ППО, танки і вертоліт: історія столичного добровольчого формування

На прикладі добровольчого формування територіальної оборони міста Києва «Мрія» розбираємо, як створювалися ДФТГ, чим займалися у 2022 році та що роблять сьогодні.
У «Мрії» розпочинали свій звитяжний шлях Захисники України Роман Ратушний та Денис Рачинський. Історія підрозділу багата на неординарні події. Про це розповідає командир «Мрії», суддя Конституційного Суду України у відставці, Сергій Сас.
ДФТГ «Мрія» починалося з походу Сергія Саса до штабу бригади тероборони у перші дні широкомасштабного вторгнення. На той час він був чинним суддею Конституційного Суду України.

«У ПЕРШІ ДНІ ВТОРГНЕННЯ ДО НАС ДОЄДНАЛОСЯ БАГАТО ЮРИСТІВ»
«28 лютого 2022 року, по закінченні цілодобової комендантської години я разом зі своїм колегою і другом Віктором Івановичем Кичуном, теж суддею КС, разом з близькими для нас людьми вже були на Братиславській під штабом 112 бригади ТрО з бажанням отримати зброю й допомагати зупинити агресора. Цілий день ми простояли під військовою частиною.
На площі було дуже багато людей — тисячі 3-4 точно. І я боявся, щоб не прилетіла ракета і не загинули вмотивовані, патріотичні люди, які були готові боронити столицю і державу. Насправді, бригада й штаб не були готові до масового зарахування на військову службу всіх охочих. Можна було піти у ТЦК та СП, але вони на той час були певним чином паралізовані», — згадує Сергій Сас.
Проблему із мобілізацією Сергій Володимирович вирішив, як він говорить, скориставшись певними особистими зв’язками й в той таки день його з колегою прийняли на військову службу у тероборону Києва. До лав ЗСУ вони не могли б потрапити, через свої цивільні посади, «бронь» й свій вік.
«Мене ж не могли взяти на службу в ЗСУ з колегою, бо я суддя і він суддя, у обох бронь. Мене призначили командиром роти, бо я мав офіцерське звання, а його — моїм заступником в бригаду тероборони.
З цього моменту бере початок історія нашого добровольчого формування: вже 2 березня 2022 року у нас була сформована добровольча рота з 92 осіб. До нас приєдналися друзі, друзі наших друзів, знайомі, інші, небайдужі громадяни, які були готові захищати столицю», — розповідає Сергій Сас.
На той період ситуація в країні була така: хто не встиг мобілізуватися у ЗСУ через ТЦК та СП або в тероборону, «пішли» в ДФТГ, бажаючи захищати Україну. Там можна було отримати зброю.
«І до нас долучилося багато людей — ветеранів збройних сил, спецпідрозділів, МВС, прокуратури, суддів місцевих, апеляційних, Верховного суду та Вищого антикорупційного суду, державних службовців, студентів і до цього часу вони служать у ДФТГ», — пояснив командир «Мрії».

