Зробити україноцентричний погляд на II Світову: історики та аналітики про уроки Другої Світової для України

«Рускій мір» переживає крах на українській землі. Колаж: Наталія Слінкіна
«Рускій мір» переживає крах на українській землі. Колаж: Наталія Слінкіна

Відомі історики, військові та аналітики говорили про ціну, яку сплатили українці за перемогу над нацизмом у Другій світовій війні і як росія у війні проти України у 21 столітті використала радянські міфи для створення рашизму.

«Внесок України та українців у перемогу в Другій Світовій війні: уроки історії, які ми досі вчимо» під такою назвою у Military Media Center пройшов круглий стіл.

Учасники заходу проаналізували, як у росії у 21 столітті за лекалами фашизму та нацизму виникла ідеологія рашизму.

А також те, які методи ведення бою та елементи військової тактики часів Другої Світової можна побачити на полях битв російсько-української війни.

Журналістка «Вечірнього Києва» зібрала найцікавіші думки та висновки учасників заходу, який відбувся перед Днем пам’яті та примирення.

«КИЇВ ЗА ТРИ ДНІ»: КАЛЬКА РАДЯНСЬКОЇ ІДЕЇ «МАЛОЙ КРОВЬЮ НА ЧУЖОЙ ТЕРРИТОРИИ»

Військовий історик Василь Павлов, який є керівником експертної групи з питань внутрішніх комунікацій Директорату інформаційної політики у сфері оборони та стратегічних комунікацій Міністерства оборони України, вважає, що росія продовжує злочинні практики Другої Світової війни під час агресії проти України.

Наприклад, коли йдеться про ті самі «людські хвилі» дуже добре знають люди, які досліджували битву за Дніпро.

«Описуються спогади німецьких кулеметників, які божеволіли від того, що у них вже перегрівались кулемети, але „хвилі“ радянських солдатів просто не закінчувались», — згадав історик.

Про те саме сьогодні говорять українські солдати під Бахмутом, вони визнають, що росія кидає своїх солдатів, як «бойове м’ясо».

Також він вважає, що повтор концепції «Київ за три дні», це фактично радянська передвоєнна концепція «малой кровью на чужой территории».

«Ми бачимо зараз, що росія, розповідаючи, що вона ніколи не готувалась до агресивної війни, все-таки здійснила агресію проти України», — переконаний Василь Павлов.

Він нагадав, що радянський союз фактично накопичував напередодні нападу нацистів величезні ресурси й був так само готовий розпочати свою агресію. Але Сталіна випередив Гітлер.

Василь Павлов, керівник експертної групи з питань внутрішніх комунікацій Директорату інформаційної політики у сфері оборони та стратегічних комунікацій Міністерства оборони України.

Ще одна паралель — це використання росіянами ракетного озброєння.

Описані в історії факти про те, як німецькі війська обстрілювали ракетами Велику Британію у 1944 році.

«Якби росіяни добре знали історію Другої Світової війни, то вони б розуміли, що це не скорило Велику Британію і це не скорить Україну», — сказав Василь Павлов.

ЗА ДРУГУ СВІТОВУ МАВ БУТИ ПОКАРАНИЙ І БІЛЬШОВИЦЬКИЙ РЕЖИМ

Нинішня російська агресія є наслідком непокарання радянського режиму за розв’язання найкривавішої війни 20 століття.

Таку думку висловив Іван Патриляк, доктор історичних наук, декан історичного факультету КНУ ім.Т.Шевченка, співробітник Центру досліджень воєнної історії ЗСУ.

За його словами, для України Друга Світова війна є незавершеною, адже не було вирішене питання української держави, а також не покараний режим влади, яка влаштовувала репресії й знищувала нації.

«Дві держави, які розв’язали Другу світову війну, — це нацистський райх і совєцький союз. Але на шибеницях опинились лідери однієї держави, а лідери іншої держави опинились у теплих кріслах міжнародних організацій», — наголосив історик.

Іван Патриляк, доктор історичних наук, декан історичного факультету КНУ ім.Т.Шевченка, співробітник Центру досліджень воєнної історії ЗСУ.

Натомість більшовики стали переможцями. і зараз українці кров’ю платять за те, що російський більшовизм не був покараний у Другій Світовій.

«Тому, що росіяни сприйняли непокарання як слабкість світу, що вони можуть повторювати, насамперед повторювати свою агресію і злочини», — сказав Іван Патриляк.

Саме тому світ сьогодні опинився перед дикою ситуацією, коли держава-агресор — головує у Раді безпеки ООН.

«Тобто ми бачимо, яким є вплив Другої світової війни на події сучасності», — акцентував Іван Патриляк.

Чому події війни, яка закінчилася 78 років тому, так потужно впливають на суспільство сьогоднішньої Росії й не тільки? Совєцька історіографія мала цілу систему табу, які відобразилися на розуміннях та уявленнях совєцького та постсовєцького населення.

