Матеріали Григорія Мельничука

На Червонозоряному проспекті 11-поверхівка повисла над обривом

У ніч з 30 листопада на 1 грудня приблизно о 02:30 ночі стався обвал підпорної стінки біля будинку по проспекту Червонозоряному, 14, що у Солом’янському районі, неподалік Севастопольської площі. Місцеві мешканці неодноразово попереджали про небезпеку аварії, однак жодних заходів щодо укріплення схилу не було проведено. В результаті аварії було зруйновано біля десятка гаражів, знищено декілька автомобілів. Ніхто з людей не постраждав.

Хрещатик продовжує лишатися недружнім до маломобільних громадян

Через реконструкцію на Контрактовій кияни ризикують опинитися під колесами

Минуло кілька тижнів після гучного відкриття «оновленої» Контрактової площі (точніше, завершення робіт з демонтажу трамвайних колій), а пішоходи жаліються, що на них тут чатує більше небезпек, ніж раніше. Навесні відбувся архітектурний конкурс на проект з реконструкції площі, яку вирішили зробити пішохідно-велосипедною, однак уже восени її знову «закатали в асфальт». А там, де раніше через трамвайні колії водії пригальмовували і пішоходи почувалися безпечно, нині існує реальна небезпека ДТП. 

Залізниця береться за Дарницький вокзал

Садибу Міхельсона відновлять без мансард

У центрі Києва і досі чимало історичних будівель та пам’яток архітектури лишаються занедбаними й поволі руйнуються, решта були спотворені під час недолугих реконструкцій. Свідома громада міста дедалі активніше переймається збереженням культурної спадщини Києва, тож поширеною є думка: «краще не робіть нічого», як це сталося, наприклад, з Гостиним двором, доля якого нині у підвішеному стані. Багато років занедбана і садиба Міхельсона – комплекс дохідних будинків 1880–1890-х років на вулиці Пушкінській, 35–37. Та питання наче зрушило з місця – і Київ може побачити не руїни та спотворену пам’ятку, а справді нову відроджену окрасу. 

Столиці потрібні ефективні механізми впливу мешканців на розвиток міста

Скандальні будівництва, недолугі детальні плани територій, постійна нестача коштів на інфраструктуру і відсутність реально чинного генерального плану – такі реалії містобудування у Києві. Вирішувати головну проблему – створення надійного і якісного механізму впливу громадськості на розвиток міста – зібралися цими днями українські експерти з різних галузей, а також іноземні фахівці у Департаменті містобудування та архітектури. 

Забудовник Микільської Слобідки іде на поступки

Будівництво житлового комплексу «Сонячна Рів’єра» на Микільській Слобідці поблизу станції метро «Лівобережна» – напевно, одна з найскандальніших історій «забудовних війн» року, що минає. На відміну від відомих забудов пана Войцеховського, тут усе наче законно: і земля (7 гектарів!) у приватній власності, й Держархбудінспекція видала дозвіл на будівництво (за часів Януковича був такий закон, що місто ніяк не впливало на дозволи – все «рішали» у Мінрегіонбуді), і Дніпро тут не зовсім Дніпро за всіма кадастрами, а річка Десенка, тож відступ від води у 50 метрів дотримано. Але напередодні виборів влада дійшла згоди із забудовником роботи припинити, аби не давати ґрунт для політичних акцій, а тепер забудовник готується відновити роботи. Утім, запропонувавши нову концепцію освоєння ділянки – із низкою поки невирішених питань, але без жахіть перших проектних ескізів. 

Уже є п’ять кандидатів на посаду головного архітектора столиці

Наприкінці вересня 2015 року було звільнено головного архітектора – директора департаменту містобудування та архітектури КМДА Сергія Целовальника та всіх його заступників. Відтоді розпочалися дискусії про те, хто стане головним стратегом у містобудуванні, а точніше – як його обиратимуть. 30 листопада міський голова затвердив склад конкурсної комісії, куди увійшли представники КМДА, Мінрегіону, Національної спілки архітекторів України (НСАУ), громадськості та іноземні експерти – загалом 20 осіб. І минулої п’ятниці комісія зібралася на перше засідання. 

Оголошено початок громадських слухань про те, яким має бути центр Києва

З містобудівною документацією в Києві складно. Генеральний план у підвішеному стані. Чинний генплан-2020 мало відповідає реаліям сьогодення та зазнав безлічі змін за часів Леоніда Черновецького. Проект нового генплану, від початку орієнтованого до 2025 року, також почали розробляти за «молодої команди» 2008 року. На останній громадській презентації цього документа, що відбулася наприкінці літа, кияни виступили рішуче проти нього.