На початку у їх добровольчому формуванні на 90 осіб було 33 одиниці непристріляних автоматів з половиною від потрібного боєкомплекту. Була ще власна мисливська зброя, у декого нарізна. У одному з паркінгів міста бійці підготували 250 пляшок запалювальної суміші, щоб чинити опір агресору.
«Далі, наказом командира військової частини А7374 ми були введені до її штату як окрема добровольча рота. А коли почали розбиратися, з’ясувалося, що добровольчих рот у військових частинах сил ТрО бути не може. Крім того, ми в своїй більшості по статусу й по віку та з інших, передбачених в законодавстві підстав, не могли перебувати на військовій службі. Тому ми провели збори ініціативної групи відповідно до Закону України „Про основи національного спротиву“ й утворили ДФТГ „Мрія“. На той час найбільший в світі літак Ан-225 „Мрія“ вже був знищений, а тому ми символічно назвали своє формування його ім’ям з надією на відродження й перемогу», — пояснив Сергій Володимирович.
ДФТГ «Мрія» 8 березня 2022 року розпочало свою діяльність. В цей день Сергія Саса наказом Командувача Сил ТрО ЗСУ генерала Галушкіна призначили командиром цього добровольчого формування. Із того моменту починається історія ДФТГ «Мрія».
ЗАХОПЛЕНІ ТАНКИ, ТРАГЕДІЯ НА «РЕТРОВІЛІ»
На початку весни 2022 року, коли ворог намагався захопити Київ, підрозділи «Мрії» брали участь у боях на підступах до міста.
«У нас вже був спеціальний загін з дронами, він разом з СБУ, ГУР Міністерства оборони України, 72-гою окремою механізованою бригадою та іншими підрозділами Збройних Сил України брав участь в обороні Києва. А ще наші добровольці відбили на одному з напрямків чотири ворожих танка: три з яких передали Силам логістики Сухопутних військ ЗСУ, а четвертий спалила місцева тероборона. Це було біля села Лук’янівка Баришівського району Київської області. На превеликий жаль доброволець Роман Бажан, який передавав танки Сухопутним військам ЗСУ, загинув наприкінці 2022 року, захищаючи Україну», — розповідає Сергій Сас.

У населеному пункті Бабинці Бородянського району Київської області добровольці з «Мрії» знищили ворожий вертоліт Ка-52, який здійснив аварійну посадку. Над ним хвилин 20 покружляв ще один борт — для прикриття. І потім відлетів.
В цей період добровольці захопили вертоліт, знищили обладнання, зняли з нього 30-міліметрову гармату, забрали всі набої, документи та заховали їх в лісі. Після захоплення цього населеного пункту росіянам нічого не залишалося як підірвати непридатний до використання вертоліт. Цікаво, що цей вертоліт, згідно з найденими документами, був з Далекого сходу — з Приморського краю росії.
«20 березня, на жаль, ми понесли серйозні втрати. У нас під час влучання ракети в ТРЦ „Ретровіль“ загинуло п’ятеро добровольців. Фрагментів тіла одного з них навіть не змогли віднайти для проведення ДНК-експертизи. Факт загибелі пізніше був встановлений в судовому порядку, але потрібно ще пройти деякі юридичні процедури, щоб віддати належну шану герою. Всього в ту ніч постраждало 18 добровольців, з них 8 тяжкопоранені, 5 загиблих, один зник безвісті», — розповів командир «Мрії».
Він пояснив, що поруч з ТРЦ «Ретровіль» в той момент грузили ракети для «Градів» перед виїздом на Ірпінський напрямок. Це перші втрати, які поніс підрозділ.
ЮРИСТИ ДОПОМАГАЛИ ПИСАТИ ЗАЯВИ ПОСТРАЖДАЛИМ ВІД РАШИСТІВ МЕШКАНЦЯМ КИЇВЩИНИ
Так склалося, що серед добровольців ДФТГ «Мрія» було багато юристів — суддів, адвокатів, прокурорів, співробітників правоохоронних органів. З них сформували спеціальні мобільні групи для юридичної фіксації злочинів рашистів.
«Ми розуміли проблематику й мали досвід з оформленням документів для подання відповідних заяв у міжнародні суди. Адже до обрання суддею Конституційного суду я був народним депутатом. У 2014 році доповідав з трибуни Верховної Ради про необхідність визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду.
Тоді парламент України прийняв Заяву про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо злочинів проти людяності вищими керівництвом держави, що призвело до масового вбивства українських громадян під час мирних акцій з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року.
З цією Заявою Верховна Рада звернулася до Міжнародного кримінального суду про встановлення винних у скоєнні цих злочинів. МКС призначив спеціального прокурора. Але з огляду на те, що розслідування вітчизняними органами досудового розслідування в ті роки було проведено не зовсім ретельно, воно не мало наслідків для винуватців, які вчинили ці злочини.
Щоб це не повторилося зі злочинами, вчиненими російським агресором, ми створили п’ять мобільних груп: автомобіль, водій, два автоматники, юрист плюс вантаж гуманітарної допомоги (ліки, одяг, продукти харчування).


