Голосіївський ліс — найкраще місце для екопрогулянок та відпочинку

Алла Михайленко — авторка проєкту Екопрогулянки. Фото з особистого архіву героїні
Алла Михайленко — авторка проєкту Екопрогулянки. Фото з особистого архіву героїні

Національний природний парк «Голосіївський» — єдиний в Україні та один з небагатьох у світі національних парків, повністю розташованих в межах мегаполісу. За соціологічними опитуваннями, ця місцевість завжди входить до улюблених місць для відпочинку киян, приваблюючи гостей у будь-яку пору року мальовничою природою.

«Вечірній Київ» зустрівся з гідесою Аллою Михайленко, авторкою проєкту «Екопрогулянки», щоб дізнатися цікаві факти і таємниці цієї місцевості, яка впродовж багатьох століть має сакральне значення для киян.

-Пані Алло, розкажіть, будь ласка, про себе. Як ви стали гідесою?

— Я займаюся екскурсійною справою з 2010 року. Навчалася у відомого наставника кількох поколінь екскурсоводів Анатолія Трохимовича Халепо (1934-2020). Спочатку це було більше як хобі, тоді я мала іншу роботу. За фахом я кібернетик: тривалий час займалася програмуванням, потім працювала у сфері консалтингу. З часом, захотілося змінити сферу діяльності, де я б могла проводити більше часу на свіжому повітрі в спілкуванні з людьми, а не сидячи за комп’ютером. Робота екскурсоводом дала мені змогу стати більш відкритою та комунікабельною, а також глибше пізнати історію нашого міста та його цікавих мешканців.

Голосіївський ліс- приваблює киян неймовірною атмосферою Фото: Алла Михайленко

-Як з’явився проєкт «Екопрогулянки»?

— Проводячи екскурсії містом, виявилося, що кияни часто цікавляться прогулянками приміськими околицями, де можна подихати свіжим повітрям, надихнутися мальовничими пейзажами та послухати історії про незвідані місця. Так виникла ідея зробити серію природничих екскурсій, присвячених зеленим зонам Києва чи місцям поблизу нього — те, що вкладається у межі одноденної прогулянки. Зазвичай, я показую маловідомі стежки та незвичні місця, розповідаючи цікаві історичні факти про локацію, а також про відомих людей, з якими вона пов’язана.

Обираючи місця для екопрогулянок, надаю перевагу локаціям з гарними краєвидами та панорамами. Це наші київські острови Муромець і Труханів, мальовничі кручі над Дніпром, навколишні лісопарки Голосіїв, Китаїв, Лиса гора, Феофанія, Церковщина, Конча-Заспа…

Зазвичай, під час прогулянки ми обговорюємо важливі питання екології, тваринного та рослинного світу. Визначаємо назви незвичних рослин, які нам зустрічаються, дізнаємося про їхні цікаві властивості. Я захоплююся поезією, тому намагаюся додати декілька віршів. Якщо у нас є довгі переходи між локаціями, то спонукаю людей згадувати якісь рядки з поезії. Так, восени ми гуляємо кленовим лісом, шурхочучи листям під ногами, та згадуємо поезію про осінь. Тобто це не просто екскурсії, але й спілкування.

Природничі екскурсії мають неабияку популярність серед киян. Фото: Алла Михайленко

-Хто є відвідувачами таких прогулянок? Та в чому особливості цього виду екскурсії?

— Прогулянки на свіжому повітрі завжди позитивно впливають на настрій та самопочуття людей. Часто приходять ті, хто засидівся в офісах та прагне не лише побачити нові цікаві місця, але й гарненько розім’яти ноги після трудових буднів, відкрити для себе нові стежки та відпочити у затишному місці, подалі від гамірного мегаполіса. Це дуже захоплює багатьох киян, тому навіть на прогулянки з однаковим маршрутом люди іноді приходять кілька разів.

-Однією із найбільш популярних локацій для екопрогулянок є Голосіївський ліс. Яке значення має для киян ця місцевість?

— Голосіївський ліс — це місце, унікальне своїм рельєфом, мальовничою розмаїтістю у різні пори року. Він милує око весняними первоцвітами, ховає від літньої спеки, заспокоює своєю осінньою меланхолією та пробуджує зимовою свіжістю. Не дивно, що у всі часи він мав сакральне значення. І те, що наше місто має цей безмежний дар природи — наше велике щастя!

