Співець київського пейзажу: у столиці відкривають ретроспективну виставку Сергія Шишка

Сергій Шишко родом з Чернігівщини, однак у зрілому віці назавжди пов’язав своє творче життя з нашим містом. Майбутній художник приїхав до Києва у 18 років на навчання. А з 1944-го року остаточно переїхав, тут жив та працював до кінця життя. Величне місто давало йому натхнення, йому майстер присвятив свою знакову серію «Київська сюїта», а це більш як 100 картин та етюдів. Її він створював понад 30 років.

Сергій Шишко часто звертався до зображення улюблених місць — фонтану Маріїнського парку, Володимирської гірки, мосту через Дніпро, Голосіївського парку та видів Хрещатика. У київських краєвидах він втілює своє світосприйняття, розуміння краси і добра, мистецький ідеал.

За «Київську сюїту» 1982 року Сергій Шишко став лауреатом Державної премії імені Тараса Шевченка.

Народився Сергій Федорович Шишко у 1911 році у місті Носівка на Чернігівщині, у родині ветеринарного лікаря. Його знайомство з мистецтвом розпочалося з уроків у художника та вчителя малювання Петра Лапи, у якого Шишко навчався у Ніжинській школі-семирічці з 1923 по 1926 роки. 1929 року Сергій Шишко вступає до Київського художнього інституту, де навчається у Федора Кричевського (1879-1947). У цей же період на його графіку вплинув Михайло Бойчук (1882-1937), який тоді був професором Київського художнього інституту.

У 1933 році Сергій Шишко залишив інститут, найімовірніше через те, що роком раніше з Інституту пішов улюблений викладач Федір Кричевський. І вирушив до Ніжина, де одружився. Там у 1935-му році народилася його єдина дочка Валентина.

Відчуваючи нестачу художньої освіти, у 1936 -1943 роках продовжив навчання в Інституті живопису, скульптури та архітектури Всеросійської академії мистецтв у Ленінграді, у майстерні Бориса Йогансона. У 1942-1943 разом з Інститутом Сергій Федорович був евакуйований до Самарканда. Перебування в екзотичній країні справило на митця сильний вплив, його картини наповнилися світлом та кольором.

По завершенню освіти, в 1944 році, художник переїхав до Києва, де творив до кінця життя. У 1952-му році тут відбулася його перша персональна виставка. У доробку митця також багато натюрмортів, карпатських і кримських пейзажів, замальовки з Шевченківських місць. Помер Сергій Федорович у 1997 році, похований на Байковому кладовищі.

Детальніше про проєкт «Сергій Шишко. Живописний щоденник. У тенетах часу», який триватиме у Національному музеї «Київська картинна галерея» майже два місяці, «Вечірньому Києву» розповіла кураторка виставка, мистецтвознавиця-експертка Євгенія Білоусова.

— Розкажіть, чому вирішили зараз зробити такий проєкт? Яка його історія?

— Ідея виставки виникла зі спілкування з генеральним директором «Київської картинної галереї» Юрієм Вакуленком. До речі, цей музей одним з перших адаптувався до обмежень запроваджених на період дії воєнного стану. Зараз він проводить надзвичайно активну виставкову діяльність і останні проєкти показали, що є запит саме на класичне мистецтво.

Зважаючи на те, що у 2007 році ми вже робили у цьому музеї персональну виставку Сергія Шишка, вирішили повторити проєкт, але в новому форматі. До слова, тоді ідейним натхненником та куратором виставки був мій батько, Микола Білоусов. До цієї експозиції залучили не лише картини з приватних колекцій, а ще й роботи з музейних зібрань. Зокрема, Національний художній музей України передав на виставку 14 творів.

— Чим знана творчість цього митця?

— Сергій Федорович Шишко — видатний майстер пейзажу та натюрморту, який здобув визнання ще за життя. Його лаконічна та впізнавана манера живопису завжди привертала до себе увагу глядачів.

Найбільше відомий він як співець київського пейзажу. Перлиною виставки стануть картини із зображенням знаменитого фонтану Маріїнського парку, які входять до знаменитого циклу «Київська сюїта» за яку в 1982 році майстер отримав Державну премію України ім. Т.Г.Шевченка. В експозиції представляємо 15 картин з цієї серії, п’ять з яких якраз і змальовують види фонтану в Маріїнському парку столиці в різні пори року.

— Які ще роботи мають змогу побачити глядачі?

— Це буде ретроспективна виставка, що охопить період творчості Сергія Федоровича від 1926 року, коли він навчався в Ніжинській школі, до останніх днів життя.

Окрім київських робіт, представимо твори Шишка з Самарканду, написані в період евакуації під час Другої Світової, у 1942-43 роках. А також картини, створені під час подорожей Україною — шевченківськими місцями, Карпатами і Кримом.

— А що писав Сергій Шишко наприкінці життя?

— Так сталося що отримання Шевченківської премії збіглося з трагічними подіями в його особистому житті. На початку 1980-х років померли дружина та донька художника. Ці події призвели до кардинальних змін у творчості Сергія Федоровича. Раніше в його живописі переважав пейзаж, після смертей рідних художник замикається і звертається суто до натюрморту, рідко створюючи портрети знайомих.

Пишучи переважно вдома, зображав квіти, що йому приносили друзі та знайомі. У Шишка сформувався характерний натюрморт з обмеженою кількістю стандартних елементів, окрім квітів, — кілька ваз та керамічні статуетки з домашньої колекції. Часто в натюрмортах цього періоду у художника зустрічаються фіалки, які Шишко дуже полюбляв і які, на його думку, забезпечували стабільну вологість, яка важлива для зберігання живописних творів.

— Поділіться, які ще цікаві роботи, на які варто звернути увагу, увійшли до експозиції?

— Два графічні автопортрети, 1931 та 1977 років, які демонструють, як змінилася його бачення себе. У 1931-му Сергій Шишко навчався в художньому інституті, де в той час викладав Михайло Бойчук. В цьому автопортреті відчутний вплив професора. А в 1977 році митець мав вже зовсім інше сприйняття себе та зрілу особисту художню манеру.

— Розкажіть, наскільки затребувані твори Сергія Шишка сьогодні на артринку?

— До творчості Сергія Шишка є стабільний попит. Особливо це стосується його творів присвячених Києву. Вони доволі рідко зустрічаються у відкритому продажі і швидко «осідають» в колекціях. За останні два роки нам пропонували з десяток подібних робіт з діапазоном ціни від 18 до 50 тисяч доларів за метрову роботу.

Сергій Шишко. Живописний щоденник. У тенетах часу

Коли: відкриття виставки 21 червня о 17:00 (вхід вільний), триває до 18 серпня.
Графік роботи: з 11:00 до 18:00 (понеділок і четвер вихідні), у вівторок з 11:00 до 19:00. Каса працює до 17:20 (18:20 у вівторок)
Де: Національний музей «Київська картинна галерея», вул. Терещенківська, 9
Вартість квитків: 250 грн, для пільгових категорій 125 грн.

Читайте також:

• У Національному художньому музеї у Києві проходить виставка Анастасії Подерв’янської «Шиття». Мисткиня представила три серії робіт різних років та вишиті пальта.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»