Дискусії навколо військового кладовища на Київщині: що відомо

Тему будівництва Національного військового меморіального кладовища (надалі НВМК) журналісти «Вечірнього Києва» відстежують з самого початку. За цей час ми спілкувались з родинами загиблих воїнів; виїжджали на місце майбутнього меморіалу в Фастівський район Київської області; стукали у двері місцевих та «вищих» чиновників, щоб якомога детальніше пояснювати ситуацію.

Утім станом на зараз конфлікти навколо цвинтаря не вщухають, а навпаки — лише загострюються.

Якщо коротко, у серпні 2023 року Кабмін дав дозвіл на будівництво НВМК у селищі Гатне Фастівського району Київської області. Під це виділили майже 260 гектарів землі. За ідеєю, це буде цвинтар посеред лісу.

Роботи вже почались, вони триватимуть до літа 2025 року. Цьогоріч розпочали перший етап — мають облаштувати сектори для традиційних поховань та колумбарії.

Проте мешканці прилеглого до виділеної під меморіальний комплекс території села Мархалівка виступають проти будівництва. Вони, зокрема, побоюються, що це призведе до забруднення підземних вод, знищення лісу та фауни.

Натомість посадовці запевняють, що облаштування відбуватиметься за всіма нормами і жодної загрози екології та людям це не несе. Вони публікують висновки експертів; проводять публічні виступи, під час яких відповідають на питання щодо будівництва та їздять спілкуватись напряму з громадою Київщини. Однак порозумітись не вдалось і досі.

Обидві позиції — у нашому матеріалі.

ЩО ТУРБУЄ МЕШКАНЦІВ СЕЛА МАРХАЛІВКА

Село Мархалівка, що у Фастівському районі Київської області, розташоване через дорогу від території майбутнього військового кладовища. Від центру Києва це приблизно півтори години їзди на громадському транспорті, якщо без заторів.

Конфлікт влади з громадою почався із того, що посадовці, за словами людей, не проінформували жителів села щодо зведення масштабного кладовища біля них.

«Ми дізнались про це постфактум, — каже нашому виданню мешканка Ірина Василенко. — Можу помилятися в датах, але десь у березні-квітні 2024 року ми раптово дізнались, що біля нас розпочинається масштабне будівництво. До цього ніхто нам нічого не казав. Ніхто з громадою не радився, жодних обговорень не було. Хіба так робиться?»

Людмила продовжує, що тільки після того, як жителі Мархалівки почали вимагати у будівельників показати їм документи про дозвіл на будь-які роботи у лісі, до них завітали представники державної установи «Національне військове меморіальне кладовище», Київської обласної військової адміністрації та Міністерства у справах ветеранів тощо.

«Ми обидвома руками за те, щоби держава облаштувала для найкращих синів і доньок гідний військовий цвинтар. Але не в цьому місці. Розумієте, тут дуже високі ґрунтові води. Раніше на цьому місці протікала річка, яку перекрили, коли ще будували Одеську трасу. Утім вона все одно намагається пробитись. Через це вода тут стоїть повсюди. Навіть у наших дворах є із цим проблема: маємо переповнені колодязі та підтоплення погребів.

Ми хочемо запобігти екологічній катастрофі. Будівництво такого масштабу посеред лісу не може не чинити шкоду екології та людям, які живуть у прилеглих селах», — каже співрозмовниця.

Жінка проводить журналістів у глиб лісу та показує лунку глибиною метр тридцять, в якій хлюпає вода.

«Якщо подивитись на мапу будівництва — на цьому місці мають бути традиційні поховання. Як це можливо, якщо на глибині метр тридцять стоїть вода? Могили Героїв будуть у воді? А що з якістю води потім буде?» — розводить руками Ірина.

Співрозмовниця додає, що посадовці також запевняли мешканців Мархалівки, що дерева зрізатимуть частково. Однак масштаб повалених дерев неабияк шокує людей.

«Навкруги купа зрубаних дерев. Деяким — і року немає! Якщо знищити, хоч і частково, ліс, дерева якого вбирають значну кількість води, — ситуація погіршиться у рази. Особливо нас турбує чи не збільшиться ця вода, яка і так час від часу переливається у нас в колодязях та у погребах…», — зітхає жінка.