Вони їздили по населених пунктах, де окупанти вчинили злочини проти людяності. Ми допомагали потерпілим громадянам підготувати відповідні заяви про злочини так, щоб це було юридично грамотно. А також принагідно надавали постраждалим гуманітарну допомогу», — пояснив Сергій Володимирович.
Тоді вдалося зібрати багато заяв щодо російських злочинів. Їх оформили й передали до Генеральної прокуратури для того, щоб можна було ці злочини розслідувати. В той період на деокупованих територіях було зібрано всього 23 тисячі заяв, з них «Мрія» зібрала 1700.

Коли росіян відігнали з Київської області, ДФТГ «Мрія» зайнялася навчанням своїх добровольців та військовослужбовців ЗСУ. Вони створили центр, де готують пілотів різних типів БПЛА. Центр вже підготував понад 4 тисячі бійців, які воюють в різних підрозділах Сил оборони України.
Крім того, у «Мрії» створили мультимедійний клас для освоєння певних протитанкових засобів — NLAW, «Стінгер», ручних гранатометів, всього спектру радянських систем. На цій базі також підготували близько 4 тисяч осіб, що можуть ними користуватися. На заняття зараз декілька разів на тиждень приходять курсанти Національного університету оборони та військового ліцею імені Богуна.

ДФТГ — СКЛАДОВА СИЛ ППО КИЄВА
Але на осінь 2022 року вже потрібні були дещо інші знання — спеціальні, які б дозволяли боротися з ворожими безпілотниками — «Шахедами», які тероризували столицю. Тоді в жовтні ДФТГ «Мрія» вже організувала перші вогневі пости в Києві, з яких можна було збивати БПЛА ворога. Зараз їх основне завдання — бротьба з «Шахедами».
«Пам’ятаю 2022 рік, коли почали з’являтися над містом перші «Шахеди» — вони літали де хотіли серед білого дня. Коли почали створювати сили для їх знищення, то ворог намагається в Київ не залітати, а летить туди, де за його інформацією можна безпечно пролетіти. Тут наш малесенький вклад також є. Вважаю, що така превентивна робота дуже важлива. На наших позиціях — цілодобові чергування, вони оснащені всіма необхідними засобами, які ми могли придбати і які змогли віднайти.
Зокрема забезпечені кулеметами різних систем (від архаїчних Максимів, до більш сучасних KSP 58 — FN MAG та НСВ «Утес»), змонтованими на зенітних турелях.
Турелі виготовляємо самі. Є теплоізори та прожектори, є система виявлення, яка дозволяє відслідковувати небо. На вогневих позиціях несуть цілодобове чергування наші підготовлені бійці. На їх рахунку є збиті ворожі безпілотники», — розповів Сергій Сас.
Він повідомив, що ці пости — складова сил ППО столиці. Деякі добровольці «Мрії» несуть бойове чергування у вільний від роботи час, по черзі, але цілодобово. Це всі ті ж самі судді, юристи, правоохоронці, студенти, підприємці, фахівці інших мирних спеціальностей, пенсіонери.

