Матеріали Олега Петренка

Микола Кульбіда: Лютий може повернутись у березні

Директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда в інтерв’ю «Вечірці» спрогнозував весняну погоду лише на півмісяця. Наприкінці ж лютого, за його словами, можна чекати будь-чого… 

Базар-музей і найдешевший секонд-хенд на Петрівці

Блошині ринки, барахолки у Києві були завжди. А в часи скрути – воєнної, повоєнної, економічної – вони ставали найбільш людними. Як ось і нині. Адже сюди ідуть не лише незаможні покупці, а й небагаті продавці, якщо їх так можна назвати, які часто виносять останні хатні речі, щоб згодом купити собі скромний харч. «Вечірка» побувала на Петрівці.

Майже вдвічі збільшено видатки на міську соціальну програму "Турбота. Назустріч киянам"

Якщо торік програма «Турбота. Назустріч киянам» мала кошторис 570 мільйонів гривень, а за фактом на кінець року витрачено 680 мільйонів, то 2016-го передбачено понад мільярд. Про це розповіла перший заступник директора Департаменту соціальної політики КМДА Світлана Устименко.  Річ у тім, що минулого року через фінансову скруту багато загальнодержавних соціальних програм було згорнуто до кращих часів.

Кияни пікетували "Київенерго"

Якщо борщ стає делікатесом: ціни на харчі знову зростатимуть

На дешеві українські продукти сподіватися не випадає. Скажімо, борщ варимо виключно з усього свого, проте, за словами директора «Економічного дискусійного клубу» Олега Пендзина, торік борщовий набір подорожчав аж на 273%. Передусім, через збільшення вартості вітчизняної городини: капуста порівняно з 2014-м зросла в ціні вчетверо, морква й цибуля – утричі, буряк – у 2,5 рази, картопля – на 67%. Місяць тому, у січні, ці овочі додали в ціні ще 12-15%.  Загалом же, протягом 2015-го харчі подорожчали на 70%.  Змінилася, за словами експерта, і структура споживання: м’яса українці нині їдять удвічі менше від раціональної норми, а хліба й цукру – у півтора рази більше. Дедалі менше купують і молочні продукти – бракує грошей. Курятина дорожчає стрімкіше за свинину лише тому, що вона була дешевшою й вабила цим покупців.  - Середня зарплата українця не дотягує й до двохсот євро, тобто вдвічі менша, ніж у найбідніших країнах ЄС. Мінімальна зарплата – 57 євро. Уряд мусить ужити термінових заходів на захист населення. Потрібно контролювати ціноутворення бодай на найважливіші соціальні продукти, – певен Олег Пендзин.  А економіст Всеволод Степанюк до цієї прикрої арифметики додає своє порівняння: «У нас мінімальна зарплата – 57 євро, а в Гондурасі – 220. І там відсутні комунальні платежі, немає зими, овочі й фрукти значно дешевші…»  Українці очікували зменшення цін на сири, масло, ковбасу тощо після накладення ембарго з боку Росії.

П’ять років і 38 мільярдів гривень потрібно на модернізацію ЖКГ столиці

Найближчим часом на затвердження Київради буде винесено Комплексну програму підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури міста Києва на 2016–2020 рр., яку понад рік розробляли фахівці з наукових, комунально-господарських та громадських експертних організацій. 

Чи будуть нові керуючі компанії ефективними менеджерами київських будинків

Двадцять чотири роки, відколи відбулася приватизація квартир, держава гадала, як перекласти утримання житлофонду на його власника. І торік парламентарі за пропозицією уряду схвалили закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», або, як називає його голова Спілки власників житла, екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко, – «Смерть жекам!».  Згідно з ним, уже через чотири місяці, з 1 липня, мешканці багатоповерхівок стануть, мовляв, реальними господарями чи, як сказано в законі, ефективними власниками своїх будинків і дворів. До того часу вони мають об’єднатися в ОСББ або обрати з-поміж себе уповноважених осіб, які укладуть договір на обслуговування будинку і прибудинкової території з котроюсь із керуючих компаній (так тепер іменуватимуть вчорашні жеки) будь-якої форми власності. Для будинків, де цього не станеться, місцева влада з липня обере такі компанії за конкурсом. 

У столиці "загубилися" під мостом п’ять будинків

П’ять будинків «загубилися» під мостом. Майже двісті сімей зимують без тепла у квартирах. Ці будинки на вулиці Баренбойма фактично сховав під собою Дарницький міст (у народі – міст Кірпи), який проліг автотрасою і залізничною магістраллю ледь не по їхніх дахах. Тут завжди холодно. Панельну дев’ятиповерхівку на вул. Баренбойма вітри пронизують зусібіч, особливо з Дніпра. Височіє вона, як тополя серед поля, фактично на березі річки, поміж чотирьох двоповерхових «сталінок» у промзоні знаного колись «Мостозагону №2». Опалювальний сезон тут ще не почався.  В «зоні лиха» побувала «Вечірка». 

Сьомий із будівельників ознак життя не подає

Станом на 13-у годину дня рятувальні робити у будинку по вулиці Богдана Хмельницького, 12 проводяться вручну, без застосування техніки, адже з-під завалів у кутку будинку рятувальники побачили руку людини. Про це щойно повідомив начальник управління із надзвичайних ситуацій КМДА Роман Ткачук, якого кореспондент «Вечірки» застав на місці НС.

Міська влада не погодилась на підвищення цін на тепло й гарячу воду

У січневих платіжках кияни побачили удвічі більші суми за опалення, ніж у грудні. За лютий же, як стверджують у «Київенерго», заплатимо десь стільки ж, скільки у грудні, а то й менше. Усе, мовляв, згідно з урядовою постановою № 1037, яка вимагає гріти батареї у будинках без теплолічильників відповідно до прогнозу Гідрометцентру. Грудень, як розповів комерційний директор «Київенерго» Євген Бушма, був теплим – у середньому плюс 1,9 градуса, а не мінус 3,5, як закладено у тарифі. Тож знижка становила 24,9 відсотка – кияни, які мешкають у будинках без лічильників, заощадили за місяць 22 мільйони гривень. Скажімо, мешканці квартири площею 50 квадратних метрів сплатили на двісті гривень менше від нормативного тарифу, який брався до розрахунку раніше. Ба більше, пан Бушма вважає, що «Київенерго» зробило нам навіть новорічний подарунок аж на 13 мільйонів гривень.