Дерева Києва: що потрібно місту для чистого повітря й прохолоди

Говоримо про:

• потреби мегаполісу в деревах;
• норми озеленення;
• зміни клімату й зелені насадження у великих містах;
• як екзоти витісняють традиційні дерева на вулицях Києва.

Яка нині потреба у Києва із висадження нових дерев? Скільки ще потрібно нових дерев для повернення столиці статусу найзеленішого міста Європи?

– Кілька років тому Київ очолив рейтинг найзеленіших міст Європи з населенням понад 2 мільйона людей. Разом із тим, наше місто посіло 15 місце серед 43 європейських столиць. Насправді різні рейтинги щодо найзеленішої столиці враховують різні показники та методики, – пояснює Олексій Король. – Дослідник урбаністики Філліпп Гертнер, який складав вищезазначені рейтинги, розраховував індекс рослинності (NDVI) за знімками супутників. Він досліджував територію радіусом близько 8 км навколо центру столиці. Наша столиця зеленіша за Берлін, Мадрид і Рим, проте не така зелена, як Сараєво, Любляна, Рига. Якщо ж розібратися із методикою, то є питання. Чи змінився б рейтинг, якби врахували всю територію міста, адже Голосіївський ліс трохи далі 8 км від центру, парк «Совки», Біличанський ліс на ще більшій відстані? Та якщо чесно, вважаю, що гнатися за рейтингами – не головна мета. Важливо продовжувати дбати про ті зелені насадження, що вже є, і висаджувати нові.

Унікальність столиці України в тому, що вона оточена лісами. На південному сході розташований великий лісовий масив Пуща-Водиця, на півдні – Голосіївський ліс. Половину усієї території самого Києва займають зелені насадження. Київ – місто парків. У нас є 128 парків, національний природний парк «Голосіївський», а крім того ще 610 скверів, три ботанічні сади, дендропак, вуличне озеленення.

На кожен рік наші районні підприємства складають виробничу програму, яка враховує і кількість видалених аварійних та сухостійних, і території, які слід озеленити, наприклад, новостворені зелені зони, що отримали статуси парків та скверів. Минулого року в столиці було висаджено майже 15 тисяч дерев. Це без врахування заходів з відновлення лісів.

– Чи існують норми щодо озеленення у містах? Чи потрібно або бажано столиці перевищувати ці норми?

– Відповідно до Правил утримання зелених насаджень, у містах лісостепової зони з населенням мільйон і більше на одну людина має припадати 11 кв. м зеленої території. Оскільки у Києві є промислові підприємства, цей показник має бути 13,2 кв. м на людину. Це визначена норма. Насправді ж маємо вищі показники. Станом на 01.01.2020 на одного киянина припадало 23,13 кв. м зелених зон загального користування.

– Висаджування дерев – це дійсно найдієвіший спосіб боротьби із змінами клімату?

– У масштабах планети – ні, але водночас важливий, – пояснює Олексій Король. – Я часто кажу про те, що проблеми Києва як мегаполіса можна вирішити, висаджуючи ліси та створюючи нові зелені зони, оновлюючи насадження. Молоді дерева краще очищують повітря, ніж старі. Тому висаджування нових дерев, а також живих огорож із кущів – це правильний спосіб боротьби із концентрацією вуглекислого газу в атмосферному повітрі. А якщо зменшити кількість автомобілів у місті – картина буде ще кращою, а повітря чистішим.

Вплив зелених насаджень на зміни клімату можна відслідкувати в межах Києва. Голосіїв – зелений район столиці, і середня температура там нижча на 2-3 градуси ніж, наприклад, на Позняках на лівому березі.

Якщо зміни клімату для когось поняття ефемерне, є інші приклади того, як кількість насаджень впливає на людей. Так, є зв'язок між кількістю лісів і тривалістю життя. Наприклад, у Японії – країні довгожителів, де середній показник тривалості життя 82 роки, залісненість – 67%. Україна за тривалістю життя займає 121 місце. Територія лісів складає лише 16% від загальної площі нашої держави. Так, є низка інших факторів, але цей також вагомий.   

– В яких місцях у столиці бажано висадити більше нових дерев?

В першу чергу, це стосується промислових територій та спальних районів, де насаджень насправді дуже мало. Варто відновити механізм компенсаційної висадки насаджень, видалених під час будівельних робіт, який на даний момент практично недієвий. Території біля дитсадків, шкіл, медичних закладів також потребують якісного озеленення, заміни старих дерев на молоді. І звісно, не можна лишати без дерев транспортні розв’язки, санітарно-захисні смуги.

– Які породи дерев підходять саме Києву, мегаполісу?

