Парки біля водойм та памп-треки: чим здивує Київзеленбуд у наступному році
Одними з головних ньюзмейкерів у столиці цього року були зеленбудівці. Відкриття десятків скверів, парків, ремонти, оновлення зелених зон — про все це повідомляли багато разів. «Вечірній Київ» розпитав генерального директора КО «Київзеленбуд» Олексія Короля про найголовніші роботи та стратегічні для міста програми та рішення.
Нагадаємо, що у Київзеленбуду було завдання на 2021 рік оновити близько 60 об’єктів, з чим вони успішно впоралися. Повністю оновлено понад 45 парків та скверів, ще на 21 тривають роботи. Цікаво, що з 2015 по 2021 рік у місті відремонтовано 540 зелених об’єктів. За цей же час 527 ділянок отримали статус парку, скверу. Таким чином Київрада розширила зелену зону міста загального користування Цього року додалося ще 40 ініціатив зі створення зелених зон площею 181 га.
КИЇВ — МІСТО СВІТУ
— Ми продовжуємо наші проєкти «Київ — місто світу» та «Київ-місто парків», — говорить Олексій Король. — Перший з них реалізуємо разом з нашими міжнародними партнерами. Цього року відкрили Литовський сквер, а тепер працюємо з Посольством Канади щодо створення скверу на честь їх країни. Також разом з турецькими друзями висаджували дерева у сквері на площі Анкари. Між тим у Києві з’явився й сквер імені білоруського національного героя Кастуся Калиновського, що на вулиці Гродненській.
З року в рік влада столиці втілює задум перетворити Київ на місто парків. Олексій Король нагадав, що цього року відкрили ще низку важливих об’єктів: парк з водними об’єктами на Троєщині, відкрили І чергу фітнес-парку «Озеро Лебедине», подолали стихійну торгівлю й відремонтували парк «Привокзальний», проводили роботи в історичному ареалі міста: на вулиці Прорізній, у Десятинному провулку, відновили сквер з фонтаном Термена на Володимирському проїзді № 2. Крім того, продовжили роботи у парку «Прибережний» в затоці Берковщина та у парку «Радунка», розробили проєкти парку «Срібний кіл», який реалізують наступного року.
Важливий напрямок, який підхопили зеленбудівці — створення місць для вигулу собак у парках та скверах. Це не майданчики, а саме місця де можна прогулятися з чотирилапим другом. Цього року було встановлено вже сім таких, й до кінця грудня в одному з парків з’явиться ще один.
«ЗЕЛЕНІ» ПРОГРАМИ, ЯКІ ВТІЛЮЮТЬ У СТОЛИЦІ ВПЕРШЕ В УКРАЇНІ
За словами Олексія Короля, у місті є основна програма, за якою працює сфера екології та зеленого господарства — «Програма екологічного благополуччя міста». Термін її дії завершується, але Київрада вже схвалена нову редакцію — на 2022-2025 роки. В ній зафіксували необхідність продовжити роботи по багатьох інфраструктурних об’єктах, таких, як парки «Радунка», «Орлятко», «Інтернацоіанльний», парк біля озера Йорданське.
-У нас є плани щодо Печерського ландшафтного парку, Аскольдової могили, подальшого створення скверів та їх утримання. Звичайно, що це програма не тільки Київзеленбуду, а й КП «Плесо», КП «Київміськрозвиток» й інших виконавців.
Крім Цільової програми, Київзеленбуд розробив важливі документи для розвитку зелених зон та догляду за рослинами. Вони ще на стадії проєктів, проте ці напрацювання використовуються вже зараз.
За словами гендиректор КО «Київзеленбуд», озеленені території Києва повинні розвиватися за новою Програмою розвитку зеленої зони Києва. Було проаналізовано понад тисячу прийнятих за останні 18 років рішень про виключення та включення об’єктів до зеленої зони міста, прописано в проєкті нові підходи до агротехніки, до утримання локацій, створили технологічну карту висадження дерев.
— Ми спільно з громадою провели багато слухань та презентацій та дійшли до висновку, що має відбутися інвентаризація наявних насаджень, зелених територій й надані рекомендації щодо їх утримання й заміни посадкового матеріалу. Нині вже працює електронний реєстр зелених зон, яким користуються кияни. Крім того, вперше зробили поділ міста на 10 екотопів і зараз працюємо, щоб нові дерева, кущі та квіти висаджувалися з його урахуванням. Є у програмі чимало рекомендацій щодо лікування вікових дерев, охорони, збереження та підтримки природно-заповідного фонду.
