Понад дві тисячі членів родин військовослужбовців стали учасниками пілотного проєкту з психологічної підтримки

Під час презентації методичних рекомендацій. Фото: Борис Корпусенко
Під час презентації методичних рекомендацій. Фото: Борис Корпусенко

За результатами пілотного проєкту розробили практичні рекомендації для допомоги сім’ям Захисників та Захисниць.

П’ять місяців у столиці тривав пілотний проєкт підтримки сімей військовослужбовців, організований на базі Київського міського центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству за підтримки Фонду Народонаселення ООН в Україні — UNFPA Ukraine.

Зараз проєкт завершився і за його результатами психологи та методисти розробили Методичні рекомендації щодо втілення програми підтримки сімей військовослужбовців. У збірнику зібрані практичні поради: як допомогти батькам, дружинам/чоловікам та дітям, рідні яких на фронті, тим, хто переживає втрату чи в очікуванні звільнення члена родини з полону.

Костянтин Бойчук, Марина Хонда та Тетяна Зотова. Фото: Борис Корпусенко

«Програма допомоги сім’ям військовослужбовцям виникла з практичної потреби. Ми з’ясували, що в родинах, у яких військові повертаються на ротації, з’являються конфліктні ситуації. І це не вина військовослужбовця, бо він отримав досвід, якого не було раніше. З іншого боку — і сім’я не знає, як на це все реагувати. Тому ми розуміли, що треба готувати дружин, які очікують своїх чоловіків з фронту, знайти у собі ресурс на це чекання.

Згодом зрозуміли, що маємо працювати також з рідними загиблих і тими, хто чекає на повернення Захисників та Захисниць з полону», — розповіла заступниця голови КМДА Марина Хонда.

Практичні рекомендаці розроблені завдяки проєкту. Фото: Борс Корпусенко

Про можливість долучитися до проєкту організатори повідомляли через ЗМІ, розміщували банери та листівки, які розповсюджували в лікарнях, школах, управліннях соцзахисту. І навіть публікували оголошення у місцевих телеграм-каналах.

Залучили десять психологинь, опрацювали понад дві тисячі анкет учасників, і протягом п’яти місяців проводили групові та понад 400 індивідуальних консультацій. За цими цифрами сотні особистих історій жінок, матерів, дітей військових, які отримали дієву допомогу, покращили свій психологічний стан.

«На перші заняття до нас приходили жінки у дуже скептичному настрої. Мовляв, що нового ми можемо їм сказати. Але надалі учасники розкривалися, і буквально змінювалися зовнішньо. Переставали боятися показати слабкість і вдавати з себе надзвичайно сильних особистостей. Розуміти, що просити підтримку і її отримувати — це цілком нормально», — розповіла одна із психологинь проєкту Таіс Хелаф.

Таіс Хелаф та Ольга Бойко. Фото: Борис Корпусенко

Її колега Ольга Бойко своєю чергою зазначила, що психологи також зіштовхнулися з почуттям агресії, яке тамували у собі рідні військовослужбовців. І, були непоодинокі випадки, коли цю агресію матері вихлюпували на дітей чи навпаки: діти мали гнів до батьків.

Групові чи індивідуальні заняття були спрямовані на те, щоб знизити ці прояви. До слова, у своїх терапевтичних заняттях пані Ольга часто використовувала українські традиції, одягала вишиванку. Зрештою одна з учасниць проєкту, яка походить з півдня України і розмовляла російською зізналася, що вперше захотіла спілкуватися українською і купила вишиту сорочку.

«Я відчула себе цінною», — це слова однієї з учасниць програми, яку процитували психологи. Вони пояснили, що за короткий час їм вдалося завоювати довіру та вибудувати стосунки. Нині багато людей очікують на продовження проєкту.

Костянтин Бойчук. Фото: Борис Корпусенко

«Нам важливо дбати про родини військових — це про солідарність. Ми як суспільство показуємо, що поки чоловіки на передовій, то ми дбаємо про їхніх матерів, дружин та дітей, не залишаємо їх наодинці. А також це про загальну стійкість, бо наші програми спрямовані на збереження людського капіталу, тож співпрацю ми й далі будемо підтримувати такі проєкти», — розповів виконуючий обов’язки керівника програми із запобігання та протидії гендерно зумовленому насильству UNFPA Ukraine Костянтин Бойчук.

Водночас очільниця Київського міського Центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству Тетяна Зотова зазначила, що хоча пілотний проєкт завершився, проте центр та його відділення продовжують допомагати жінкам, дітям, усім, хто цього потребує. Мешканці можуть звертатися до цілодобової Служби «Телефон довіри» — 15 00. А жінки, що зазнали насильства у сім’ї знайти прихисток у Притулку для тимчасового перебування або Кризових кімнатах.

Правову допомогу Захисники та Захисниці, а також їх родини безоплатно отримують у Київ Мілітарі Хаб.

Читайте також: у Києві обговорили реінтеграцію військових.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»