Микола Кульбіда: Лютий може повернутись у березні
Директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда в інтерв’ю «Вечірці» спрогнозував весняну погоду лише на півмісяця. Наприкінці ж лютого, за його словами, можна чекати будь-чого…
– Протягом двох тижнів в Україні справді переважатиме мало не весняна погода. Коливання температури будуть незначними – від невеликих мінусів уночі до плюсів удень. Така температура в лютому значно вища за норму на 4-8 градусів, – розповідає Микола Іванович.
- Опади будуть рясними, як минулого тижня?
– Ні, вони очікуються здебільшого невеликими й нового снігового покриву впродовж наступних двох тижнів не сформують. Утім, зима може повернутися наприкінці лютого й навіть у березні.
– На чому ґрунтуються ті місячні прогнози, що їх розміщують в Інтернеті?
– Для цього застосовують методи, не пов’язані з моделюванням стану атмосфери. Добираються аналоги, відбувається розрахунок імовірності… Ці технології мають право на життя лише в наукових дослідженнях, якихось пошуках, але в жодному разі не для практичного використання.
– Раптова весна в лютому після січневих морозів – це добре чи погано? Чи будемо з хлібом?
– Загалом, у хлібних регіонах України – з півдня й аж до Києва – випало досить багато снігу. У західних і центральних областях він уже розтанув. Зважаючи на неглибоке промерзання ґрунту, слабку цементацію, значна частина вологи пішла на поповнення нижніх шарів. Озимина, після відновлення вегетації, та ярина, засіяна навесні, матимуть на певний період запас вологи для нормального розвитку. Це важливо для майбутнього врожаю.
А от у східних регіонах снігу майже не було, а морози сягали 20-25 і більше градусів, тому там посіви озимого ячменю й ріпаку, вочевидь, постраждають. З огляду на те, що в нас шістдесят відсотків озимини перебувають у початкових фазах розвитку (через осінню посуху й, відтак, пізню посівну), то нині вони вкрай уразливі.
Крім того, у зиму всі українські річки ввійшли з дуже низьким рівнем води, малим є приплив до дніпровських водосховищ, зі снігу, найпевніше, уже не сформуються необхідні запаси води, які зазвичай потрібні для енергетики, населення, сільського господарства тощо. Весняне водопілля буде низьким. Отже, виробництво електроенергії скоротиться...
– Тобто цієї весни паводки Україні, і Києву зокрема, не загрожують?
– Аж ніяк. Навпаки, краще, аби води, опадів було більше.
– Як нинішня погода позначається на здоров’ї людей?
– Виникають умови для швидшого поширення всіляких інфекцій, того ж грипу. Крім того, тепла зимова погода з високою вологістю повітря, що сягає 80-100 відсотків упродовж більшої частини доби, є дуже несприятливим чинником для осіб з легеневими захворюваннями – вони відчувають дефіцит кисню, тяжко дихають.
Стрімкі зміни погодних процесів, передусім перепади атмосферного тиску, вітрового режиму, також недобре позначаються на самопочутті багатьох людей, насамперед сердечників.
– Миколо Івановичу, чи часто ви особисто помічаєте помилки у прогнозах свого центру?
– Помилки, звісно, бувають. Найякісніші прогнози – на п’ять найближчих діб, їхня точність становить 95-96 відсотків. До десяти діб – точність знижується відсотків на десять. Точність прогнозу з десятої до п’ятнадцятої доби – десь до 70 відсотків.
– А чи траплялося таке: по радіо передають, мовляв, сьогодні без опадів, а за вікном цієї миті періщить дощ?
– Такі випадки бувають – один з десяти, а то й менше.