У столиці демонструють шедевр ювелірного мистецтва «Лавра Небесна». ФОТО
Символічну композицію художниця Ірина Карпова створила близько 20 років тому і вперше представляє її на широкий загал.
У Музеї історії міста Києва триває виставка «Лавра Небесна», присвячена головній духовній святині українського народу, Києво-Печерській лаврі.
Її центральним експонатом є однойменна ювелірна художня композиція авторки Ірини Карпової.
«Художниця вже багато років проживає не в Україні. Ми давно дружимо. І коли Ірина під час повномасштабного вторгнення приїхала до Києва, сказала, що хоче, щоб її „Лавру Небесну“ бачили люди. Сам витвір ніколи не покидав Україну. Для мене було важливо це реалізувати, — розповіла про історію проєкту директорка Музею історії міста Києва Діана Попова. — Я звернулася за благословінням до блаженнійшого митрополита Епіфанія. Владика підтримав, сказав, що це дуже важливий проєкт. Особливо зараз, коли лавра переживає складні часи повернення до свого українського лона. До нас долучилися партнери, приватні колекціонери й сам заповідник, підтримали, щоб цей проєкт був не лише естетичним, а й духовним».
На презентацію «Лаври Небесної» завітав й предстоятель Православної церкви України, митрополит Епіфаній.
«Маємо можливість на власні очі побачити ще один шедевр і підкреслити, яку роль відіграє для української держави та української православної церкви Києво-Печерська лавра. Це і відображення нашої лаври земної, яка є душею і серцем, надбанням українського народу, що ми поступово очищуємо, — підкреслив митрополит Епіфаній. — Хочемо, щоб Києво-Печерська лавра була по-справжньому українською святинею. Вона певний час перебувала в духовній окупації, тож викорінюємо дух „руського міра“, який її поневолював. Нам випало здійснити мрію людей, які прагнули жити у власній державі, мати єдину українську церкву. Щоб Києво-Печерська лавра була справді духовним центром, від якого лине божественна благодать. І це буде ще один крок до духовного звільнення України та важливих для нашої держави духовних осередків».
Т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв звернув увагу не лише на майстерність виконання, а й на глибокий зміст роботи. За його словами, йдеться про духовне очищення і відродження України.
«Це знакова виставка, важлива для сьогодення, — зауважила депутатка Київради з фракції „Удар“ Вікторія Муха, голова комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій. — Символічним є час демонстрації цієї роботи, якій вже 20 років. Вона в наші складні та темні часи є дуже світлою, повертає до нашої історії, духовності, дарує віру і надію на Перемогу».
«ЛАВРА НЕБЕСНА»: ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ТА СИМВОЛИ
Композиція народжувалася тривалий час, і першим був матеріал, з якого вона зроблена, пригадує авторка Ірина Карпова.
«Якось на виставці побачила, як чоловік біжить з великою друзою аметисту. Я побігла за ним, бо відчула імпульс купити, — розповіла вона. — Занесла в майстерню, і довго дивилася на неї. Почався діалог, відчувала, що це має бути щось духовне, як внутрішній світ людини. Друза формою нагадувала капюшон монаха. Вона надихала мене на думки про життя, Бога, чому ми прийшли на цей світ, філософські теми».
У «розмовах» з каменем пройшло майже пів року. Поступово в Ірини формувався образ і вона стала робити ескізи майбутньої композиції.
«Це світська робота про духовність, про внутрішній світ. Коли людина народжується, від Бога їй дано тіло, душу, здібності. І вона повинна реалізувати свій потенціал, — зазначає Ірина Карпова. — У роботі великий камінь природний, а є маленькі камінці аметисту, вже огранений. Символізують, що це має робити й людина у своєму житті».
Авторка зізнається, що «Лавра Небесна» стала для неї дуже важливою, роботою душі, що визначила вектор подальшого життєвого шляху. Над нею Ірина працювала два роки. До слова, народилася мисткиня на Печерську, неподалік самої лаври.
Центральне місце в композиції посідає прикрашена діамантами аметистова друза у срібній оправі. Діаманти символізують душі преподобних отців Києво-Печерських. У сяйві діамантів летить голуб, символ Святого Духа. Ліворуч і праворуч від центру композиції розташовані срібні скульптури засновників Києво-Печерської лаври, святих Антонія і Феодосія Печерських. Позолочена дзеркальна поверхня створює ефект німба над головами святих.
Над друзою «пливуть» легкі хмаринки, на яких здіймаються силуети Успенського собору, храми Верхньої Лаври та Великої Лавської дзвіниці. Вони виконані з пластинок топазу, доведених шліфуванням до матовості.
Стоїть композиція на основі у вигляді стилізованого хреста, подібного до четверика в храмі. Для створення мозаїки використовувалися різні породи, а також елементи з тигрового ока.
«Також у композиції є зірка Богородиці, адже лавра — це уділ Богородиці. Богородиця покриває нас своїми молитвами — власне, це і є лавра, — пояснює Ірина Карпова. — Зірка розташована на сірому кристалі. Він був яскравим як аметист, однак за рік вицвів. І тоді мені порадили зробити зірку Богородиці. Аметист теж богородичний камінь».
Загальна вага ювелірного витвору — 27 195 грамів. При її створенні використовувалися такі матеріали, як срібло, золото, латунь, дорогоцінне і напівдорогоцінне каміння. У 2005 році композиція «Лавра Небесна» була освячена.
«Хочу, щоб цю роботу бачили люди, щоб вона була в Україні. Повинна бути в музеях чи виставкових просторах. Це дорогоцінна мистецька річ, але світська», — зауважила Ірина Карпова.
На виставці, окрім композиції, представлені й інші тематичні експонати. Це хрест благословенний у срібній оправі (Київ, 1744 рік), книга «Патерик Печерський» (Київ, 1661 рік) та ікона «Преподобні Антоній та Феодосій Печерські» (Україна, ХІХ століття) з колекції Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», копія картини «Перспектива Києво-Печерської фортеці та частина форштадта з Московської сторони, 1783 рік» (1985) з колекції Музею історії міста Києва, а також хронолітографії з видами Києво-Печерської лаври Юрія Фесенка (Одеса, 1902 рік) з колекції Музею Шереметьєвих.
«Ця експозиція триватиме до кінця літа. А далі, гадаю, ми будемо постійно її оновлювати, щоб підкреслити естетику та історію, — зазначила Діана Попова. — Розпочали з духовної квінтесенції лаври. Щоб вона повернулася в душі та очі українців».
Виставка «Лавра Небесна»
Графік роботи: середа — неділя з 12:00 до 19:00, понеділок та вівторок вихідні. Каса працює з 12:00 до 18:30
Де: Музейно-виставковий центр Музею історії міста Києва, вул. Богдана Хмельницького, 7
Вартість квитка: 200 грн, пільговий 100 грн.
Читайте також:
- Співець київського пейзажу: у столиці відкрили ретроспективну виставку Сергія Шишка. До експозиції у Київській картинній галереї увійшли понад 80 живописних робіт, графіка та етюди митця з семи приватних колекцій та двох національних музеїв.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»