку з окупованого Луганська, що приїхала до Києва вирішувати «соціальні питання» (115,6 тисячі переглядів). Зловмисниця планувала деякий час перебувати у столиці України, а потім — повернутися до Луганська.

Третя новина повідомляла, що СБУ затримала сім’ю зрадників, які готували ракетні удари по Україні та ховали останки загиблих рашистів під Києвом (майже 63 тисячі переглядів). Батько і син «зливали» геолокації базування Сил оборони, у тому числі військовослужбовців Сил спеціальних операцій ЗСУ. Також зловмисники передавали до фсб координати промислових цехів, де виробляли українські безпілотники.

ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА

Битва за Україну точиться не лише на фронті, а й у інформаційному просторі. Ворог намагається ввести українців в оману, налякати та посіяти паніку. Фейки, вкиди та неправдива інформація — усі ці міфи регулярно розвінчує Центр протидії дезінформації при РНБО України.

Повідомлення про те, що росія розпочала інформаційну операцію «Мир», метою якої є розмивання української Формули миру в інфопросторі Заходу, Глобального Півдня та України, на сайті «Вечірній Київ» набрало рекордних понад 141 тисячу переглядів.

Головна логіка дій росіян — створити білий шум, спрацювати на частину суспільства, яке готове на мир за будь-яку ціну. Насправді ж росія нарощує військові спроможності для продовження війни. Сіяння сподівань щодо готовності до миру має на меті створити ілюзію, що це Україна не хоче миритися. І це їхній головний наратив для різних аудиторій світу.

ВИКРИТТЯ КОРУПЦІЇ

Боротьба з корупцією є одним із пріоритетів України на шляху до членства в ЄС. На сайті «Вечірній Київ» регулярно виходять новини про викриття злочинних схем «поборів» та затриманні посадовців на «гарячому».

Наших читачів найбільше зацікавив матеріал про Євгена Шевченка, який викрив пропозицію хабаря розміром 6 млн доларів готівкою, за що отримав від держави винагороду у 13,3 млн гривень. До слова, всю суму він спрямував на виробництво та постачання військовим РЕБ-систем і дронів, а також на фінансування наукових розробок та дослідно-конструкторських робіт у сфері оборонного комплексу.

НОВІ НАЗВИ ВУЛИЦЬ

У Києві триває процес деколонізації та декомунізації столичної топоніміки.

Протягом 2014-2022 років у місті змінили назви 436 вулиць, проспектів та бульварів, чиї назви були пов’язані з росією чи Радянським Союзом. І це набрало ще більших масштабів у 2023-2024-му. Лише у грудні 2024-го Київрада перейменувала ще 10 міських об’єктів.

«Вечірній Київ» має серію матеріалів, присвячених новим топонімам Києва, в яких розповідається про видатних особистостей, на честь яких названі вулиці. Один з них — «Замість Карла Маркса — німецький письменник Ґете: вулиця в Бортничах змінила назву» набрав понад 42 тисячі переглядів.

ВИНАХОДИ ЮНИХ НАУКОВЦІВ

Ще один спецпроєкт «Вечірнього Києва» знайомить з дослідниками, учнями та випускниками Київської МАН, що виховує та підтримує юних науковців. Школярі та студенти працюють над оригінальними та актуальними розробками в сфері військового обладнання, екології, сучасних технологій, зручних сервісів тощо.

Один із матеріалів, які прочитався найбільше, має назву «Ходив на блокпости й налаштовував зв’язок: як випускник Київської МАН перетворив дитяче хобі у справу життя» (понад 44 тисячі переглядів). Його герой — Кіріл Федотов, який з дитинства займається радіотехнікою та розробив ретранслятор суспільної допомоги.

РЕЗОНАНСНІ ПРОЄКТИ БУДІВНИЦТВА

Наші читачі слідкують й за проєктами, довкола яких тривають бурхливі обговорення.

Один з них стосується будівництва паркінгу на вулиці Прирічній (Оболонський район). Разом з архітектором Ігорем Петровим «Вечірній Київ» розбирався, що ж насправді пропонується у проєкті паркінгу та запитував думку мешканців та організаторів змагань на Оболонському острові. Публікацію прочитали понад 42 тисячі разів.

Інший проєкт, до якого прикута увага, — будівництво меморіального кладовища на Київщині. Ще у січні журналістка «Вечірнього Києва» разом із матірʼю полеглого воїна Вірою Литвиненко поїхали на Київщину, аби подивитись, як виглядає територія під майбутнє кладовище; скільки часу потрібно, щоб дістатись зі столиці до цього місця та який є транспорт. Цей матеріал переглянули майже 33 тисячі разів.

«Вечірній Київ» продовжує слідкувати за етапами створення комплексу. Зокрема, влітку наша журналістка побувала на обговоренні вигляд надмогильних споруд на майбутньому Національному військовому меморіальному кладовищі.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»