Забудовник Микільської Слобідки іде на поступки
Будівництво житлового комплексу «Сонячна Рів’єра» на Микільській Слобідці поблизу станції метро «Лівобережна» – напевно, одна з найскандальніших історій «забудовних війн» року, що минає. На відміну від відомих забудов пана Войцеховського, тут усе наче законно: і земля (7 гектарів!) у приватній власності, й Держархбудінспекція видала дозвіл на будівництво (за часів Януковича був такий закон, що місто ніяк не впливало на дозволи – все «рішали» у Мінрегіонбуді), і Дніпро тут не зовсім Дніпро за всіма кадастрами, а річка Десенка, тож відступ від води у 50 метрів дотримано. Але напередодні виборів влада дійшла згоди із забудовником роботи припинити, аби не давати ґрунт для політичних акцій, а тепер забудовник готується відновити роботи. Утім, запропонувавши нову концепцію освоєння ділянки – із низкою поки невирішених питань, але без жахіть перших проектних ескізів.
Роботи на «Сонячній Рів’єрі» планують відновити після 15 січня, до цієї дати будівельники традиційно відпочивають – не сезон, та й новорічно-різдвяні свята. Як визнав Юрій Пелих, голова ради директорів «Укрбуд», компанія-забудовник недостатньо інформувала киян про цей об’єкт, хоча перед початком будівельних робіт на майданчику було вивішено інформаційний щит з усіма визначеними даними. Та як це часто буває, масові протести почалися не одразу, а коли вже було зведено 10 поверхів першого будинку і почали споруджувати другий. Далі – участь народних депутатів, перекриття Броварського проспекту, тітушки, бійки та інші ознаки будівельних війн київського сьогодення.
– Нині ми коригуємо проект відповідно до побажань громадськості, – заявив Юрій Пелих. – Замість Е-подібного будинку за новою концепцією передбачаємо спорудження трьох веж, аналогічних тим, що вже будуються. Загалом у комплексі квартир поменшає з 2000 до 1200, ми втрачаємо 30 тисяч кв. м, але тут буде вільніше, вдвічі збільшиться відстань до Патріаршого собору УГКЦ, а «зону здоров’я» з виходом до води передбачаємо збільшити вдвічі – з нинішніх 80 метрів кромки води до 170 метрів. Так, у храмі виявлено тріщини – але це новобудова, їх походження невідоме, та ми готові їх усунути, навіть якщо експертиза доведе нашу непричетність.
Нову концепцію «Укрбуд» розробляв спільно з ініціативною групою інвесторів, що сформували громадську організацію. Її лідер Роман Овсяник наголосив, що забудовник врахував їхні побажання: паркінг збільшено до 1100 машино-місць та зі 100 до 300 – гостьову парковку, буде сформовано зонування внутрішнього двору житлового комплексу та окремо – публічної набережної. Для вирішення проблеми транспортного навантаження мікрорайону забудовники передбачають будівництво прямого проїзду з Микільської Слобідки на Русанівську набережну з тунелем під Броварським проспектом. Одначе Юрій Пелих визнає, що ще немає остаточного порозуміння з мешканцями кварталу, через який повинна пройти нова дорога. Головним же надбанням для всіх киян та гостей міста має стати 3-кілометрова набережна.
– Сьогодні відстань від кромки води до найближчого будинку – 68 метрів, що відповідає нормативам, – зазначив він. – А прибережна смуга, яка не належить до нашої ділянки, насправді захаращена якимись ресторанами, спорудами, човнами, дебаркадерами. Ми лише підтримуємо розчистку берега та забезпечення доступу всіх киян до води і прагнемо зробити найсучаснішу набережну завдовжки 3 км спільно з іншими забудовниками, що зводять будинки ближче до Русанівських садів. Тож звернулися до КП «Плесо» та КМДА за дозволом провадити роботи з благоустрою на всій прибережній смузі. Також вирішуємо, кому буде передана на баланс нова набережна, адже ми не можемо її утримувати і не плануємо на цьому заробляти. Ми не будемо триматися за цю землю – так само як і за ділянку набережної біля храму, де передбачаємо будівництво відкритої ротонди для церковних обрядів Водохреща.
Такі ініціативи з боку забудовника – очевидна перемога громадськості: вже не йдеться про жахливий Е-подібний 13-секційний будинок, місто може отримати нову набережну, представники компанії розглядають можливість оголошення відкритого архітектурного конкурсу. Однак історія стосунків «Укрбуду» та громадських активістів і місцевих мешканців має чимало негативу, аби одразу всі могли піти на примирення. Забудовник навіть започаткував програму «Добрі сусіди», в рамках якої ремонтували дитячі садки, поліклініку, дитячі майданчики, встановлювали «лежачих поліцейських» тощо і зібрали понад 3000 підписів місцевих мешканців на підтримку будівництва.
З іншого боку, чимало питань іще не вирішено. Нова концепція – лише пропозиція, земля майбутньої набережної досі перебуває у приватній власності з цільовим призначенням «житлова та комерційна забудова», статус Десенки доволі сумнівний, а пропонована автодорога впирається в житловий квартал. Багато мешканців і активістів заперечують будь-які контакти із забудовником. Наприклад, Ольга Фещенко зазначає: «Жодних договорняків! До моєї дочки, яка у декреті, вже 7 разів підходили, аби вона підписала звернення про благоустрій, а подробиці не розповідають!». Наголошують активісти і на сумнівній законності низки рішень.
Що ж буде далі? Сторонам доведеться долати зневіру, а місту – сприяти налагодженню діалогу забудовників і громадськості та уникати таких конфліктів у майбутньому. Час «дикої забудови» та «будівельних війн» поволі минає, і нам усім доведеться вчитися знаходити спільну мову. Поки ж новорічні свята і затишшя на будмайданчику, а вже у новому році нас чекає велика дискусія.