Цього року Київзеленбуд разом з профільними науковцями, юристами, арбористами розробили правила догляду за кронами дерев у місті. В них визначено, що дерево є живим організмом, а не елементом благоустрою, як це прописано в чинних документах. Олексій Король зазначив, що одне дерево здатне поглинати до 250 літрів води на добу й продукувати 113 літрів кисню на рік, а також захищати від пилу та ерозії ґрунту.
— У цих правилах пропонуємо проводити анкетування стану дерев, давати рекомендації щодо обрізання гілок. Запровадили також технологічну карту використання ґрунтосуміші при висаджуванні дерев, кущів. Це важливо, щоб підвищити приживлюваність. Зелені насадження будуть стійкими до умов урбанландшафтів. Технологічна карта розв’язує питання: чи замінювати повністю місцевий малородючий ґрунт на спеціально підготовлений із додаванням міндобривам. За великим рахунком, раніше не вимагалося таке робити. За нормативами вимагали вносити просто рослинний ґрунт. От в Європі використовується ґрунтосуміш, де є всі необхідні компоненти. Готувати суміш — трошки дорожче, ніж просто купити ґрунт. Але це гарантія, що коренева система дерева в такому ґрунті матиме змогу розвиватися. Приживлюваність дерев, які висадили у 2020 році становить 96-97 відсотків. І це високий показник.
Підприємства Київзеленбуду використовують посадковий матеріал із закритою кореневою системою, що вирощують у розсаднику «Теремки» — понад 70 порід дерев та кущів.
Крім того, висаджують дерева з приватних розсадників, які купують саджанці за кордоном, найчастіше в Нідерландах, і дорощують хоча б 5-6 років. А це роки праці, коштів, витрат, щоб доростити дерева до крупномірів. Як правило, для Києва купують такі дерева для вуличних насаджень.
НАЙСКЛАДНІШІ РОБОТИ В КИЄВІ ПРОВОДЯТЬ БІЛЯ ОЗЕР
Великі парки будуються по проєкту. І треба врахувати інтереси всіх груп населення, містобудівну ситуацію, всі технічні умови інженерних служб, щоб парк освітити, полити, зробити вбиральні й фонтани, велодоріжки. Це складний процес, особливо узгодження з усіма інстанціями. Але затверджений проєкт дозволяє невпинно й злагоджено з усіма службами рухатися до створення парку.
— Тому ми робимо все планомірно. От зі складного: закінчили цього року скейт-зону у фітнес-парку «Озеро Лебедине». При її створенні врахували всі зауваження спеціалістів та професійних спортсменів, а також громадян.
Такі роботи зеленбудівці проводили вперше, а складним для них було, за словами Олексія Короля, спорудження бетонного боулу –чаші для катання зі складною дренажною системою, в якому не залишається вода після опадів. У скейт-зоні діють правила, що прописували самі спортсмени, тому там немає конфліктів та травм.
— Для нас був виклик створити цікавий парк на Лебединому. Раніше це була захаращена територія, тут розміщувалося кладовище для тварин. Разом з тим, тут ростуть червонокнижні рослини, які під час будівництва парку ми зберегли в окремій охоронюваній зоні. Крім скейт-зони створено багато цікавих локацій: майданчики дитячий та спортивні, місця, щоб побути наодинці з думками, є еко-доріжка з підсвічуванням. Зараз ми працюємо над іншими об’єктами, також нелегкими, але не менш цікавими. Запроєктували два памп-треки в парках «Орлятко» та Голосіївському парку імені Рильського, які своїми силами також робитимемо вперше. Памп-трек — це хвиляста дорога з перепадами висоти, схилами для велосипедистів, самокатників, ролерів. Ми нічого подібного ще не робили й буде цікаво реалізувати.
Памп-треки давно існують у світі, тому що інтереси молоді змінюються. Нині підліткам від 10 років цікаві самокати, велосипеди, скейти й змагання між собою. І Київзеленбуд надасть їм таку можливість.
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»