Величезна територія заповідного лісу дозволяє знаходити нові незвідані місця. Це дозволяє урізноманітнювати маршрути, адаптувати їх відповідно сезону, вікових особливостей відвідувачів, їх побажань.

Голосіївський ліс надзвичайно цікавий своїми природничими особливостями. Різні його куточки мають давню історію. Тут можна знайти мальовничі панорамні місця, які дають змогу зробити колоритні фотографії. Надзвичайно цікавий рельєф Голосіївського лісу, хоча іноді спуски та підйоми бувають трохи важкуваті для туристів. Окрасою місцевості є велика кількість ярів, струмків, озер, справжніх лісових нетрів, які чудово доповнюють неймовірну та затишну атмосферу.

Фото: Алла Михайленко
Фото: Алла Михайленко
Фото: Алла Михайленко
Фото: Алла Михайленко

-Звідки походить назва цієї місцевості?

— Існує декілька версій щодо походження назви. Найбільш популярною вважалася версія, що з’явилася ще у ХІХ сторіччі: Голосіїв — ліс, засіяний на голому місці. Одним із «засіювачів» вважався митрополит Петро Могила, який надзвичайно багато зробив для нашого міста, заснував пустинь у Голосіївському лісі, яка стала його заміською резиденцією. Однак він жив у Києві близько 400 років тому, а в Голосіївському лісі є старі дуби, вік яких набагато більший. За свідченнями ботаніків, деяким із них понад 600 років. Тому, я думаю, якщо ліс і був засіяний на голому місці, то це сталося на тисячі років раніше, ще за часів проходження потужного льодовика, який сформував місцевий рельєф. Хоча перша згадка про Голосіїв як місцевість, що належала Києво-Печерській Лаврі, — це 1541 рік, а Голосіївський хутір виник на початку XVII сторіччя.

Є й інші версії щодо походження назви — наприклад, від слова «голосити». Вважається, що така версія могла з’явитися ще за часів Батиєвої навали, коли голосили за померлими родичами. Різновидом цієї версії є згадка про чумаків, які йшли в Крим по сіль, а жінки за ними тужили-голосили…

Одна з версій належить відлюднику з Сергієвої пустині. Він називає весь Голосіївський ліс храмом просто неба, а назва Голосіїв означає «сіяти голос Божий».

І ще є жартівлива версія назви, яку полюбляють дітлахи. Це легенда про те, як місцевий злодій викрав надзвичайної краси дівчину та заточив її у підземеллі, а вона голосила-голосила, поки її у лісі не знайшли туристи та не звільнили…

Голосіївський ліс оповитий таємницями та легендами. Фото: Юрій Максименко

-За однією з легенд, колись у Голосіївському лісі мешкали волхви, які, наче б то, навіщували смерть князю Олегу від власного коня?

— Волхвами називали віщунів, провидців, які були здатні передбачати події. З ними князі радилися перед прийняттям важливих рішень чи перед початком походу. Ці люди володіли особливими знаннями, можливо тому, що жили в глибокій гармонії з природою. Вважається, що вони зникли після Хрещення Русі, коли князь Володимир та його наступники боролися проти язичників, віщунів та знахарів. Існує легенда, начебто в ті часи 300 віщунів сховалися від переслідування у Голосіївському лісі, а згодом через потаємні портали перемістилися в інші світи…

Легенда про князя Олега бере свій початок з древнього літопису, а пізніше була так поетично переказана Олександром Пушкіним. Правдива вона чи ні — хто знає, давно то було.

Київ завжди вважався колискою православ’я, а його монастирі мали славу другого Афону. В літературі часто можна зустріти цю назву — Київський Афон. Розкажіть, будь ласка, про давні святині цієї місцевості.

— Голосіївський ліс завжди вважався сакральним, ще за язичницьких часів. Сліди жертовників, давні городища, варязькі кургани, могильники часів зарубинецької культури знаходили в околицях археологи різних часів. А з приходом християнства ці місця стали освячуватися, почали з’являтися перші церкви, а згодом монастирі. Навколо Голосіївського лісу їх шість: Видубицький, Голосіївський, Китаївський, Пантелеймонівський, Церковщина та Преображенська пустинь. Деякі з них були зруйновані в радянські часи, але зараз відновлюються.

