Виклики війни: у столиці удосконалюють систему підтримки ментального здоров’я

29 травня у сесійній залі Київради відбувся «Київський форум ментальної стійкості». Захід зібрав представників структурних підрозділів КМДА, РДА, муніципальних закладів та установ, міжнародних та громадських організацій, психологів та науковців. Мета форуму — обговорити актуальні питання психологічної допомоги киянам, виклики, з якими стикається система, та шляхи їх подолання.

Результати опитування в застосунку «Київ Цифровий», яке завершилось у травні 2024 року, свідчать про значну актуальність теми ментального здоров’я. Про це детально розповіла заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Марина Хонда.

Опитування, проведене в застосунку «Київ Цифровий», охопило значно більшу кількість учасників, порівняно з 2023 роком. Цьогоріч опитування пройшли майже 82 тисячі киян, що майже в 14 разів більше, ніж 6 тисяч учасників у першому опитуванні. Цей значний ріст свідчить про зростання готовності людей відкрито говорити про свій психоемоційний стан.

Згідно з дослідженням, зменшилась кількість людей, які оцінюють свій психоемоційний стан як «досить добре, враховуючи ситуацію» — таких лише 9%. Натомість зросла кількість тих, хто відчуває тривогу, апатію. Кількість людей, які для боротьби зі стресом займаються фізичною активністю, теж зменшилась (з 23% до 19%). Третина опитаних киян обирають баланс роботи та відпочинку як метод боротьби зі стресом. Значно зросла популярність культурних заходів, таких як кіно, театр або читання книг (з 9% до 19%). На 2% зменшився показник відповідей «заспокійливі препарати» та «шукаю рішення в інтернеті».

Третина опитаних (31%) не звертається за допомогою взагалі. Лише 7% звертаються до психолога, а 2% — до сімейного лікаря. Жоден з опитаних не звертався на гарячі лінії.

«Щодо висновків цього дослідження, важливо зазначити, що люди почали шукати внутрішній ресурс через сферу культури. На це варто звернути увагу та використовувати культурні заходи для підтримки ментального здоров’я. Зменшилась кількість тих, хто шукає ресурс через спорт. На жаль, й досі існують стереотипи щодо звернення за професійною психологічною допомогою, особливо серед чоловіків, військових та ветеранів», — зазначила Марина Хонда.

ДОПОМАГАТИ ТИМ, ХТО ДОПОМАГАЄ І НЕОБХІДНІСТЬ ЗАКОНУ

У Києві мешкає чимало людей з соціально вразливих категорій, які потребують підтримки. За словами заступниці голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Марини Хонди, з 3,6-3,7 мільйона людей, які проживають у столиці, близько 170 тисяч — це люди з інвалідністю, 700 тисяч — пенсіонери, 16 тисяч — діти з інвалідністю, близько 207 тисяч — внутрішньо переміщені особи, а також 100 тисяч киян, які воюють на фронті. Це означає, що багато сімей очікують на повернення своїх близьких або, на жаль, втратили їх.

«У нас дійсно працює первинна ланка, яка має надавати допомогу людям, що її потребують. Це освіта, медицина, соціальна сфера та інші. Проте, за нашими даними, ті, хто, своєю чергою, має надавати допомогу та ресурси, самі вже виснажені, — підкреслила Марина Хонда. — У них спостерігається вигорання, різні сімейні обставини, близькі також воюють або загинули. Останній рік системно проводяться навчання, щоб допомогти фахівцям первинної ланки бути стійкими емоційно. Створюючи Київський центр стресостійкості, ми орієнтувалися саме на цю ланку, на людей, які надають допомогу та спілкуються з іншими. І такі навчання з психологічної допомоги та самодопомоги вже пройшли майже 8 тисяч фахівців. Групи продовжують свою роботу, і за короткий проміжок часу вже маємо позитивні результати».

Марина Хонда наголосила на необхідності прийняття закону про ментальне здоров’я, який наразі не прийняли. За її словами, відсутність цього Закону гальмує розвиток системи надання психологічної допомоги.

