Киянка вирушає на конкурс «Міс світу», щоб привернути увагу до нашої країни

– До Китаю візьму багато вбрання – вечірні та коктейльні сукні, – розповідає Христина. – Моя найулюбленіша з них – довга сукня у національному стилі. Її для мене пошив київський дизайнер, який в одязі використовує українські мотиви, а в аксесуарах фігурують відомі казкові персонажі, а також міфічні герої з робіт нашої художниці Марії Приймаченко. Дуже оригінально! 

– Христино, а коли вперше відчули себе вродливою? 
– Десь приблизно у дев’ятому класі. Тоді ж і почала критикувати себе, захотіла дещо змінитися. Стала слідкувати за своїм харчуванням, полюбила спорт. 

– Мабуть, закохалися? Або, може, у вас з’явився якийсь ідеал серед відомих моделей? 
– Ні. Взагалі не було мрій брати участь у конкурсах краси. А мій ідеал краси – це телеведуча Ольга Фреймут, її витонченість, стиль. І я тоді захотіла теж бути такою, як вона. Чи, можливо, навіть кращою. 

–А хіба не нудно для молодої дівчини пильно слідкувати за харчуванням, аби ніде в компанії не з’їсти нічого зайвого? 
– Та що ви, я ж не завжди правильно харчуюся. Є дні, коли іду в «Макдональдс» та їм чизбургери. Взагалі, обмежую себе лише у борошняних виробах та солодкому. Також намагаюся відмовлятися від смаженого та жирного. А до старших класів школи я їла усе, чим годувала бабуся: борщі з пампушками, вареники, пельмені. Від борщу я і зараз не відмовляюся. Але їм без пампушок. Проте все одно набираю один-три кілограми ваги після поїздки до бабусі. 

– Як батьки поставилися до вашого бажання взяти участь у конкурсі краси? 
– Батько (він працює головним механіком на підприємстві) не дуже це схвалював, вважав несерйозним. Але коли я перемогла на «Міс Україна», змінив своє ставлення. Сьогодні батьки хвилюються перед моєю подорожжю, можливо, вже й не раді. Тим паче, що дитина я домашня. 

– А на кого з родичів ви схожі зовні? 
– Я взяла потроху від обох батьків, але найбільше схожа на дядька за маминою лінією. І характером теж у нього. Працьовита, цілеспрямована… А ось зачепити за живе мене можуть несправедливі звинувачення у мій бік. А ще я інтроверт: навіть коли дуже нервую, зовні зберігаю спокій. 

– Ваша майбутня професія – фінансист, працювати плануєте за фахом? 
–Так. У майбутньому хочеться відкрити свою фірму. Модельну кар’єру я вважаю лише хобі – це не змогло би стати професією мого життя. 

– Чому? 
– Зйомки та фотосесії – це цікаво, але ходити подіумом мені не зовсім комфортно. Крім того, я не підходжу за зростом. А ще на подіумі треба перебувати зовсім без емоцій, а мені, коли туди виходжу, відразу хочеться посміхатися. 

– Ви їдете до Китаю, а на носі сесія в університеті… 
– Сьогодні у мене індивідуальний графік – після подорожі я відразу ж буду на сесії. До іспитів готуватимуся в Китаї. Взагалі, навчання мені дається доволі легко. Намагаюся не зубрити, переказувати матеріал своїми словами. І на деяких парах мені таким чином щастить викручуватися. 

– А книжки які любите читати? 
– Захоплююсь літературою з психології. Особливо люблю книги Дейла Карнегі (знаменитий американський психолог, письменник, автор відомих книжок «Як перестати хвилюватися та почати жити», «Як завойовувати друзів та впливати на людей» тощо. – Авт.). 

– Цікаво, а що в Китаї будете розповідати про Україну? 
– Намагатимуся не заглиблюватися у політику. Це слизька тема, у кожного своя точка зору. Також хочеться привернути увагу до України як до країни, яка розвивається. У нас велика кількість талановитих учених, артистів, лікарів. Є чим пишатися. 

– Рішення журі на «Міс світу» складатиметься з результатів кількох конкурсів. Який для вас найхвилюючий? 
– Інтелектуальний. Тому що запитання судді ставлять нестандартні, а на відповідь дають лише 20 секунд. Наприклад, на одному з минулих конкурсів запитали: «Чи різні чоловіки і жінки й чому?». Виграє зазвичай оригінальна відповідь із гумором. 

– А як би ви відповіли на таке запитання? 
– (З посмішкою) Чоловік піде прямо, а жінка обійде іншими шляхами. Чоловіки прямолінійніші. А ще вони дивляться на речі у цілому, ми ж краще бачимо деталі. 

– Чоловіки також нерідко боязкі. Коли бачать вродливу та розумну жінку, інколи ніяковіють та побоюються. Ви на собі це відчували? 
– Ні. Навпаки, було таке, що я познайомилася з дуже інтелектуальним чоловіком і сама почала комплексувати. Може, мені більше читати книжок? 

– Вам, мабуть, більше подобаються хлопці, старші за вас? 
– Так, але точно не на 15–20 років. І не молодші за мене. Навіщо мені чомусь учити свого хлопця, виконувати для нього роль мамки? Люблю начитаних, з почуттям гумору. Але сьогодні весь мій час забирає лише конкурс.