– Я б перефразував і сказав, для яких дерев зараз підходить Київ. Якщо говорити про столичні парки, гарним прикладом є парк «Наталка», який поєднує зараз аборигенні види та зовсім нові для цієї місцевості, – розповів Олексій Король. – До реконструкції тут росли лише тополі, верби, берези, дуби й клени. Тепер же ростуть і чудово себе почувають ще й платани, липи, горобини, клени RoyalRed та EmeraldQueen, гінкгобілоба та ліквідамбри. Навесні в парку квітнуть декоративні яблуня, слива, черемха, популярні вже серед відвідувачів сакура, магнолія, катальпа, нещодавно посадили там тюльпанове дерево.

Про сакури можна говорити окремо. Раніше це дерево вважалося не пристосованим до столичних умов. А сьогодні вони прикрашають бульвар Верховної Ради, парк Кіото і не тільки.

Якщо йдеться загалом про насадження Києва, звичні для киян тополі, берези, ясени, граби, дуби, горобини, ялини добре ростуть і так буде й надалі. Гарно приживається клен гостролистий і липа європейська Палліда, платан, сумах, робінія, яку ще називають псевдоакацією. Той же ліквідамбр чи ліріодендрон також можна висаджувати в скверах та парках. Хвойні дерева, наприклад, сосна чорна чи сосна Веймута, туї, ялівці, метасеквоя додають простору об’ємності, якщо їх не викрадуть вандали, як це, на жаль, часто буває.

Але на території лісопаркових господарств хвойні насадження все частіше страждають від дефіциту вологи у ґрунті та від шкідників – таких, як короїди.

– Як в останні роки змінюється видовий склад дерев у столиці та чому?

– Вплив урбанізованого середовища призводить до того, що обираючи дерева чи кущі, особливу увагу приділяємо видам, стійким до пилу, загазованості, посухостійким та невибагливим до ґрунтів, які є засоленими та мають надлишок важких металів. Зі зміною клімату підвищується температура навколишнього середовища, ґрунти стають біднішими, рівень ґрунтових вод падає. Тож на більшості об’єктів КО «Київзеленбуд» передбачає встановлення стаціонарних поливо-зрошувальних системи. Без поливу навіть найстійкіший вид дерева не виживе. Маємо замкнене коло – вплив рослин на клімат і клімату на рослини, з якого потрібно виходити.

Про зміни варто говорити на прикладах. Прогуляйтеся вулицею Золотоворітською, де щойно завершили ремонт. Ми там висадили платани на місці старих кленів та берестів. І вулиця одразу заграла по-новому.

Наприклад, улюблені киянами каштани постійно викликають чимало суперечок. Зокрема, це стосується Хрещатика, де вони на даний момент не виживають. Так, як сказав мер, на головній вулиці столиці будуть каштани, але вже після реконструкції вулиці. Коли будуть враховані всі побажання «Київзеленбуду» щодо поливу, достатнього простору для дерев, розширення бульварної частини, запобігання потрапляння солей взимку, буде підібраний той сорт, який таки витримає загазованість повітря, що спричинює величезний потік автомобілів, легше переноситиме спеку та буде стійким до мінуючої молі. Хоча, наприклад, у парках та скверах, де для них є більше простору і вологи, вони щовесни цвітуть і не хворіють.

Інше дерево, як є також рідним для Києва – тополя. Їх багато у місті та вони турбують алергіків через свій пух. Їх ми по можливості замінюємо. До того ж часто теж на тополі, але вже на чорні «Італіка», яка добре переносить загазованість і, що важливо, не пушить. Взагалі тополя дуже добре очищує повітря та виробляє багато кисню. Наприклад, у 2017 році на бульварі Вацлава Гавела було висаджено 450 тополь, нещодавно 100 таких тополь з’явилося на вулиці Бориса Гмирі. І звісно, найвідоміші насадження тополь на бульварі Тараса Шевченка, які ми періодично поновлюємо.

– Де «Київзеленбуд» бере дерева для висадки на території міста, зокрема, хвойні та екзотичні?

– Саджанці дерев, зокрема хвойні, й екзотичні, наші підприємства – районні КП УЗН – закуповують через електронні торги за рахунок фонду відновної вартості та в рамках доведеного фінансування на поточні роботи з озеленення. При цьому ми радимося з вітчизняними підприємствами асоціації рослинної індустрії. Крім того, комунальні підприємства отримують посадковий матеріал з управління Міського декоративного розсадника «Теремки».

Лісопаркові господарства самостійно вирощують посадковий матеріал для лісовідновлення.

Фото автора

«Вечірній Київ» висловлює окрему подяку пресслужбі КО «Київзеленбуд» за співпрацю