Рятує від драматичних спогадів: у Києві для військових проводять курси арттерапії. ФОТОРЕПОРТАЖ

На уроці з арттерапії у Центральному будинку художника у Києві. Фото: Борис Корпусенко
На уроці з арттерапії у Центральному будинку художника у Києві. Фото: Борис Корпусенко

Крім фізичних ран, які отримують бійці на фронті, військові зазнають і психічних травм, серед методів лікування, які задіюють фахівці дуже дієвою виявилась арттерапія.

У Центральному будинку художника в одній зі студій, яка знаходиться на верхніх поверхах, в атмосферному просторі проходять заняття з арттерапії для військових.

Всі вони пройшли важкі бої, отримали поранення і нині лікуються та відновлюють здоров’я не лише фізичне, а й психічне. Хтось із чоловіків та жінок знов повернуться до підрозділів, які звільняють Україну, а дехто вже не буде задіяний в активних боях.

Але допомоги у відновлення нервової системи потребують всі. Адже всі люди — частина українського суспільства, яке нині переживає складні трансформації. «Вечірній Київ» поспілкувався з тими, хто відчув на собі цілющу силу мистецтва і фахівцями, що допомагають воїнам.

ЗАНУРЕННЯ У МИСТЕЦТВО ВІДРОДЖУЄ ПСИХІЧНО І ФІЗИЧНО

У арт-студії одразу відчуваєш спокій. За великим вікнами — яскравий весняний Київ, у приміщенні, де військові займаються творчістю — звучить ненав’язлива джазова музика.

Інна Черненко, лікарка-психіатр, підполковниця медичної служби, з пацієнтами з Київського військового шпиталю проводить вже десятий подібний захід.

Метод лікування мистецтвом, коли пацієнт можливо вперше у житті бере до рук пензля і змішує фарби, або починає ліпити з глини образ, який хоче відтворити, є дуже дієвим для лікування посттравматичного синдрому.

«Війна — час епідемії травми», — нагадала слова українського військового хірурга Миколи Пирогова Інна Черненко.

Фізичні та психологічні травми, зруйнована інфраструктура, каліцтва — все це впливає на кожну людину.

Для успішної арттерапії пацієнту важливо бачити результат своєї роботи.

Саме тому сьогодні вітчизняні фахівці збирають світовий досвід комплексної реабілітації.

Арттерапію, як частину медичної допомоги у світі метод застосовують з 1938-го року. Унікальність її у тому, що вона підходить людям будь-якого віку та соціального статусу.

З часу широкомасштабного вторгнення росії в Україну, занурення у мистецтво активно практикують для відновлення військових.

Олексій Пергаменщик, скульптор, засновник проєкту «Сталевий Тризуб».

Так, у Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» вже рік діє Програма для військових та військовополонених «Духовне відновлення у Києво-Печерській лаврі», яка передбачає моральну та духовну підтримку захисників після найважчих випробувань війни.

Інна Черненко, лікарка-психіатр, підполковниця медичної служби, з пацієнтами з Київського військового шпиталю.

ВІЙСЬКОВИМ ВАЖЛИВО БАЧИТИ РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ

Інна Черненко розповіла, що залучають й активну творчу роботу військових.

Коли «Вечірній Київ» завітав у студію, то перед чоловіками у військовому одязі лежали невеликі дощечки.

Поступово з м’якої глини, вони виліплювали образи, які бачили в уяві. У день, коли кореспонденти «Вечірнього Києва» робили репортаж, військові вирішили відтворювати з глини образ жінки.

За словами Інни Черненко, з пацієнтами співпрацюють професійні скульптори.

Робота пальців з простою глиною відновлює нейронні зв’язки у мозку людини.

Лікарка розповіла «Вечірньому Києву» про те, як впливає на людей, що зазнали комплексних травм на війні, творчість:

«Під час арттерапії з ліплення задіюється мілка моторика руки. Сьогодні бойові дії дуже інтенсивні, насичені. Театр бойових дій змінюється швидко. Не кожній людині це під силу витримати. Багато хлопців мають акубаротравми. Часто вони навіть не задокументовані. І от саме після баротравми у них може спостерігатись і головний біль, нудота, тремор рук… Людина не може з цим впоратись. Страждає концентрація уваги, не може перемикнутися. Застрягають на одній і тій самій темі, не можуть нормально виконувати когнітивні функції».

Військові зосереджені на своїй роботі.

Під час арттерапії, коли хлопці ліплять, працюють руки й пальці — у мозку розробляються нейросиноптичні зв’язки. Коли ці зв’язки відновлюються, у людини покращується пам’ять, увага та концентрація.

«Тому недаремно людям, що пережили інсульт дають у руки еспандери, навіть чотки, або просто м’ячики. Тому, що під час роботи пальців передаються нервові імпульси й проростають нервові клітини. Нервова система відновлюється. І цей процес довгий. Саме тому після баротравм треба розвивати дрібну моторику», — пояснила лікарка вплив ліплення з глини на здоров’я та психологічний стан людей.

Музика допомагає зосередитись на творчості.
У кожного учасника курсу арт-терапії — свій образ жінки.

Інна також пояснила, що творчий процес заспокоює військових. Знижує тривожність і напругу.

Адже ті, хто пройшов бої, страждають від порушень сну, їм сняться кошмари, у них перепади настрою і треба вчити людину з цим справлятись.

«Через образ, через те, що людина творить, військові повертаються до спогадів про мирне життя. Від війни відвернутися дуже важко — ми вмикаємо вдома телевізор, дивимось інтернет — і скрізь — ракети летять, „повітряна тривога“, хлопці дзвонять — загинув побратим… І насправді війна — завжди з тобою. І от такі сеанси творчості дозволяють людині перемкнутись з війни на мирне життя», — поділилась полковниця медичної служби.

