Міська влада не погодилась на підвищення цін на тепло й гарячу воду

Міська влада не погодилась на підвищення цін  на тепло й гарячу воду

У січневих платіжках кияни побачили удвічі більші суми за опалення, ніж у грудні. За лютий же, як стверджують у «Київенерго», заплатимо десь стільки ж, скільки у грудні, а то й менше. Усе, мовляв, згідно з урядовою постановою № 1037, яка вимагає гріти батареї у будинках без теплолічильників відповідно до прогнозу Гідрометцентру. Грудень, як розповів комерційний директор «Київенерго» Євген Бушма, був теплим – у середньому плюс 1,9 градуса, а не мінус 3,5, як закладено у тарифі. Тож знижка становила 24,9 відсотка – кияни, які мешкають у будинках без лічильників, заощадили за місяць 22 мільйони гривень. Скажімо, мешканці квартири площею 50 квадратних метрів сплатили на двісті гривень менше від нормативного тарифу, який брався до розрахунку раніше. Ба більше, пан Бушма вважає, що «Київенерго» зробило нам навіть новорічний подарунок аж на 13 мільйонів гривень.

- Хоч урядову постанову було опубліковано 19 грудня, ми прийняли соціально відповідальне рішення і закрили увесь місяць із коригуванням до температури на вулиці, – потішив він киян. – Бо якби перерахунок почали з 19-го числа, то економія становила б тільки 9 мільйонів.
Січень видався холодним, середньомісячна температура, за даними Гідрометцентру, 5,7 градуса морозу. Однак і вона на 0,2 градуса вища, ніж закладено в нормативі. Тому й дорогі січневі платіжки, виявляється, враховують знижку – десь по 20 гривень з квартири, до мільйона загалом по місту.

- І то завдячуючи, що останні три дні січня були теплими, – каже Євген Бушма.
Дорожчі платіжки у січні були і в тих, хто має будинковий теплолічильник. Бо температура теплоносія також залежить від градусів на вулиці, а сума в платіжках – від кількості гігакалорій, спожитих будинком.

Торік нас «нагріли» на мільярд

Інша арифметика у голови Спілки власників житла, нардепа кількох скликань і профільного екс-міністра Олексія Кучеренка. Він вважає, що столичний монополіст жодних мільйонних знижок і подарунків не робив, а, навпаки, завинив нам мільярди. За минулі роки, коли не було згаданої вище постанови Кабміну, а діяли нормативи… 1962 року.
- Якщо взяти два однаковісіньких будинки – один із лічильником, другий – без, то нарахування за тепло у першому як мінімум у півтора раза менше, – переконує пан Кучеренко. – Різниця у стандартній «хрущовці» – 20 тисяч гривень за місяць. Лічильник показує фактичне споживання. Тож ця переплата є свідченням шахрайства для прокуратури, Антикорупційного бюро… Якщо люди платять за неспожитий товар, то ці гроші хтось же ділить! Ціна ось цього зайвого нарахування лише торік по Києву – мільярд гривень. Таку зайву суму стягнуло «Київенерго» з киян за минулий сезон, коли тарифи були значно меншими. Я, як кібернетик, можу сказати: більш фактичного факту, вибачте за тавтологію, підтвердження не економічної обґрунтованості, а шахрайської схеми тарифоутворення, ніж порівняння нарахувань у будинках із лічильниками і без, немає. Просто вимірювальний прилад показав, що там – шахрайство. Це розбиває всю демагогію про економічно обґрунтований тариф.
Торік зима була аномально теплою і «Київенерго», як стверджує Кучеренко, спалило на 16 відсотків менше газу, ніж заклало у нормативи. «Має бути перерахунок, бо нас обдурили. 16 відсотків газу – це мільярди», – наголошує він.
Екс-міністр переконаний, що нормативи треба переглянути. Лише за останнє десятиліття клімат потеплішав на два градуси, а в нормативи закладають кліматичні умови на підставі архаїчного документа від 1962 року. За півстоліття температура повітря значно підвищилася – не ті тепер зими.
А ще треба здійснити незалежний аудит усіх складових ціни на гігакалорію, бо, як підозрює Кучеренко, там теж «може бути обман».

Чиновники бояться відповідальності?

