У Києві рятуватимуть вікові дерева та завершать першу чергу ремонту Голосіївського парку

Київзеленбуд — один з найбільших колективів столиці та є одним з головних ньюзмейкерів. Цього року відкрито десятки скверів, вперше в Україні в столиці були запроваджені стратегічні зміни у догляді за зеленими насадженнями. Про це йшлося у першій частині інтерв’ю з генеральним директором цього підприємства.

КОЖЕН ПАРК У СТОЛИЦІ — ІНДИВІДУАЛЬНИЙ

— Для мене кожен об’єкт цікавий та індивідуальний. Хіба можна порівняти сквер на вулиці Наумова, 33 з парком «Привокзальний», чи «Прибережний» з видом на Дніпро зі сквером на вулиці Машинобудівній, створений на місці, де жили безхатченки й де мали побудувати ще одну висотну будівлю впритул до двох багатоповерхівок? Для мене «Привокзальний» — це перемога над стихійною торгівлею, контроль над ситуацією навколо ринку й створення камерного парку з майданчиком для тварин, огородженого й озелененого багатьма рослинами. Радий, що завершили парк з водними об’єктами на проспекті Шухевича. Його створено з болота, тепер він став одним з кращих. У «Прибережному» вперше зробили геопластику, де встановимо фігуру мультиплікаційного героя, де діти зможуть бігати й падати, скочуватися зі схилу без травм. Там ще є п’ять майданчиків: спортивний та чотири дитячі.

Олексій Король пояснює, що коли зеленбудівці беруться за створення дитячих майданчиків, дотримуються вимог щодо безпеки та інклюзивності. Всім дітям має бути цікаво, в тому числі й дітям з інвалідністю, щоб вони гралися разом з іншими й не почувалися одинокими.

— Задоволений, що робимо інклюзивні та цікаві дитячі майданчики, яких немає ніде. Такий ми побудували на Русанівській набережній, 6. Цей майданчик виготовлений у Польщі й відповідає міжнародним стандартам безпеки і якості.

КИЇВ ПІДХОПИВ НОВІ СВІТОВІ ТРЕНДИ Й ТЕХНОЛОГІЇ

Цього року в Києві ще більше використовують європейський тренд «Нова хвиля» — галявини з багаторічних насаджень та злаків. Їх висаджують масивами, що створює ілюзію поля. Непримхливі рослини не потребують особливого догляду. Але важливо, що вони урізноманітнюють флору міста. Олексій Король уточнює: трави та квіти-багаторічники — це основа для життя бджіл, комах, метеликів, птахів. Ще у місті більше висаджують горобину, калину, кущі барбарису, сніжноягідника, кизильника та інших рослин, які мають плоди — щоб створити зимову кормову базу для птахів, що живуть у місті.

«Нова хвиля» — проєкт нідерландця Піта Удольфа. Класичне його застосування у Києві — ділянка в парку «Веселка», де тепер ростуть лілійники, астильби, ехінацея, козелець східний, айстри, живокіст, чистець, рудбекія, герань, еленіум, гірчак, м’ята, вівсяниця, осока охименська й просо прутовидне.

— Ми змінюємо свої технології. Запровадили й широко використовуємо імпульсний томограф арботом для дослідження стану дерев. В першу чергу, дослідили понад 50 вікових дерев перед початком їх лікування. Загалом апаратом обстежили сотні дерев — ми не ведемо таких чітких підрахунків. До нас звернулися з Чернігівщини, Ірпеня, щоб за допомогою арботома визначили стан дерев, і ми пішли на зустріч нашим колегам з інших міст. А у Києві будемо лікувати пам’ятки природи в Подільському районі — в парку «Кинь-Ґрусть», парку біля кінотеатру ім. Шевченка, на вулиці Осиповського.

КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ ПАРКУ ІМЕНІ РИЛЬСЬКОГО Й ГАЛАС НАВКОЛО ПРОВЕДЕННЯ ПЕРШОЧЕРГОВИХ РОБІТ

На жаль, роботи першої черги капремонту парку ім. М. Рильського розпочалися з перманентних збурень громадськості з різних приводів попри виконання містом всіх необхідних попередніх процедур.

— Підготовка до створення проєкту капремонту парку почалася у 2020 році. Ми провели щонайменше п’ять зустрічей з громадою Голосієва, екологами-активістами. Обговорювали плани на науково-технічній раді Національного природного парку «Голосіївський», обговорювали й на бюро науково-технічної ради, розгляд проєкт у Міністерстві екології, у фейсбуці тричі проводили обговорення з киянами.

Олексій Король пояснює, що за цей час у Київзеленбуді опрацювали дуже багато пропозицій від громадськості. На прохання активістів прибрали з плану фонтан на вході до парку, забрали парковку, яка нині існує, й там буде зелена зона, змінили тип покриття всіх бічних доріжок на природний відсів. Також з проєкту забрали фуд-корти й зробили маленькі помости з терасної дошки над озером, з яких можна годувати качок. Відмовилися також від системи поливу території першої зони, залишили лише крапельний полив вхідної групи, щоб ніде ніяким чином не пошкодити корені дерев.