«Я теж відповідно до затвердженого графіка чергую на одному з постів ППО. Захищаємо небо Києва. Підготовлені добровольці чергують на позиціях: вони вміють виявляти „Шахеди“, працюють з тепловізорами, приладами нічного бачення, прожекторами, кулеметами. Цю роботу ми робимо з жовтня 2022 року», — розповів Сергій Володимирович.
ЩО ВИГОТОВЛЯЄ «МРІЯ» ДЛЯ ВІЙСЬКОВИХ
«Для обладнання позицій нам потрібні були зенітні турелі, на які встановлюються кулемети. Серед нас є інженери й вони придумали, як це зробити для себе та для інших. Виготовили близько 100 таких турелей, тому наші турелі є і на півдні, і на сході, і в Києві. Виготовили навіть одну десятиствольну РСЗВ „Град“ на базі автомобіля „Газель“ й передали ЗСУ», — розповів керівник ДФТГ.
А ще, за словами Сергія Саса, його підрозділ забезпечує ремонт вантажних автомобілів «Татра», встановлює на них 100 мм зенітні гармати, що стріляють на 20 кілометрів. Таких машин підготували для ЗСУ вісім одиниць.
«Ми придбали пікапи, на які встановили кулемети. Вони по тривозі виїжджають на певну вогневу позицію й знищують „Шахеди“. Це наша основна задача. Поки така необхідність буде, цю роботу ми виконуватимемо», — запевнив Сергій Сас.
Крім виконання завдань територіальної оборони, добровольці «Мрії» передали на фронт понад 200 тон вантажів — продуктів харчування, генераторів, старлінків, понад 20 автомобілів, джерела безперебійного живлення, понад 11 тисяч найменувань медичних препаратів — те, що потрібно на передовій. В «Мрії» є медичний підрозділ, а також автомобілі, на яких можна доставляти постраждалих до лікарень, надавати первинну медичну допомогу.
ДОКУМЕНТИ ДОБРОВОЛЬЦІВ ЗНАХОДЯТЬСЯ У ВІЙСЬККОМАТАХ
У ДФТГ «Мрія» за два роки уклали понад 1000 контрактів добровольців територіальної оборони. З них 364 особи — мобілізовані або уклали контракт на службу в підрозділах ЗСУ.
Частина добровольців за цей час з різних причин розірвала контракт, адже життєві обставини можуть суттєво змінитися за два роки.
«Сьогодні у нас в строю понад 500 добровольців, які, відповідно до бойових розпоряджень, несуть чергування на вогневих позиціях в системі ППО міста Києва. ДФТГ, з огляду на те, що це добровольці, працює фактично без матеріального забезпечення від держави. Відповідно до Закону України «Про основи національного спротиву» держава забезпечує нас тільки зброєю та набоями.
Всі питання, пов’язані з обмундируванням, харчуванням, транспортом, пальним, місцем базування ми вирішуємо власним коштом. Можливо, нам трошки простіше, бо у нас є частина високооплачуваних добровольців: судді, судді у відставці, військові пенсіонери та ветерани правоохоронних органів, є декілька бізнесменів. Всі витрачають частину своїх коштів для функціонування ДФТГ», — пояснює Сергій Сас.
ЯК ЗАРАХОВУЮТЬ У ДОБРОВОЛЬЧІ ФОРМУВАННЯ
«Я як командир, з кожним кандидатом проводжу співбесіду та, за її результатами, приймаю рішення про укладення контракту, за яким він бере на себе зобов’язання виконувати завдання територіальної оборони відповідно до Закону України «Про основи національного супротиву», — пояснює Сас.
Один примірник контракту зберігається у ДФТГ, другий видається добровольцю, третій екземпляр направляється у військову частину, якій підпорядковано ДФТГ, а четвертий — у ТЦК та СП, в де перебуває на обліку доброволець.
«Таким чином заховати від мобілізації ми нікого не можемо. Навпаки, ми, добровольці, надаємо свої документи військкоматам — працюйте з нами. Всі добровольці, які до нас приходять, налаштовані патріотично, розуміють свій обов’язок. Але багатьох з них за 2 роки, що минули, жодного разу не викликали у ТЦК та СП.
На початку, коли ми організувалися, у нас служив один полковник Генерального штабу у відставці. Ми його спеціально спрямували, щоб він наші контракти у військкомати носив, бо там не хотіли брати. Я особисто звертався до Головнокомандувача ЗСУ, щоб він змусив підлеглих виконувати закон і приймати наші контракти.
Місяців зо два тому почалася дискусія, що ДФТГ треба розформовувати, бо там, мовляв, можна сховатись від мобілізації. Я і пояснюю, що це не відповідає дійсності від слова взагалі», — говорить Сергій Володимирович.