«Радянські люди не мали замислюватися над тим, як СРСР опинився в союзі з гітлерівською Німеччиною напередодні Другої світової, як „миролюбний“ СРСР напав на 3-мільйонну Фінляндію і через те був вигнаний з Ліги націй, як так сталося, що близько мільйона громадян СРСР взялися за зброю та воювали проти своєї країни, зокрема і в лавах Німеччини, чому „прокляті капіталісти“ забезпечували „могутній“ СРСР 80% вибухових матеріалів, їжею, спорядженням. Суцільною „білою плямою“ були всі депортації та національні рухи, ГУЛАГ», — нагадав про вилучення з історії, які були в радянському союзі Патриляк.

Сучасна Росія повернулася до радянських тез у 21 столітті, ставши по суті спадкоємицею більшовизму.

Там, за словами історика: «Збудувала криве дзеркало минулого, дивлячись в яке, кожен п’яниця з Улан-Уде бачить у собі переможця і звитяжця, це надихає їх по трупах повзти на фронті нинішньої війни, розв’язаної проти України».

ПРЯМІ ВТРАТИ УКРАЇНИ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ СКЛАЛИ БЛИЗЬКО СЕМИ МІЛЬЙОНІВ ОСІБ

Нинішня влада росії поширювала меседж про те, що сам російський народ міг перемогти у Другій Світовій, навмисне нівелюючи втрати українців, білорусів і мільйонів людей інших національностей. Така «гегемонія», навмисне вигадана політтехнологами путіна, призвела до того, що росіяни вважають «народом-переможцем» лише себе.

А що ж до втрат України, то Людмила Рибченко, заступниця генерального директора Національного музею історії України у Другій Світовій війні, заявила, що з майже семи мільйонів мобілізованих з території України до лав Червоної армії загинув кожен другий.

«На сьогодні в нашому музеї зберігаються документи, які підтверджують втрати 3 млн 300 тисяч військовослужбовців, призваних з України», — повідомила Людмила Рибченко.

Стосовно втрат серед мирного населення, то вчені оцінюють їх у чотири мільйони осіб.

«Загалом демографічні втрати — 13 мільйонів 850 тисяч осіб без урахування Закарпаття і Криму. Щоб досягнути довоєнної чисельності населення (41 млн осіб), Україні довелося відновлюватися 19 років», — підкреслила історикиня.

За її словами, по війні на території України не лишилося жодного міста, в якому б мешкало більше, ніж 60% довоєнного населення.

Людмила Рибченко, заступниця генерального директора Національного музею історії України у Другій Світовій війні.

Так, у Києві з 900 тисяч мешканців лишилося 200 тисяч, в Одесі — з довоєнних 600 тисяч осіб — близько 200 тисяч, у Дніпропетровську — з пів мільйона — 100 тисяч мешканців.

Треба додати також післявоєнні втрати, які є, безперечно, наслідком війни та сформованої під час війни політики Сталіна.

«Зокрема, не так давно почали досліджувати голод 1946-1947 років, масштаби вражають. На сьогодні ми оперуємо цифрами в близько одного мільйона осіб загиблих», — говорить історикиня.

РАДЯНСЬКІ ВОЄННІ МІФИ РОСІЯ ВИКОРИСТОВУЄ У ВІЙНІ ПРОТИ УКРАЇНИ

В радянському союзі культивували трагічно-романтичне ставлення до війни, а також романтизували жертовність солдатів. Прищеплювалась байдужість до того, скільки людей покладуть за «безіменну висоту». Це спостерігається і під час нинішньої війни.

Учасники круглого столу «Внесок України та українців у перемогу в Другій Світовій війні: уроки історії, які ми досі вчимо».

Експерти проводять паралелі між Другою Світовою і війною, яку росія розв’язала проти України, вони аналізують всю історію росії від імперських часів і роблять висновок, що політика Росії, починаючи з самодержав’я і завершуючи сьогоднішнім днем — це абсолютно логічний ланцюг мотивацій, вироблення стратегій і практичних дій керівництва цієї одіозної країни.

«Те, що ми сьогодні називаємо рашизмом, важко назвати струнким ідеологічним продуктом. Це синтетичний продукт: еклектика з вискубаних з ідеології постулатів та політичних практик сучасної російської федерації, яка сублімує в собі й фашистські, й більшовицькі ідеї, й ідеї російського шовінізму. По суті, це війна проти людської цивілізації», — резюмував завідувач відділу історії періоду Другої Світової війни Інституту історії НАН України Олександр Лисенко.

Для сучасних українців, за словами історика Василя Павлова, багато стереотипів Другої Світової згоріли в полум’ї нинішньої російсько-української війни.

Українська історична наука вийде зовсім іншою і зможе по-новому подивитися на історію Другої Світової, переконаний науковець:

«Маємо виробити україноцентричний погляд на Другу Світову війну, бо нині бачимо її або радянськими, або німецькими очима».

До слова, щоб протидіяти російським пропагандистським наративам, Український
інститут національної памʼяті кілька років поспіль реалізовує проєкт «Війна і 
міф», в якому розвінчує найбільш поширені міфи про Другу світову війну.

Детальніше по розвінчання історичних міфів можна дізнатись за посиланням.

Усі фото Military Media Center

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»