Надвечір’я Різдва: українські традиції та основні страви Святого вечора
За старовинним українськими традиціями, у вечір напередодні Різдва уся родина збирається за святковим столом, де повинні бути 12 пісних страв.
6 січня християни східного обряду, які живуть за Юліанським календарем відзначають Святвечір, який також називають Надвечір’я Різдва Христового або Святою Вечерею.
На різдвяні свята припадає період зимового сонцестояння, коли день перемагає ніч, сонце — пітьму, а добро долає зло. На думку народознавців та етнографів, саме ці уявлення відіграли неабиякий вплив на формування українських традицій Святвечора, зокрема й на виборі страв та їх кількості.
Святий вечір — це завершальний день сорокаденного посту, що передує Різдву. Його також традиційно називають Пилипівкою, оскільки останній день перед постом припадає на день пам’яті святого апостола Пилипа. Тож, страви на Святу вечерю мали бути пісними. Також заборонено вживати алкогольні напої.
Вважається, що у надвечір’я Різдва наші пращури нічого не їли аж до самого вечора. І лише з першою зорею на небі, яка, за біблійними переказами, несе благу звістку про народження спасителя — Ісуса Христа, українці розпочинали святкову трапезу.
В місцях України, де краще збереглися давні звичаї, до початку вечері господар родини разом із сином заносили до будинку снопа пшениці або жита. Цей сніп називають ще дідухом, колядою або дідом, вважається, що він уособлює добробут та злагоду у родині.
Свята Вечеря у переддень Різдва збирає за столом усю велику родину.
На стіл ставлять 12 страв, що у християнській традиції символізують дванадцять апостолів.
12 — сакральне число: три по чотири, адже у міфології світове дерево складається з трьох вертикальних поверхів (Верх, Середина й Низ). Воно втілює уявлення про світ, створений з Неба, Землі й Підземної частини, а також горизонтальної площини — чотирьох сторін Світу.
Найголовнішими обрядовими стравами на Святий вечір є кутя й узвар, що замінює воду. Зазвичай узвар готують з сухофруктів, додаючи мед. Цей напій символізує родючість та достаток.
Надзвичайно важлива роль приділялася куті, яку готували з потовченої пшениці, додаючи мак, горіхи, мед та сухофрукти. Зерно — символ вічного життя, тому до нього ставилися з особливою повагою та шаною.
Решта став з різдвяного меню може сильно відрізнятися залежно від регіону України — як за назвами, так і за складом.
Професор етнографії Степан Килимник у своїй праці «Український рік у народних звичаях в історичному освітленні» детально описує порядок подачі страв на різдвяний стіл:
Кутя, горох та капусняк (дві страви споживалися разом), борщ з грибами та рибою, голубці, риба охолоджена, риба смажена, вареники з різними начинками, млинці (іноді їх подавали разом з борщем), каша, пиріжки, узвар (вар).
Також в різних регіонах на Святу вечерю подавали: борщ з вушками, грибова юшка, маринований оселедець, мариновані гриби, заливна риба, тушкована капуста, квасоля та пампушки.
Із солодких став на стіл ставили печені яблука, що запікалися з медом та родзинками.
За традицією, першим за стіл сідав господар, який запалював різдвяну свічку та благословляв вечерю, після чого куштував кутю та роздавав її членам родини.
Також, голова родини пропонував пом’янути покійних родичів, запросивши їх до Святої вечері. Вважалося, що саме в цей час всі близькі й далекі члени родини мають прийти до оселі, тому й звільняли для них місця на лавах, ліжках, стільчиках, ставили страви та клали ложки. Слідом за господарем уся родина виголошувала молитву:
«Усі душі нашого роду, ідіть з нами кутю їсти! Дай Боже царство небесне всім померлим, у небі панування, а нам щастя, здоров’я і довге життя!».
Після Вечері зі столу не прибирали куті та ще деяких страв та залишали декілька ложок на столі. Таким чином наші пращури вірили, що вночі прийдуть духи-душі померлих та сядуть за Святу Вечерю. Також для них на покуті залишали склянку води.
Після завершення святкового застілля розпочиналися колядування, які розпочинали діти, дівчата і парубки, що ділилися на групи по 6-10 осіб.
Дорослі хлопці ходили із дзвоником та різдвяною зіркою, що декорувалася кольоровим папером та свічками. В середині — образок «Народження Христа» і свічка.
Дівоча ватага колядників ходила з ліхтарем, що має вигляд місяця або зірки. Ліхтар дівчата носили не в руках, а прив’язували до довгої тички, щоб було видно здалека.
Також у цей день хрещені батьки зустрічаються зі своїми похресниками, пригощають їх частуваннями й дарують подарунки. А дорослі та одружені діти везуть у дім до своїх батьків «Святу вечерю».
До теми: 12 страв на Святий Вечір: рецепти та звичаї
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»