# Пантеон Героїв
Жив мистецтвом, загинув воїном: історія Дениса Бондарева—каскадера та захисника України
Він майстерно створював видовищні сцени в кіно, був талановитим каскадером, актором і викладачем. Разом із дружиною Тетяною відкрив у Києві затишну кав’ярню — місце, де перепліталися аромати кави й розмови митців. Але коли війна вдерлася в їхнє життя, Денис не вагаючись, узяв до рук зброю, щоб захищати Україну…
23 квітня 2025, 16:03
«Тато не повернеться»: історія 26-річного загиблого воїна з Києва — Олексія Найди
Тіло захисника досі не повернули на підконтрольні території України, попри це рідні не перестають зберігати та вшановувати пам’ять про нього всіма можливими способами.
19 квітня 2025, 09:00
Коли батько пропав на фронті, донька почала носити його одяг: два роки тому загинув журналіст з Києва Ярослав Шапочка
Захисник вважався зниклим безвісти майже два роки.
21 березня 2025, 09:04
«Я стою там, щоб ви жили тут»: історія патрульного та добровольця Романа Зеленського
Міф про «невоюючу» поліцію розбивається об реальність фронту. Вони — пліч-о-пліч із військовими, вони — захисники. Історія Романа «Зелі» Зеленського — тому підтвердження. Він не ховався за чужими спинами, він йшов першим. Буча, Ірпінь, Бахмут, Торецьк, Часів Яр, Мала Токмачка, Серебрянський ліс — кожна назва, як рубець на його життєвому шляху, як свідчення його мужності.
14 березня 2025, 09:05
«Кожен у щось вірить: хтось у Бога, всесвіт, а я — у космос»: історія вбитого в Оленівці азовця Богдана Гришкевича
Він уперше став на захист України ще у 2014 році. Намагався повернутися до мирного життя, пробував знайти себе серед буденних справ, але війна не відпускала. Усвідомивши, що його місце поруч із побратимами, він знову взяв до рук зброю…
21 лютого 2025, 09:00
«Любов ніколи не перестає»: історія парамедика з полку «Азов» Стаса «Барда» Ковшара, який загинув на 50-й день війни
Киянин Стас Ковшар, випускник факультету соціології КНУ мені Тараса Шевченка, у 2020-му підписав контракт із Нацгвардією і пішов служити у полк «Азов» парамедиком, 24 лютого 2022-го зустрів у Маріуполі. Мав позивний «Бард», загинув у 25 років і його тіло рідні досі не отримали та не знають, що з ним. Посмертно Захисник нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
22 грудня 2024, 09:02
«Синочка нема вже рік, а його годинник досі йде»: історія загиблого азовця, який у 18 років став на захист Батьківщини
«16 травня ввечері мій син сказав, що йде на війну, а наступного дня ми його провели. Він готувався — з початку широкомасштабної, а пішов до військкомату тільки-но йому виповнилося вісімнадцять. Про все це ми дізналися згодом…»
12 листопада 2024, 09:00
«Я вірю в чудо, але не в щасливий кінець»: історія загиблого азовця Олександра Гряника, який прорвався в оточений Маріуполь
Олександр ніколи не стояв осторонь в скрутні часи для країни. Брав участь у Революції гідності від початку і до останнього дня, а потім пішов добровольцем в «Азов». Хлопець служив шість років та врешті вирішив пожити цивільним життям, але велика війна не дала часу перепочити.
1 серпня 2024, 09:16
«Під час війни не треба нікого ідеалізувати»: історія київського журналіста Андрія Топчія, який загинув на фронті
Ветеран АТО Андрій Топчій загинув 20 квітня 2024 року на Запоріжжі.
26 червня 2024, 09:08
«Вийти за рамки, подолати межі»: історія загиблого в Маріуполі 27-річного азовця Тараса Запольського
Все життя хлопця менше цікавили матеріальні цінності. Натомість в пріоритеті була національна ідея, саморозвиток та захист слабшого. Саме це він розвивав в собі та згодом знайшов у «Азові». А вже під час боїв у Маріуполі завжди підтримував бойовий дух побратимів та носив у всіх кишенях цукерки для них.
21 червня 2024, 10:05