У «Мрії» підлягає мобілізації до лав ЗСУ близько 25 відсотків добровольців. Всі інші це — добровольці, які не можуть бути мобілізовані по віку, або з інших визначених законом підстав. Наприклад, в складі формування є 50 діючих суддів. З них сформовано «суддівську» роту, яка виконує бойові розпорядження на постах ППО. А ще є чимало ветеранів правоохоронних органів, судді у відставці. Багато студентів, які не можуть бути призвані, але вони приходять, навчаються, і освоюють військову підготовку.
«Я ніколи не думав, що керуватиму таким підрозділом, але я командир і відповідно до закону і за наказом маю виконувати свої обов’язки. Моє завдання — створити умови для виконання добровольцями завдань територіальної оборони. Бути поряд і разом з такими людьми для мене велика честь», — повідомив командир ДФТГ «Мрія».
Він підкреслив, що з моменту утворення добровольче формування жодним чином не займається політикою, самопіаром, в підрозділі діє «сухий закон». А коли Україна переможе, тоді кожен займатиметься, чим захоче.
ДФТГ І ОХОРОНА ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ
«Якщо говорити про ДФТГ взагалі, то я вважаю, що це частина Сил територіальної оборони. Є Закон України „Про основи національного спротиву“ й сили спротиву — ДФТГ. Варто було б масштабувати досвід добровольчих формувань, які були утворені в перші дні повномаштабної війни та вже понад два роки функціонують, мають певні досягнення, й в інших регіонах на всій території України. Наприклад, в кожному населеному пункті мають бути ДФТГ, які виконують завдання територіальної оборони», — розмірковує Сергій Сас.
Він нагадав, що після реформувань в системі МВС, де на певних територіях перестали працювати слідчі, дізнавачі, дільничні, варто було б створювати добровольчі формування, які б виконували і функції рятувальників, і охоронців громадського порядку та підготовки громадян до національного спротиву.
«У нас в Україні, до речі, досвід територіальної оборони сягає часів реєстрового козацтва 17-18 сторіччя. Цей класичний приклад тероборони, який сьогодні запозичили деякі країни Балтії й сформували свою тероборону.
Навчені добровольці під час війни знають, що де замінувати, як використати особливості рельєфу місцевості, як діяти в умовах ведення військових дій. Якби це було зроблено в Україні ще до повномасштабного вторгнення, і в кожному населеному пункті були б такі підготовлені бійці зі зброєю і завданням чинити спротив, рашисти навряд чи б дійшли до столиці», — розмірковує Сергій Сас.
«ТАМ У НАС БУЛО ВСЕ ВИРІШЕНО, АЛЕ БІЙЦІ СУМСЬКОЇ ТЕРОБОРОНИ БУЛИ ІНШОЇ ДУМКИ».
«Нещодавно в Україні відзначався День українського добровольця. Ми згадували, з чого починали. За моїми особистими спостереженнями, саме добровольці, які прийняли для себе рішення не тікати в безпечні краї (як то зробили окремі представники державних інституцій, які за законом та відповідно до присяги зобов’язані боронити Україну) зіграли одну з ключових ролей в обороні країни на початку війни. Чули, напевно вислів, який вже став крилатим: «Там у нас було все вирішено, але бійці Сумської тероборони були іншої думки». Й вони почали зупиняти русню.

Мої враження, що декілька факторів врятували столицю та державу в ті перші дні війни: це Збройні Сили України, добровольці, які пішли в ЗСУ, тероборону та ДФТГ, і той, хто дав команду максимально роздати людям зброю», — ділиться думками командир «Мрії».
Він розповів, що навесні 2022 його підрозділ обороняв з-поміж іншого ще й урядовий квартал. Завдяки збереженню столиці та всіх складових державності, сьогодні Україна не є російським анклавом в центрі Європи, а може виступати як суб’єкт міжнародного права.
«Бо якби столиця була окупована, а тут замість державного прапора висів би ворожий прапор, то були б набагато гірші умови для об’єднання цивілізованого світу у допомозі Україні. У те, що запланований ворогом сценарій не відбувся, є вагомий внесок добровольців», — підкреслив наостанок розмови Сергій Сас.
Читайте також: «Як київські тероборонці звільняють Донбас: розповідь солдата».
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»