«Без закону про ментальне здоров’я неможливо налагодити правильну міжсекторальну взаємодію, визначити чітку процедуру комунікації між усіма структурними підрозділами, а також встановити собівартість різних послуг, що надаються, зокрема, психологами, — зазначила Марина Хонда. — Існує й інша проблема: керівники часто не готові відпускати своїх працівників на тренінги з психологічної допомоги через велике робоче навантаження. Проте, пройшовши таке навчання, вони розуміють, що збереження нормального психологічного стану колективу є запорукою його ефективної роботи в майбутньому».

Опитування, проведене у РДА всіх районів, свідчить про те, що й досі залишається високий запит на інформацію про дії у кризових ситуаціях, навчання з надання першої психологічної допомоги та доступні послуги психологічної підтримки.

ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ТА РОБОТА З РОДИНАМИ ВІЙСЬКОВИХ

Місто планує розширити мережу допомоги первинної ланки та самого Центру стресостійкості. Зокрема, буде розроблено єдиний стандарт Центрів стресостійкості, адаптованих до потреб та ресурсів кожного району міста. Такі пілотні проєкти можуть функціонувати на базі районних Центрів соціальних служб.

«У кожному колективі є колективні договори. Міністерство економіки розробило проєкт наказу, який передбачає обов’язкове включення психологічної допомоги членам колективу до цих договорів. І ми можемо стати першими, хто це впровадить, — підкреслила Марина Хонда. — Ми вже домовилися з Департаментом соціально-ветеранської політики про включення цього пункту до колективного договору в соціальній сфері, адже саме працівники цієї сфери першими спілкуються з людьми у складних життєвих обставинах.

Окремо хочу звернути увагу на Київський центр протидії домашньому насильству, який був створений ще до початку повномасштабного вторгнення. Ми маємо випадки, коли до кризових кімнат центру звертаються родини, де військовий повернувся з ротації або перебуває на тимчасовому перебуванні, і вчиняє насильство щодо дружини або батьків через психологічні проблеми. Цю проблему не можна ігнорувати.

Паралельно ми запустили проєкт психологічної підтримки для дружин військових, які очікують на повернення чоловіка або втратили його. Ми також виявили, що вразливою категорією є підлітки з родин, де тато на війні. Матері, як правило, втомлені, часто агресивні, тиснуть на дитину, що призводить до проблем у стосунках з нею. На це питання мають звернути увагу й у школах, де навчаються ці діти. Робота з молоддю з таких родин залишається пріоритетним напрямком».

Щодо психологічної допомоги військовим та їхнім родинам, у цій сфері також залучено багато служб. Зокрема, в місті діє «Київ Мілітарі хаб», який надає різні соціальні послуги. Проте, не багато ветеранів звертаються за психологічною допомогою через певні упередження. Водночас у хабі працюють за системою «свій для свого», коли ветерани допомагають один одному. І ті, хто надає допомогу іншим, часто самі потребують психологічної підтримки.

«Якщо ми зараз зупинимо розвиток системи надання психологічної допомоги і не будемо рухатися далі, то отримаємо проблеми значно більше, ніж маємо зараз, — підкреслила Марина Хонда. — Тому наше завдання — налагодити міжсекторальну взаємодію між усіма департаментами та використовувати всі доступні ресурси для полегшення морально-психологічного стану людей.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України, у столиці створено Координаційні центри підтримки цивільного населення, які включають напрямок психологічного здоров’я. У цих центрах працюватимуть постійні робочі групи з психологічної підтримки та кризового реагування.

Сподіваємося, що до кінця року ми зможемо подати міському голові план з питань ментального здоров’я, який чітко визначить механізми взаємодії між усіма структурами».

МАПА МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я ТА ОНЛАЙН ПІДТРИМКА

Про цифрові рішення у сфері ментального здоров’я розповів заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень у сфері цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Петро Оленич.

