«Воїнство крізь століття»: Центр досліджень воєнної історії ЗСУ провів унікальний захід у знаковому місті

Історико-просвітницький благодійний захід «Портал крізь століття: Українське воїнство» пройшов у місті Богуслав Київської області. Поєднати минуле і сучасність українського війська стало можливим завдяки Центру досліджень воєнної історії Збройних Сил України.

Кандидат історичних наук, військовослужбовець Центру досліджень воєнної історії ЗСУ Артем Папакін поділився з кореспонденткою «Вечірнього Києва» незвичайною роботою, яка об’єднала виставкові проєкти, сцени, локації для запрошених гостей і партнерів, активності для дітей, щоб наживо передати традиції та тяглість історії війська.

— Центр досліджень воєнної історії ЗСУ відомий виставковими просвітницькими проєктами, тепер вийшов зовсім новий формат, у чому його сенс?

— Ми проводили раніше виставкові банерні проєкти. Готували їх для військових частин, навчальних закладів, тобто вони були більш локальними. Нині об’єднали зусилля з волонтерами та великою кількістю простих відвідувачів. На такому заході подробиці історії українського війська дізнається більше людей. А ще — буде причетним, візьме участь, переживе емоційно. Так ми поширюємо знання і відчуття, що історія війська — це твоя особиста історія.

— Скільки людей взяло участь у реконструкції в Богуславі?

— Важко сказати точно. Але кілька сотень точно. Нам допомагали волонтери, все відбувалось на відкритому повітрі й було чимало людей з Вінниці, Кропивницького, Києва, міст Київщини. Пропаганда традицій ЗСУ — така мета була у нашого центру завжди. Але зараз поєднався волонтерський рух, громадянське суспільство й армія. Це нове у нашій історії існує вже 9 років. Дуже важливо, що до нас приєдналась молодь.

— Які періоди історії брали для реконструкції?

 — Під час реконструкції показували історія власне війська. Відтворювали побут, озброєння, історичний одяг різних епох. Ми хотіли показати саме ті епохи, які підтримуються нині в ЗСУ в якості традицій. Є бригади й військові частини, які мають історичні назви: вони звертаються до епохи Київської Русі, козаччини, української революції початку 20 століття. Це і Січові Стрільці, і УПА — ті формування, які доклались до досягнення Незалежності та боролись за те ж, що і сучасні ЗСУ.

— Ви професійний історик, нині військовослужбовець, ви постійно готуєте пересувні виставки, але чи були для вас на цьому заході відкриття? Що вас здивувало?

— Несподіваним вийшло те, що благодійний захід «Портал крізь століття: Українське воїнство», вийшов дуже насиченим. Ми готували свою частину, а інші гості готували своє. І вийшло так, що ані хвилини не було на те, щоб хтось нудьгував чи сумував.

Я особисто прочитав лекцію і думав, що буде час подивитись на якісь локації. Але часу відвідати все не вистачило. Концертну програму з лекційною розвели у часі спеціально. Але й це не дало можливості все охопити. Кожен знайшов те, що було найцікавішим.

— Чому відкриття «Порталу», що поєднав минуле і сучасність українського воїнства, відбулося саме у Богуславі?

 — Важливу роль для проведення історичного заходу зіграло те, що Богуслав є історичним місцем. Це місто, що існувало з часів Русі, коли воно мало оборонні функції. В середині XVII століття тут дислокувалася армія Богдана Хмельницького, і богуславський замок гетьман обрав своєю тимчасовою резиденцією у 1648 році.

— А якщо взяти більш пізні часи?

— Тут відбувалися події війни за незалежність України 1917–1921 років — зокрема, у 1919 році, під час Медвинського повстання Богуслав був тимчасово визволений від більшовицької влади. Тобто місто брало участь у ключових подіях української історії, чим, звісно, не можна було не скористатися під час проведення заходу.

 — Хто допомагав відтворити такі великі історичні фрагменти, поєднати це з лекціями, концертом, виставкою?

— Головними організаторами заходу «Портал крізь століття», нашими партнерами були Богуславський волонтерський штаб та Громадська організація «Навколо Нас. UA». Вони взяли на себе більшість питань з організації, запрошення учасників, підготовки місця під захід тощо.

— Помітною була велика кількість молоді, це все студенти?

— Ми співпрацювали з Київським професійним коледжем з посиленою військовою та фізичною підготовкою, Київським військовим ліцеєм імені Івана Богуна, Богуславською школою мистецтв та Богуславським гуманітарним коледжем імені Івана Нечуя-Левицького.

— Що плануєте надалі? Реконструкція дуже цікава і приваблює людей, вона розкриває історію в деталях і подробицях.

— Центр досліджень воєнної історії ЗСУ зараз розмірковує над форматами, в яких вести діяльність. Це переросло поступово з планшетних виставок у заходи для ширшої публіки. Можу навести європейський приклад. У маленьких містечках Європи популярні так звані «бюргер фести». Коли люди, перевдягнені в історичні строї згадують і відтворюють свою історію.

- Для України це нове?

— Так, у нас малі міста таким не займаються. Але досвід проведення такого заходу у Богуславі мені особисто видався вдалим. У малому місті зручно проводити такі масові заходи й це популяризує історію. Думаємо над серйозними заходами із залученням істориків. Скоро про все це розкаже новий сайт Центру досліджень воєнної історії ЗСУ.

— Містяни, серед яких зараз переселенці зі сходу та півдня приходять на такі заходи?

— Виставку «Сучасне військо крізь призму минулого» роздивлялися навіть тоді, коли ми готувалися її демонтувати! Це все говорить нам, що такі заходи військово-патріотичного й історико-просвітницького спрямування не лише потрібні, а й популярні серед громадськості. Ми повинні знати наше минуле, бо від цього залежить і наше майбутнє.

Читайте також:

«Зробити україноцентричний погляд на II Світову: історики та аналітики про уроки Другої Світової для України».

«На Контрактовій площі знайомлять з військовими традиціями українців».

«Лютий: грані незламності»: у Києві відкрилась виставка про оборону столиці».

«Історія добровольчих рухів і державність: унікальні документи представлені у Києві».

Усі фото Борис Корпусенко

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»