«Київенерго» звернулося до Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), з проханням схвалити чергове підвищення тарифів на тепло і гарячу воду в середньому на 8,5 відсотка.
Згадали, що торік в «економічно обґрунтовані» тарифи нібито заклали розмір зарплат, вартість ремонтів, амортизаційні витрати тощо з розрахунків 2012 року. Себто без урахування інфляції.
Експерти не вірять у це. Керівник організації «Інститут міста» Олександр Сергієнко називає такий крок монополіста дитячою грою, бо переконаний, що «вони хочуть просто повернути прибутки, втрачені через те, що міська влада змусила зробити перерахунок тарифів відповідно до погодних умов».
Попри те, що Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» ще два роки тому відібрав у органів місцевого самоврядування право впливати будь-яким чином на формування тарифів, НКРЕКП звернулася… за допомогою до КМДА.
- Хлопці з Нацкомісії зрозуміли, що тарифи – не лише ласий шматок, а що за них рано чи пізно доведеться відповідати, – каже Олексій Кучеренко. – Тому зробили дуже цікавий хід: звернулися до київської влади, мовляв, ми не хочемо брати відповідальності, а ви на місці дослідіть, проведіть обговорення і скажіть нам, погоджуєтеся на підвищення чи ні.
Звісно, що столична мерія на таке «погодження» не пішла. Тож ініціатива «Київенерго» зависла у повітрі. Хоч НКРЕКП ніби й має усі повноваження одноосібно вирішувати це питання. Днями на прес-конференції комерційний директор компанії Євген Бушма уже не так упевнено говорив про нові тарифи, як на попередній зустрічі з пресою тиждень тому.
- З якого числа їх запровадять і які будуть кінцеві цифри, говорити ще рано. Можливо, десь у квітні. Це робочі моменти, – знехотя зазначив він. І бідкався: «Собівартість теплоносіїв у Києві висока, великі втрати, ми прийняли велику кількість занедбаних мереж, більшість із них давно вичерпали свій ресурс».
Крім того, прес-служба монополіста теж намагалася витиснути у киян сльозу: «2015 року за зарплатою працівників теплокомуненерго Київ посів одне з останніх місць серед міст-мільйонників…».
А ось екс-міністр з питань ЖКГ Олексій Кучеренко іншої думки: «У Києві об’єктивно має бути найнижчий в Україні тариф на тепло. Бо в жодному іншому місті немає таких трьох потужних ТЕЦ, які покривають 85 відсотків навантаження столиці. У чому перевага Києва? Ці ТЕЦ виробляють одночасно два товари – тепло й електрику. І тому завжди будуть щонайменше на тридцять відсотків економічно вигіднішими, ніж якась котельня у Вінниці чи Житомирі. Це підстава, щоб тариф був на третину нижчим».
Якщо ж НКРЕКП розкрутить новий виток тарифоутворення в Києві, то мешканці будинків, що мають лічильники, сплачуватимуть за одну гігакалорію понад 742 гривні (нині 657), а там, де обліку немає, опалення одного квадратного метра коштуватиме 17 гривень 28 коп. (нині – 16,14 грн).

Вихід є – облік та економія

Міська влада чітко взяла курс на встановлення в усіх будинках приладів обліку тепла. Станом на 17 лютого у Києві встановлено 7650 будинкових теплолічильників. Сьогодні Київ – лідер за кількістю будинків із приладами, тут обліковується 90% виробленого тепла. Ще 2400 лічильників заплановано встановити цього року, щоб до наступного опалювального сезону весь житлофонд вів облік тепла.

З підвищенням тарифів зросла й заборгованість киян за послуги «Київенерго» до 1 248 млн грн. Понад 1 032 млн – за тепло і гарячу воду, 216 млн – за електрику.

Будинковий теплолічильник коштує 25 тисяч гривень, він окуповується за півтора місяця

Олександр Малихін, заступник директора Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА: Мешканці будинку на зборах можуть визначити уповноважену особу, надати нам протокол зборів, фото, і ми видамо їй посвідчення. Ця людина контролюватиме якість надання послуг та інформуватиме нас про це. Вона також може взяти участь у зніманні показників будинкових лічильників теплової та електричної енергії.
Якщо ж мешканці забажають особисто бути присутніми при зніманні показників лічильників, без визначення уповноваженої особи, то можуть звернутися до диспетчерської служби 15-57, і ми щомісяця залучатимемо їх до цієї роботи спільно з «Київенерго».

Олексій Кучеренко, екс-міністр із питань ЖКГ: МВФ вимагає одного – не дотувати з бюджету монополістів. Уряд каже: «О’кей!», і після цього нараховують так званий економічно обґрунтований тариф, але нікого не пускають, коли рахують. Оголошують непідйомні цифри і кричать: ось ринкові тарифи! Це ключова політична спекуляція, коли всі свої шахрайські схеми уряд, регулятор і монополісти намагаються прикрити гаслами ринкової економіки, обґрунтованих тарифів і вимог МВФ. Усе населення розуміє, що ці цифри вигадані, взяті зі стелі, але мусить платити, бо можуть бути дуже негативні наслідки.