# Суспільство

Петро Гончар: Увесь авангард побудований на народному мистецтві

Андрій Куликов: Журналістам небезпечно ставати четвертою владою

Що думає телеведучий програми «Свобода слова» (ICTV) про столичні виборчі перегони, чи потрібні суспільству глибокі політичні дискусії, якою сьогодні має бути журналістика…  Андрій Куликов неквапом дістає з пакетика дрібку тютюну, насипає на паперову смужку, робить самокрутку. Багатолітня звичка. Каже – шкідлива… Відчиняє вікно, за яким – золотаві осінні барви. І ми перекидаємося кількома реченнями про гриби, музику... І плюшевих ведмедиків, яких в кутку кабінету – з добрий десяток. А на столі у господаря – кілька примірників «Вечірки». Зрозуміло ж – «Вечірній Київ» напросився на розмову до відомого журналіста Андрія Куликова.  – Відшуміли вибори до Київради, місто в очікуванні другого туру – хто стане мером. Як ви вважаєте, наскільки усвідомлено кияни зробили свій вибір? Адже від різної агітації штормило на вулицях.  – Коли від когось чую, що «відбувався масовий підкуп виборців», то кажу: були лише спроби… Тому що, на мою думку, значна частина киян, якщо не більшість, чимало українців у містах і селах відмовилися бути підкупленими і все ж голосували так, як вважають за потрібне. А чи був вибір усвідомленим? Є, напевно, різні ступені усвідомленості, й вибір, який люди зробили на користь Віталія Кличка, більше пов'язаний з тим, що у нас називають кредитом довіри. Бо Кличко за час, що очолює Київ, може, й не встиг зробити аж так багато доброго, щоб його геть усі полюбили, але ще не встиг зробити (і дасть Бог, не зробить) нічого такого поганого, щоб його усі зненавиділи. У нас часто відбувається голосування за ознакою – люблю або ненавиджу. Так от, все ж мені здається, що у нинішнього міського голови цей ресурс не вичерпався (посміхнувся. – Авт.).  Якщо результат Кличка я розглядаю більше як його особистий, то ужинок всіх інших кандидатів – як певний підсумок діяльності їх партій. З одного боку, це добре, що кияни хоча б у деяких випадках намагаються орієнтуватися на партію, якщо вони водночас і досліджують, що ця партія робить. А з іншого, й погано, тому що голосування – тільки за партію, воно «не вмикає» особистий елемент. 

Ірина Квасниця: Складаємо пазли родоводу

У Концепції розвитку української мови, культури та виховання історичної пам’яті в жителів міста Києва на 2015-2020 роки, яку затвердила Київрада, особлива увага приділяється популяризації давнішніх традицій. Як їх відродити, адаптувати до сьогодення? Про це, а також про плекання в молоді патріотизму, активної громадянської позиції з читачами «Вечірки» поділилася етнограф, громадський діяч, президент асоціації «Спадщина України» Ірина Квасниця.  - Час од часу чуємо: чому багато хто не шанує традиції свого народу, забуває своє коріння? – розмірковує Ірина Юліянівна. – Пам’ятаєте, ще Тарас Шевченко писав:  Чи ти рано до схiд сонця  Богу не молилась?  Чи ти діточок непевних  Звичаю не вчила?  Отже, у нас споконвіку вважалося, що не привчати дітей до звичаїв – це такий самий великий гріх для матері, як гріх не молитися Богові. Часто скептики кажуть: у нас усе втрачено. Нічого не втрачено, треба просто почати робити це на державному рівні, щоб кожен навчальний заклад став осередком саме такого виховання. Наприклад, особисто я підготувала цикл лекцій та навчально-методичний матеріал для навчання педагогів дошкільних закладів і вчителів молодших класів з курсу «Великий світ маленької дитини» (76 годин). 

Тетяна Гузенко: Кожен випуск «Вечірки» – це бій за читача

Заступник директора Департаменту суспільних комунікацій, начальник управління преси та інформації КМДА Тетяна Гузенко пропонує розробити комунікативну стратегію столиці за прикладом Стокгольму. Таку думку вона висловила на конференції у Національному інституті стратегічних досліджень «Запровадження державних комунікацій: виклики і можливості». «Вечірка» поцікавилася, якою є роль ЗМІ у таких стратегіях? 

Іван Ющук: У державі має бути мовна цензура

– У «Концепції розвитку української мови, культури та виховання історичної пам’яті у жителів міста Києва на 2015–2020 роки», яку затвердила міська рада, йдеться про зміцнення статусу української мови як державної, її всебічний розвиток і поширення в усіх сферах суспільного життя міста. А як цього досягнути, Іване Пилиповичу?  – Це дуже правильне і потрібне рішення. Вважаю, що першим практичним кроком має бути створення при КМДА комісії з питань української мови. Не досить назвати мову державною, треба, щоб вона і справді була такою, як це є у країнах Європи. Вчені, я особисто, могли б долучитися до роботи такої комісії. До речі, в перші роки Незалежності у державних адміністраціях були представники «Просвіти», які стежили за дотриманням україномовства. Чому б цю традицію не відновити? 

Поради від логопеда

Важко переоцінити функцію спілкування в людському житті. За допомогою мовлення ми виражаємо свої почуття, думки, обмінюємось інформацією. 14 листопада святкують професійне свято логопеди, спеціалісти, які допомагають людям, чия мова не є досконалою. Так, логопед діагностує мовленнєві порушення дитини, а іноді й дорослої людини, та допомагає їх усунути за допомогою спеціального масажу, вправ і занять.

Киянка вирушає на конкурс «Міс світу», щоб привернути увагу до нашої країни

18-річна студентка Національного університету харчових технологій киянка Христина Столока, яка перемогла на конкурсі «Міс Україна-2015», завтра летить до Китаю. Вона братиме участь у конкурсі «Міс світу», який відбудеться у курортному місті Санья. Фінал очікується у грудні. Перед від’їздом красуні «Вечірка» зустрілася з нею. 

Сергій Пивоваров: Лаврський скарб продали Ермітажу дуже дешево

Про найзнаковіші наукові відкриття і цікаві знахідки на теренах Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника кореспондентам «Вечірки» розповів доктор історичних наук, професор Сергій Пивоваров. На посаді заступника директора заповідника з наукової роботи він завжди першим дізнається про сенсаційні відкриття і знає рецепти покращення діяльності музейного комплексу.  «Наприкінці XIX ст. у Лаврі було понад мільйон карбованців золотом»  – Досліджуючи спадщину заповідника, ми працюємо у двох напрямках. Перший – опрацьовуємо фонд № 128 у Центральному історичному архіві, де зберігаються понад 4 тисячі справ, що безпосередньо стосуються Лаври, – розповідає Сергій Пивоваров. – На кожну справу складаємо анотації, адже в одному документі можуть бути кілька матеріалів, які не належать до цієї справи. У підсумку плануємо разом із Державним архівом видати двотомник документів кінця XVIII – початку XX століть. 

Микола та Ігор Кузнєцови, жорстоко побиті беркутівцями на Інститутській, в гостях у "Вечірки"

18 лютого 2014-го на Інститутській батько і син, які ледве трималися на ногах, бо були скалічені, випадково потрапили в об’єктиви камер. І в багатьох країнах світу вкотре побачили, як виборювали українці волю, з якою силою духу довелося зіткнутися режиму Януковича. «Вечірці» цікаво було дізнатися, що сьогодні Кузнєцови говорять про уроки Майдану, якими вони є у повсякденні, над чим працюють. 

У Києві упроваджується європейська програма Stent for Life