«Ще з ковідних часів, коли всі були в ізоляції, ми стикнулися з психологічними проблемами. Маємо велику кількість інформації та сервісів. Однак розуміння у людей, що робити та як отримати послуги, немає, — підкреслив Петро Оленич. — Ми потерпаємо від надмірності інформації. І якраз завдання міста — виступати комунікаційним майданчиком, який об’єднує і міські сервіси, і сервіси громадського сектору, донорів, волонтерів. У цьому питанні цифра є дуже зручним інструментом, щоб в одному місці отримати всю необхідну інформацію.

Наші акценти — це забезпечення доступності, зрозумілості, надання якісних послуг. Цифровий інструмент дозволяє, окрім пошук інформації, давати зворотній зв’язок щодо якості послуг».

Так, нещодавно у столиці запрацював Портал Захисників та Захисниць, що покликаний стати віртуальним містком комунікації з надавачами послуг для Захисників і Захисниць. На ньому запущені 45 послуг, 10 доступні онлайн, а в процесі оцифровізації — понад 165 послуг.

У сфері освіти цифрові технології забезпечують впровадження нових сервісів, які допомагають вчителям, батьками та учням. Зокрема, щодо зручного спілкування в онлайн режимі. Також наразі запрошені понад 400 психологів, які беруть участь у відновленні та підтримці психологічного здоров’я дітей, вчителів, адміністративного персоналу.

«Ми працюємо над тим, щоб створити карту ментального здоров’я, яка буде надавати повний спектр інформації про методи психологічної допомоги, суб’єктний склад, приватний, муніципальний та державний сектор, — піділився Петро Оленич. — Запровадимо й онлайн-підтримку, де в чаті можна буле отримати консультацію реального фахівця, який допоможе встановити проблему. В освітній сфері Портал вчителя забезпечить як робочі питання вчителів, так і їх ментального здоров’я, з урахуванням професійних особливостей. Також буде доступна бібліотека корисних посилань для освітян, дітей, їхніх батьків».

КРИЗОВІ ПСИХОЛОГИ В ОСВІТІ

Лише вихованців, учнів, студентів освітніх закладів столиці нараховується понад 400 тисяч. А кількість психологів, які працюють у закладах, — всього 707. Про це розповіла директорка Департаменту освіти і науки КМДА Олена Фіданян.

«Звичайно, це недостатньо. Тому, можливо, ми ще не перейшли до того етапу, коли упереджуємо якісь напруги психологічного характеру. Сьогодні ми ще працюємо більше над вже негативним результатом, над тим психологічним зривом або викликом, який отримали в закладі освіти або в окремій сім’ї, — зазначила вона. — Законодавство, яке до цих пір не розроблено і не проголосовано у Верховній Раді, не дає нам можливість об’єднати на законодавчому рівні наші зусилля в повній мірі. Зокрема, оплатити роботу психологів, які мають працювати в найбільш складних кризових ситуаціях».

Вона розповіла, що місто має успішні кейси взаємодії з Варшавою щодо підготовки кризових психологів. За ініціативи мера Києва Віталія Кличка у квітні 2024 року у столиці створили психолого-консультативні групи з кризового реагування в системі освіти міста Кива.

«Що таке група кризових психологів? Це психологи, які можуть працювати з травмою різного характеру, — пояснила Олена Фіданян. — Ми взяли досвід Варшави, який вони набули після загибелі президента в авіатрощі. Перейняли його у спеціалістів високого рівня. Наші фахівці вже відпрацювали декілька випадків надзвичайних кризових ситуацій, до яких були дотичні учні. Вони працювали не тільки з дітьми, а й з педагогічними колективами, батьками для нормалізації психоемоційного стану. І вже є порядок, як в такому випадку надавати допомогу, бо все це має бути юридично підкріплено. На жаль, не маємо механізмів оплати роботи кризових психологів, тож дякуємо громадським організаціям, яка фінансово підтримують їх роботу».