Ці монастирі виникали спершу, як лісові пустині, куди ченці Києво-Печерської Лаври, прагнувши усамітнення і спокою, переселялися подалі від гамірного міста. Тут в оточенні первозданної природи вони повністю могли зосередитися на спілкуванні з Богом. Однією із найстаріших пустиней був Гнилецький монастир, або Церковщина. Історики вважають, що там усамітнювався під час Великого посту сам Феодосій Печерський, один з засновників Печерського монастря. Видубицький монастир теж дуже древній: Мурована Михайлівська церква — одна з небагатьох споруд ще домонгольського періоду.

Китаївська пустинь відома з кінця XVII століття, Голосіївська виникла ще пізніше. Наймолодшою вважається Феофанія, яка виникла вже на початку ХІХ сторіччя.

Китаївський монастир. Фото з відкритих джерел

— Які відомі постаті жили та працювали у цій місцевості?

— Голосіївський ліс здавна цінувався своїми цілющими властивостями та здатністю дарувати наснагу. Це завжди приваблювало сюди творчих людей, які отримували від унікальної природи натхнення. У Китаєві довгий час знімав лісовий будиночок під дачу видатний український композитор Микола Лисенко. Згадки про цю місцевість зберіг відомий співак Іван Козловський, який вважав, що саме там одержав своє творче хрещення. Любили там працювати Михайло Грушевський та Максим Рильський — одні зі найвідоміших мешканців цієї місцевості. В Китаївському монастирі деякий час проживав наш український мандрівний філософ Григорій Сковорода, який під час прогулянок надихався на створення своїх духовних творів.

Озеро біля Китаївського монастиря. Фото з відкритих джерел

— Давайте поговоримо про природу Голосіївського лісу. В чому її особливість? Які цікаві дерева можна побачити на території?

— Голосіївський ліс має статус Національного природного парку, що забезпечує охорону цій унікальній місцевості. До речі, до складу Національного природного парку «Голосіївський» включено не лише Голосіївський ліс. Сюди входять також досить віддалені місцевості, як Пуща-Водиця, Конча-Заспа, надзвичайно цікава Лиса гора, яка повторює голосіївський ландшафт з його ярами та пагорбами, має схожу рослинність. Особливістю Києва є те, що наше місто знаходиться на межі двох природних зон: з півночі до Києва підходять поліські ліси, а з півдня — лісостеп. Це визначає таку багату природну різноманітність наших київських околиць. Так, в Голосіївському лісі — переважно листяні дерева та кущі, а у Пущі-Водиці — хвойні ліси…

Щодо унікальних дерев, то ми вже згадували 600 річні вікові дуби. Вони знаходяться під охороною, але через природні та людські чинники їх кількість зменшується. На жаль, до втрати дерев часто приводить вандалізм окремих людей.

Деякі з місцевих дубів стали знаменитостями і навіть мають власні імена. Так, серед лісу красується Дуб Михалка, названий на честь громадського активіста та захисника Голосіївського лісу Михайла Михалка — одного із найактивніших учасників першої київської екологічної організації, заснованої ще наприкінці 80-х. Були два дуби Рильського, біля яких відомий наш поет любив складати вірші: «Стоять дуби замислено і строго…». На жаль, рік назад повалився останній з них…

Але найбільш розповсюдженими деревами Голосієва зараз є граби, які поступово витісняють дуби. Вони обидва належать до дерев-світлолюбів, але граби ростуть значно швидше, тому у змаганні за місце під сонцем перемагають граби. На сьогодні є певна проблема із молодими дубами, які тут погано проростають. Занадто краще ці дерева почувають себе на Муромці, з його великим відкритим простором. А в Голосієві вони, на жаль, потихеньку відходять…

Рослинний світ лісу надзвичайно різноманітний. Фото з відкритих джерел

— Наскільки багатим є рослинний і тваринний світ заповідника?

— Флора і фауна Голосіївського лісу є досить різноманітною. Крім уже згаданих дуба і граба, тут росте чимало інших широколистяних дерев, які зберігають вологу і дарують тінь у літню спеку. