Будівництво меморіального кладовища на Київщині: на якому етапі створення комплексу

За словами фахівців, які займаються облаштуванням Національного військового меморіального кладовища, роботи на виділеній землі в Гатненській ОТГ розпочнуться вже цьогоріч. Насамперед будуватимуть сектори для традиційних поховань та колумбарії.
У грудні 2023-го Верховна Рада визначила розташування майбутнього Національного військового меморіального кладовища (НВМК). Воно розташовуватиметься в межах Гатненської територіальної громади Фастівського району Київської області.
Під меморіал виділили майже 260 гектарів землі. У планах звести не тільки кладовище, а й церемоніальну площу, будинок трауру, крематорій, музейно-виставковий комплекс та іншу пам’ятну інфраструктуру. Планують виділити й автобуси з Києва до Національного військового меморіального кладовища та у зворотний бік.
Однак поки все це лише на початковому етапі. І станом на зараз ще навіть не впорядкували питання землі, на якій розташовуватиметься комплекс. Та про це далі.
Родини полеглих Героїв обурені рішенням створити меморіальний комплекс не в столиці, а за 20 кілометрів від міста. Варіантів де б можна було звести військове кладовище було кілька.
Спочатку його пропонували облаштовувати на Лисій горі, однак земельна комісія Київської міської ради проголосувала за рішення відмовитись від цього. Потім була пропозиція створити військовий цвинтар у Биківні. Проте у заповіднику «Биківнянські могили» заявили, що меморіальне місце неможливо збудувати в Биківнянському лісі у стислі терміни, адже там ще можуть бути старі поховання. Проте були й інші аргументи — скажімо так, неофіційні, більш політичні…
Журналістка «Вечірнього Києва» разом із матірʼю полеглого 27-річного воїна Владислава Литвиненко — Вірою Литвиненко поїхали на Київщину, аби подивитись, як виглядає територія під майбутнє кладовище; скільки часу потрібно, щоб дістатись зі столиці до цього місця та який є транспорт.
ДОРОГА ДО МАЙБУТНЬОГО ВІЙСЬКОВОГО ЦВИНТАРЯ
Щоби доїхати з центру Києва до Гатненської територіальної громади автомобілем нам знадобилась година часу. Їхали ми не у час-пік: о 12:30 у будній день. Мати полеглого воїна Віра Литвиненко, яка їхала з нами, каже: розташування цвинтаря є майже критично незручним для рідних, які живуть у столиці. І їздити на могили близькі зможуть не так часто, якби їм хотілося.
«Щоб доїхати з мого будинку сюди, потрібно не менш як годину — за умови, якщо немає заторів. Але зазвичай, по Великій Окружній дорозі завжди щільний трафік. І тепер, коли маємо колапс зі станціями метро «синьої» гілки, це ще більше ускладнить добирання до цієї локації.
Родини, які ховатимуть Героїв на Національному меморіальному військовому цвинтарі, їздитимуть на могилу не тоді, коли вони захочуть, а у конкретній годині, коли не буде заторів», — зітхає Віра Литвиненко.
Територія майбутнього великого військового кладовища тягнеться неподалік від Південного цвинтаря. Щоби знайти цю локацію, потрібно їхати по Одеській трасі, а потім повернути в бік села Зайців. Власне, біля нього і будуть ці виділені 260 гектарів під НМВК.
Територія ця — щільно засаджена деревами, тому під час облаштування доведеться ще вирубати десятки, якщо не сотні дерев. Пані Віра цитує, що за словами екологів — це Смарагдова мережа (природоохоронна територія, створена задля збереження видів та оселищ).
До слова, журналістка «Вечірнього Києва» неодноразово намагались зв’язатись з головою Гатненської територіальної громади Олександром Паламарчуком — зокрема, нам було цікаво дізнатися його думку як очільника громади щодо створення меморіалу у Гатненській ОТГ. Проте усі кілька разів намагань виявилися марними й, на жаль, голова не знайшов часу для коментаря…
«ДЛЯ НАШИХ ГЕРОЇВ У СТОЛИЦІ НЕМАЄ МІСЦЯ»
У березні 2022 року співрозмовниця втратила 27-річного сина Владислава, воїна бригади «Азов». Він був одним з тих, хто обороняв оточений рашистами Маріуполь. За чотири місяці тіло сина повернули до Києва та згодом кремували. Довгий час урна з прахом знаходилась на утриманні в колумбарії. Проте термін зберігання — тільки рік, і у випадку сина Віри Литвиненко він вже закінчився…
«Поки що урна з прахом мого сина стоїть вдома… Я та багато родин вважаємо, що влада дуже негідно поступила з нами й з нашими Героями», — каже вона.