Проєкт «Комплексна психосоціальна підтримка педагогів та та підготовка для кризових психологів для київських шкіл під чапс війни» був запроваджений як пілотний проєкт у 20 школах. А навчанням з підтримки ментального здоров’я охопили 100% працівників закладів загальної середньої освіти.

«Звісно, нам ще багато чого треба для розвитку психологінчої служби, але я вірю в єднання людей доброї волі, що здатні подолати абсурд і хаос цієї війни», — підсумувала Олена Фіданян.

МЕДИЦИНА: НАВЧАННЯ ФАХІВЦІВ ТА СВОЄЧАСНЕ ЛІКУВАННЯ

Директорка Депараменту охорони здоровя КМДА Валентина Гінзбург звернула увагу, що психічне здоров’я є невід’ємною частиною фізичного, і на емоційний стан людини впливає, зокрема, хронічні захворювання.

«За вимогами Національної служби здоров’я, з 44 пакетів за видами медичної допомоги, у 22 передбачений спеціаліст невралогічного напряму: психіатр, психотерапевт чи психолог», — зазначила вона.

За словами Валентини Гінзбург, ще у 2018 році у столиці почали реалізовувати заходи щодо надання психологічної допомоги учасникам АТО/ООС: відкрили психосоматичне відділення для уникнення стигми психічного хворого, цілодобову гарячу лінію для психологічної допомоги, організували консультування психологами та підвищили рівень підготовки фахівців. Щорічно психологічна допомога надається понад 1500 особам, з них — 25% з ПТСР.

«Ті зміни, які впроваджувалися в галузі охорони здоров’я до повномасштабної війни, посприяли, щоб забезпечити допомогою всіх тих, хто її потребував», — зазначила Валентина Гінзбург.

Крім того, дитячі санаторії реорганізували у Центри реабілітації з відповідним навчанням співробітників та відкриттям відділень з новими послугами. А завдяки реформуванню психіатричних спеціалізованих закладів, з’явилася можливість надавати нові послуги, організувати відділення лікування та реабілітації для військових і виїзні мобільні бригади.

За словами Валентини Гінзбург, з перших днів війни психологи, психіатри та психотерапевти надавали консультації дітям і дорослим — через телефон довіри, гарячу лінію, надавали й особисті телефони. А у червні 2022 року відкрився кризовий центр медико-психологічної допомоги для людей, які постраждали від військових дій.

«Із квітня 2023 року реалізується Всеукраїнська програма ментального здоров’я „Ти, як?“, у межах якої навчаються медичні працівники первинної ланки, центрів первинного медико-санітарної допомоги. І є договір-пакет, який дозволяє уже на першій ланці своєчасно скерувати пацієнтів до спеціалістів, — зауважила Валентина Гінзбург. — Особливо подяка фахівцям Ізраїльської коаліції травми, які розпочали навчання співробітників екстреної медичної допомоги і потім на наше прохання розширили його на багатопрофільні лікарні. Ми й далі готуємо тренерів, щоб забезпечити підготовку максимально великої кількості фахівців. Створили учбовий центр. Розпочали насамперед з вразливих категорій медичних працівників, які працюють з військовослужбовцями. Це дуже важко, і вони самі потребують підтримки».

За її словами, війна провокує розвиток психічних розладів. Зокрема, й серед дітей.

«Сьогодні коже має знати основи психологічної допомоги. Тому що ковід і війна зробили нас, українців, уразливими до будь-яких змін, будь-яких травм, пов’язаних з війною або не пов’язаних», — підкреслила Валентина Гінзбург.

Читайте також:

• Групи швидкої ментальної підтримки допоможуть київським школярам впоратися з психологічними травмами.
• Понад дві тисячі членів родин військовослужбовців стали учасниками пілотного проєкту з психологічної підтримки.
• Рятує від драматичних спогадів: у Києві для військових проводять курси арттерапії.
• Столичний простір «Вільна» влаштовує групи підтримки для представниць родин Захисників та Захисниць.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»