П’ять років і 38 мільярдів гривень потрібно на модернізацію ЖКГ столиці

Досі у столиці одночасно діяли (здебільшого на папері) майже десять різноманітних вузькопрофільних програм у сфері ЖКГ. А як показує практика, декілька галузевих планів «на одну тему» часто конфліктують між собою і тяжко реалізовуються. 

За словами очільника департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Дмитра Новицького, попередні програми вичерпали термін реалізації, хоч і були реалізовані в обсязі від нуля до сорока відсотків. 

– Ми ретельно проаналізували ситуацію, ризики, систематизували всі проблеми ЖКГ, за кожною визначили шляхи вирішення, оцінили потребу в коштах на ті чи інші заходи і сформували це в один-єдиний документ, який має стати прикладним для всіх, хто займатиметься міським господарством у найближчі роки. Програма до 2020 року – це невеликий час для такого міста, як Київ з його інфраструктурою. Вона не є догмою, ми вестимемо технічний моніторинг стану наших головних інфраструктурних об’єктів, за потреби вноситимемо необхідні зміни. Адже неможливо одразу все передбачити, – заявив під час громадського обговорення програми заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. 

А перший заступник голови комісії Київради з питань ЖКГ та ПЕК Вадим Ноздря пояснив, що програма дає відповідь на переважну більшість питань, які турбують нині киян, тож її якнайшвидше треба схвалювати і втілювати у життя. 
Головні пріоритети документа – удосконалення і підтримка нових форм управління у ЖКГ, енергозбереження, посилення уваги до аварійно небезпечних об’єктів. У програмі враховано досвід як пострадянських країн, які вже пройшли цей шлях, так і Європи. Серед імовірних джерел фінансування заходів, передбачених програмою, – міський та Державний бюджети, міжнародні фінансові організації, кошти інвесторів, підприємств і співвласників багатоквартирних будинків. 

– А чи є вже якісь домовленості з парламентарями чи урядовцями, аби й вони щось вділили з Держбюджету, адже Київ – столиця? – поцікавилася «Вечірка» у Петра Пантелеєва. 
– Звісно, за кожним із напрямків ведуться перемовини щодо залучення фінансування. І по кожному об’єкту буде своє розв’язання фінансової задачі. Наприклад, реконструкція Бортницької станції аерації – кредит від уряду Японії, окрім невеликої суми з Держбюджету; заміна ліфтів – кошти міської скарбниці… 
– Петре Олександровичу, чи на часі нині, у період фінансово-економічної кризи, братися за модернізацію, реконструкцію, капремонти, інші фінансово затратні заходи? 
– У нас немає іншого вибору. І часу на подальше зволікання з більшістю проблем ЖКГ, які накопичувалися роками і десятиліттями. Запас міцності житлово-комунальної інфраструктури вже вичерпується. Якщо не почнемо серйозно займатися відновленням систем життєзабезпечення міста, то завтра буде пізно. Попри економічні труднощі, ми змушені віднайти способи зробити контрольованою ситуацію у ЖКГ. 

Окрема думка 

Михайло Кальтагейсер, голова ОСББ «Перший Будинок» (Дарницький район): Програма ґрунтовна, але і складна: нефахівцеві в усіх питаннях важко розібратися. Все ж пропоную якнайшвидше ухвалити її на Київраді та увімкнути механізми реалізації, щоб ми встигли ті роботи, що передбачені вже на цей рік, виконати влітку, не чекаючи зими. 
Щодо фінансування, то, гадаю, рівень виконання попередніх програм – 40 відсотків – показує, що держава чи місто лише своїми коштами не здатні здійснити модернізацію ЖКГ. Потрібно залучати кошти інвесторів і власників квартир. 

Петро Пантелеєв: Уперше в історії нинішня міська влада відверто сказала громаді: нам потрібні такі ось кошти – 38 мільярдів гривень на п’ять років, які доведеться різноманітними шляхами шукати, добувати, «вигризати», щоб вирішувати міські проблеми.