— Хоча невеликі за діаметром труби поливу прокладаються без шкоди деревам. Всі передбачені роботи виконуються в законодавчих рамках — відповідно до Законів України «Про природно-заповідний фонд», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про благоустрій населених пунктів», де прописані вимоги до інклюзивності, прийняті у 2018 році, виконуємо державні будівельні норми щодо благоустрою території та чинні накази Мінрегіону, що стосуються капітального ремонту територій парків та скверів. Крім того, ми уклали договір з Державною екологічною академією Мінприроди щодо наукового супроводу виконання цих робіт. Тобто виконали всі умови перед початком робіт. Ми навіть звернулися до науковців Національного ботанічного саду ім. Гришка, отримали висновок щодо впливу наших робіт на стан дерев. Ну й вишенька на торті — отримали позитивний висновок комплексної будівельної експертизи. Тому законодавчу базу й побажання всіх людей ми виконали.

Олексій Король говорить, що проєктантам навіть закидали «знущання з кажанів.

— Тому проведено спеціальне дослідження їх перебування на території, яка підпадає під капітальний ремонт першої черги. І з цього приводу маємо звіт науковців. Цікаво, що вони самі зазначають, що раніше дослідження місць проживання кажанів у парку Рильського не були систематичні. Фахівці пояснили, що кажани можуть ховатися у дуплах та порожнинах дерев. Таких дерев нарахували всього 9. Разом з тим, оскільки та частина парку, що розташовується біля проспекту Голосіївського — а саме там проводиться ремонт зараз — це апріорі шумне середовище, воно не є сприятливим для постійного проживання цих нічних створінь.

За словами Короля, нова хвиля наступу на проєкт все ж таки розпочалася — проти дитячого та спортивного майданчиків.

— ДБН стосовно інклюзивності передбачає, що на будь-які дитячі та спортивні майданчики має бути безпечний та зручний доступ для дітей та дорослих з обмеженими можливостями. Крім цього, такі громадяни повинні без перешкод потрапляти до вбиральні. Обов’язковими є і кімнати матері та дитини в парку. У нас парки працюють весь рік, тому опалення в туалеті буде прокладено. Також зверну увагу, що всі дерева у парку зберігаються, і ми маємо акт обстеження та інвентаризації. Проте група громадян тепер закидає нам бетонування дитячого та спортивного майданчиків, що шкодить деревам. Але у нас по діаметру крони залишається лунка, щоб було живлення та дихання кореневої системи. Ми не риємо котловани — навпаки робимо насип, щоб не переривати територію.

У парку ім. Рильського існував дитмайданчик, побудований у 2002 році, й на початок ремонту вже був латаний-перелатаний. Для дітей з інвалідністю — практично недоступний. На новому ж майданчику у них буде можливість гратися з усіма: всі елементи передбачено влаштувати так, що можна і підійти, і під’їхати, бавитися разом, і це нормальний цивілізований варіант.

— Річ у тому, що будівельники, коли вигрібали старий пісок, зачепили бічні корені акації. Активісти влаштували скандал. Тепер вони пропонують просто встромити гойдалки в ґрунт без закладних деталей.

Якщо говорити про першу чергу капремонту, що виконується цього року, то зробимо дитячий, спортивний майданчики й громадську вбиральню. Ще раз підкреслю: немає в планах на зараз ніякого фонтану, терасної дошки, шурупів, висаджування кущів, тому нема приводу обурюватися на локальних мітингах.

Олексій Король підкреслює, що Київзеленбуд і він особисто однозначно налаштовані на діалог та компроміс із громадськістю й протягом двох років це демонстрували.

— Моя думка про ситуацію, що склалася: громада Голосіївського району має також висловити свою позицію, щоб було чутно її голос, чи хоче вона мати сучасний красивий парк. І повірте, що він таким буде — кращим за парк «Наталка», тому що «Наталка» стоїть на мальовничому березі Дніпра, а «Голосіївський» має свої озера, ліс, затишок, спокій та біорізноманіття. Треба враховувати, що якщо ми не створимо спортмайданчик з боку Голосіївського проспекту, то до найближчого треба буде йти 20 хвилин, а до дитячого — ще далі, в інший кінець парку.

В усьому світі в великих парках, таких як «Голосіївський» (а це 140 гектарів території) основні інфраструктурні елементи — спортмайданчики, вбиральні, будиночок адміністрації парку, знаходяться при вході в парк. Далі відпочивальники можуть проїхатися на прогулянковому паровозику, або прогулятися пішки.

ЯКІ НОВІ ЗЕЛЕНІ ЗОНИ З’ЯВЛЯТЬСЯ В НАСТУПНОМУ РОЦІ

Зі слів Олексія Короля, у «Київзеленбуді» планують наступного року відкрити сквер імені В’ячеслава Веремія, який також має назву Липової алеї (Троєщина), зробити ремонт у зеленій зоні центральної частини міста — у сквері на Володимирському проїзді, 3.

Продовжаться роботи зі створення комфортних зон відпочинку біля води. У 2022 році відкриють першу чергу капремонту парку «Прибережний» у затоці Берковщина та першу чергу парку біля озера Йорданське. Заплановано почати роботи зі створення парку на озері Срібний кіл, який проєктували цього року. Також будуть ремонтувати парк між вулицею Закревського і проспектом Шухевича — вздовж каскаду водойм. Там запланували влаштувати й фонтан. Це буде логічним продовженням величезної паркової території на Троєщині.

І обіцяють завершити ремонт парку «Орлятко», де спорудять памп-трек і, враховуючи велику кількість відвідувачів, передбачено нові дитячі й спортивні майданчики.

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»