Через великі масштаби зрізаних дерев мешканцям також спадає на думку, що, «будуючи НВМК, лісова мафія користується можливістю підзаробити». Натомість жителям дивно чути у свій бік, що вони протестують проти військового цвинтаря через те, що «не хочуть жити біля кладовища».

«Це смішно чути, адже ми і так живемо біля Південного кладовища. Навпаки — для нас це велика честь, що НВМК побудують біля нас. Однак ще раз кажу: ми хочемо запобігти екологічній катастрофі!» — продовжує співрозмовниця.

Ірина вважає, що влада програла комунікацію з народом у питанні облаштування меморіального комплексу. За її словами, все відбувається хаотично: змінюють місця, щось вирішують за закритими дверима.

«Звісно потім у людей виникає багато питань… Нас не чули і тоді, коли ми говорили, що жодна мати не повезе ховати свою дитину в цей ліс, де стоїть вода. Рідні ховатимуть воїнів біля своїх будинків, аби у будь-який час мати змогу навідатись до Героя. Хіба ні?» — продовжує вона.

Наприкінці Ірина Василенко зазначає, що станом на зараз у мешканців Мархалівки є висновок незалежної гідрологічної експертизи.

«За результатами, у 8 з 10 свердловин рівень ґрунтових вод мав відмітку вище двох метрів (у деяких свердловинах узагалі рівень води був 80 см, місцями вода на поверхні. Відповідно до державних санітарних правил і норм („Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України“) у такому місці здійснювати поховання заборонено. На цьому уже наголошують екологи, зокрема, В. Борейко, Руслан Гаврилюк», — запевнила жінка.

ЩО КАЖУТЬ ПРЕДСТАВНИКИ НВМК

Для того, аби дізнатись відповіді на найпоширеніші питання людей щодо будівництва військового цвинтаря, ми зустрілись із директором державного підприємства «Національне військове меморіальне кладовище» Ярославом Пронюткіним.

Перше питання стосувалось вирубки дерев у лісі — і старих і молодих.

«У нас загальна ділянка — 266 гектарів. Саме будівництво вібдуватиметься на території приблизно 120 гектарів. Це менше половини загальної площі, яка є.

Проєктом передбачено, що вирубка дерев становитиме орієнтовно 10% від загальної площі земельної ділянки.

Наразі на території близько 20 гектарів ми частково зносимо зелені насадження, оскільки маємо розчистити ділянку для першої черги будівництва. Там маємо звести адміністративну та господарську будівлі, парковку, під’їзні шляхи та сектори поховань.

Натомість на полях, де будуть розташовані місця для поховання, ми будемо намагатись зберегти високі, гарні дерева», — відповів Ярослав.

Директор ДУ НВМК наголосив, що вирубані дерева передають Державній спеціальній службі транспорту, яка знаходиться в підпорядкуванні Міністерства оборони. Вони їх можуть використовувати для фортифікаційних споруд.

«Ніякої лісової мафії немає. Історія повністю прозора. Стосовно вирубки молодих дерев — у нас капітальне будівництво. Ясна річ, що десь ми будемо повністю розчищати територію, аби звести там будівлі.

Ми спілкувались із фахівцями куди надалі діти ті ж молоді ялини. Нам чітко сказали, що пересадити їх буде неможливо, оскільки вони просто не приживуться. Єдине, їх можна буде подрібнити та використати як добриво для інших рослин», — пояснює Ярослав.

На питання, чи не зачепить вирубка дерев Смарагдову зону (природоохоронна територія, створена задля збереження видів та оселищ), співрозмовник відповідає, що вони будуть намагатися максимально здійснювати різні заходи для збереження зони.

«Максимум — це санітарна вирубка, якщо будуть повалені дерева», — говорить чоловік.

Ярослав Пронюткін також зазначив, що опісля облаштування меморіального комплексу вони планують покращити благоустрій лісу, посадивши рослини та дерева.

«Ба більше, на території є локації, де взагалі немає зелених насаджень. Власне, ми плануємо організувати найближчим часом суботник, поприбирати там та посадити рослини.

А взагалі у нас є дендроплан, за яким ми будемо засаджувати НМВК деревами, зокрема хвойними та декоративними», — говорить директор.

Стосовно води у лісі, Ярослав пояснює: ще восени 2023 року фахівці дослідили залягання ґрунтових вод, і там справді виявили місця, де вода стоїть буквально на метрі вглиб.