На заняттях з арттерапії військові можуть відвернутись від спогадів про війну.
Образи жінок з глини були й такими.

ВАЖЛИВО ТВОРИТИ У СПІЛЬНОТІ

Один з учасників занять, бойовий медик Олександр прийшов на заняття вперше.

«Дуже приємно, заспокоює, починаєш думати про якісь важливі для себе моменти. Я пройшов Харківську компанію на фронті з початку війни. Я дізнався про курс арттерапії від знайомих волонтерів, про нього знають і у спільноті бойових медиків. Хороші відгуки», — поділився враженнями медик.

Спілкування на різні теми в процесі ліплення з глини допомагає зняти рівень тривожності у військових.

Спілкування під час творчого курсу арттерапії теж частина відновлення, адже військові знаходять підтримку один в одному. Звісно, згодом можна й самому вдома ліпити з глини, практикувати такий курс, але важливим є те, що тут ти — у спільноті.

Руки бійців опановують нову роботу — створюють образи з глини.
Костянтин Лапушенко консультує військових на курсі арттерапії.
Мілка моторика у процесі ліплення допомагає відновлювати нейронні зв’язки.

Кожен військовий під час курсу ліплення з глини намагався створити свій образ жінки. У когось це була царівна-жабка, у когось — князівна, а дехто зобразив довгу косу і струнку постать.

Професійні поради воїну початківцю надає Костянтин Лапушенко.

«Дуже круто тут. Вдячний тим, хто це придумав. Не думаєш про ті речі… Я ліплю тут втретє. І раз малював у лаврі. Я малював місце, де видно було і церкву і дзвіницю і небо. А глина ще й тактильно приємна. Я після мистецьких уроків став набагато спокійнішим», — розповів кореспондентці «Вечірнього Києва» ще один військовий, який відчув позитивні зміни після занять.

«Нам допомагають професійні скульптори, їхні підказки допомагають побачити роботу композиційно і важливо, що є результат», — поділився чоловік.

Військові вкладають у глиняну скульптуру, яку творять, особливі емоції.

Костянтин Лапушенко, художник, аспірант, викладач, якого військові називають: «Наш гуру», на курсах арттерапії є провідником у професійні таємниці скульптури.

«Моє завдання полягає у тому, щоб пояснити специфіку матеріалу, маю дізнатись, що людина хоче, адаптую це до матеріалу, пояснюю, як це зробити. Якісь секрети досвіду передаю, щоб у них вийшло те, що вони хочуть. Тут вже зробили кілька партій виробів після ліпки та розфарбування у піч, де їх обпалюють. Будемо робити панно. Глина — швидкий формотворчий матеріал, з якого легко робити образ і побачити його готовим. Ендорфіни виробляються — людина бачить результат, бачить, що у неї виходить, тоді і настрій поліпшується», — розповів Костянтин.

Спілкування під час занять.
Деякі роботи військових стануть складовою панно.

БЕЗЦІННО ТЕ, ЩО У ВІЙСЬКОВИХ ПОЛІПШУЄТЬСЯ НАСТРІЙ

Важливо і те, що на арттерапії люди говорять про все, що «лежить на душі», пояснив Костянтин. І такі розмови — частина терапії. Спокійна музика допомагає також знизити рівень адреналіну, нормалізувати частоту серцевих скорочень, нервова система повертається у стан спокою, таким є комплексний вплив на здоров’я курсу арттерапії.

Стан військових після курсу арттерапії стає набагато кращим.

Військові задоволені результатами свого курсу ліплення з глини. Вони вже створили з глини шеврони своїх бригад. Увесь творчий доробок буде оформлений згодом, але інтригою є те, що поки ніхто не бачить кінцевого цілісного твору — він народжується в імпровізації.

Олександр вже втретє на курсі ліпки з глини й хоче продовжувати цей напрямок далі.

На перших заняттях військові невпевнені, насторожені, кажуть фахівці. Але їм пояснюють, що це курси для початківців. І вже на 2-3 занятті — воїни сміливіші, вони спілкуються, багато жартують і це дуже позитивно.

«Наприклад, сьогодні жартували про образи жінок, яких виліпили. Вони вже мають чітку ідею, бо мають досвід у ліпці. Але їх настрій — ось що безцінно. Дуже позитивний ефект», — розповіла пані Інна.

Відомий скульптор Олексій Пергаменщик, засновник проєкту «Сталевий Тризуб» також багато спілкується з військовими. Його особистість дуже цікавить хлопців, вони у захопленні від курсу загалом.

«Пан Олексій може розрядити обстановку, пожартувати, і це разом з роботою руками, розвитком мілкої моторики, допомагає розслабитись бійцям, це справді дуже добре на них впливає», — поділилась з «Вечірнім Києвом» Інна Черненко.

Скульптор Олексій Пергаменщик та психолог Інна Черненко з військовими, учасниками проєкту арттерапії.

Психологиня розповіла, що досвід роботи та спостереження, які лікарі проводять під час курсу, описують в наукових методиках, в науково-методичних рекомендаціях. Це потрібно, щоб мати наукове пояснення, як працює арттерапія. Подібну допомогу можна буде поширити й надати підтримку якомога більшій кількості військових.

Читайте також за темою:

«У Києво-Печерській лаврі розповіли, як триває реабілітація військових».

Ольга СКОТНІКОВА, Борис КОРПУСЕНКО, «Вечірній Київ»