Після загибелі сина згорьована матір очолила громадську організацію родин загиблих захисників України — «Серце назовні». Другий рік вона разом з іншими батьками бореться з урядом щодо зведення меморіального комплексу для гідного поховання воїнів у столиці. І другий рік їм все ще обіцяють облаштувати його.
«Коли вся країна в прямому ефірі спостерігала за обороною Маріуполя, то Кабмін обговорював ділянку на Співочому полі. І ми сподівалися, що наші Герої будуть гідні бути похованими в центрі столиці на схилах Дніпра, але сказали, що там не можна.
Далі почали розглядати земельну ділянку на Лисій Горі, там теж виникли проблеми, теж сказали, що не можна. Ми розглядали й робили виїзд на Берковецьке кладовище, на Лісове кладовище, біля виставкового центру, це те, що пропонувалась земельна ділянка, і Биківня. Нас запевнили, що це найкраща земельна ділянка і найшвидший шлях побудови національного військового меморіального кладовища.
Нас запевнили в тому, що це близько до столиці, тобто це межі столиці, що не буде проблем не з транспортною розв’язкою, що це буде дуже швидкий варіант для побудови. Але зараз теж не можна, тобто влада зробила висновок, що для наших Героїв, для наших захисників в столиці місця немає», — говорить вона.
За локацію у межах Києві виступали депутати Київради. Очільник міста Віталій Кличко наголошував, що Київрада зверталась до Президента України та Уряду, аби врешті розв’язувати питання з облаштуванням Національного військового меморіального кладовища в столиці і облаштувати його в межах столиці, проте марно — на рівні держави вирішили по-іншому.

Рідні загиблих щиро не розуміють, чому територію НВМК вирішили затвердити так далеко й кажуть, що Мінветеранів, яке займаються цим питанням, не чує родини.
«Цвинтар — це не той об’єкт, який може чекати рік, два, три… Війна йде щодня, кровопролитна і страшна. Найкращі сини та доньки гинуть кожен день, — продовжує Віра Литвиненко. — Я не знаю жодної родини, яка б не хотіла, щоб воїн був похований на Національному військовому меморіальному кладовищі. Його мають створити швидко, в стислі терміни, і без усяких політичних ігор».
ЩО КАЖУТЬ ПРЕДСТАВНИКИ МЕМОРІАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ
Восени минулого року на підставі постанови Кабінету Міністрів України створили державну установу «Національне військове меморіальне кладовище». Журналістка «Вечірнього Києва» звернулась до керівництва установи, аби зʼясувати на якому етапі створення й облаштування памʼятного комплексу.
Нам повідомили, що станом на зараз, працівники розробили ескізний проєкт, який пройшов державну експертизу та стане основою подальших робіт.


«Наразі завершується процедура тендерної закупівлі на проєктні роботи першої черги, яке передує початку виконання будівельних робіт.
Паралельно з проєктуванням державною установою забезпечуватиметься проведення фахових дискусії та обговорень в експертному середовищі архітектурних напрацювань з громадськістю фахівцями в галузі проєктування, дизайну, історії, етнополітики, меморіалізації», — відповіла Світлана Строкач, заступниця директора державної установи «Національне військове меморіальне кладовище».
Паралельно працівники спільно з Київською обласною військовою адміністрацією оформлюють передачу земельної ділянки в постійне користування ДУ «НВМК».
У державній установі нам підтвердили, що ділянка під майбутній цвинтар знаходиться в межах території Смарагдової мережі.
«Проте заборони щодо здійснення будівництва на її території та законодавством не встановлено. Разом з тим при плановій діяльності пов’язаної з реалізацією Національного військового меморіального кладовища буде враховано необхідність забезпечення збереження у довгостроковій перспективі природних оселищ та видів природної фауни й флори, що підлягають особливій охороні в Європі та вказані у стандартній формі даних території Смарагдової мережі.
Крім того, концепцією Національного військового меморіального кладовища передбачено максимальне збереження дерев», — відповіли в установі.
Працівники НМВК впевнені, що досвід, зокрема, й закордонний, облаштування кладовищ на заліснених територіях, допоможе їм створити унікальну меморіальну локацію.
«Вечірньому Києву» також повідомили, що процес будівництва Національного військового меморіального комплексу розбили на декілька черг. Спершу будуватимуть сектори для традиційних поховань, колумбарії та інші споруди необхідні для організації почесного поховання загиблих військових України вже у 2024 році.
Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»