«Відтак, ми поділили територію на умовні зони. Перша — це та, де високо стоять ґрунтові води. Там ми не будемо облаштовувати місць для традиційних поховань. І ніяких «могил у воді» відповідно не буде, як і не буде зараження води.

У другій зоні ґрунтові води у будь-який період року не підходять й до двох метрів. Захоронення на таких територіях не загрожуватиме нікому, тому поховання будуть у цій зоні», — зазначає співрозмовник.

Стосовно переповнених колодязів та підтоплених підвалів Ярослав переконує, що така проблема у мешканців Мархівки була задовго до підготовки до будівництва НВМК та часткової вирубки дерев у лісі.

«Вирубка дерев не впливає на те, що у людей є підтоплення. Така ситуація була ще рік назад, два, три, п’ять тому. Там просто така система ґрунтових вод», — продовжує він.

ДВА ТИПИ НАДГРОБНИХ ПАМʼЯТНИКІВ

За словами директора Національного військового меморіального кладовища, станом на зараз на території триває підготовка до початку зведення перших будівель.

«Опісля — проведемо тендер, знайдемо підрядника, який проінформує нас щодо часу на перший етап робіт. Маємо надію, що встигнемо відкрити поля для поховань вже восени. Паралельно із тим будуватимемо адміністративну та господарську будівлі», — продовжує Ярослав.

Черги на перші поховання як такої немає. Однак працівники НВМК розуміють, що є багато полеглих Героїв, території яких тимчасово окуповані.

«Ми не можемо зробити зараз офіційну чергу, але ведуться перемовини щодо імен військових, які будуть поховані у меморіальному комплексі вже цієї осені. У більшості це полеглі з Донеччини, Луганщини, Херсонщини», — додає він.

Ярослав Пронюткін зазначає, що на військовому цвинтарі будуть два типи надгробних пам’ятників. Перший — це плита, а другий — це Козацький хрест.

Вирішує зараз керівництво НВМК і питання транспортної розвʼязки з Одеської траси у бік військового цвинтаря.

«Розв’язка будується, але вона у постійному процесі коригування. У планах — зробити прямий заїзд з Києва, аби не обʼїжджати велику територію, протяжністю приблизно в чотири кілометри.

Це складний інженерний проєкт, тому до осені стовідсотково фахівці не встигнуть», — говорить Ярослав.

Тим часом будівництво меморіалу у Фастівському районі триває. Ми й надалі відстежуватимемо цю тему та інфогрмуватимемо про розвиток подій.

***

У 2022-ому прем’єр-міністр Денис Шмигаль дав доручення Департаменту містобудування та архітектури КМДА розробити детальний план території для розташування Національного військового меморіального кладовища в урочищі «Лиса Гора». Однак активісти та екологи виступили проти цього місця, і центральна влада доручила знайти нове місце під комплекс.

Згодом була пропозиція створити військовий цвинтар у Биківні. Родини Героїв ідею підтримали й вже очікували на початок будівництва. Проте у заповіднику «Биківнянські могили» заявили, що меморіальне місце неможливо збудувати в Биківнянському лісі у стислі терміни, адже там ще можуть бути старі поховання.

Однак раптово, у серпні 2023 року Кабмін змінив місце будівництва. До середини 2025-го цвинтар мають побудувати у селищі Гатне Фастівського району Київської області.

Рідні Героїв проти цвинтаря в області. Вони хочуть з почестями хоронити загиблих у столиці, а не «біля Одеської траси». За локацію у межах Києві виступали і депутати Київради. Однак за словами очільника міста Віталія Кличка, питання залишалось невирішеним.

Рідні загиблих щиро не розуміють, чому процес затягують, а Мінветеранів, яке займається питанням, не чує позиції роди загиблих. Про це нашому виданню розповідала матір полеглого 29-річного воїна Ігоря Шастуна — Неля Шастун.

Однак представники Національного військового меморіального кладовища запевняють будівництво комплексу розпочнеться вже цьогоріч. Працівники розробили ескізний проєкт, який пройшов державну експертизу та стане основою подальших робіт.

Журналістка «Вечірнього Києва» також запиталась у мешканців Гатненської територіальної громади про те, чи погоджуються вони із рішенням уряду облаштувати в межах громади велике військове кладовище. Більшість — проти того, аби комплекс пам’яті будували у межах Смарагдової мережі.

Даша ГРИШИНА, фото Олександри ПЛАКІНОЇ, «Вечірній Київ»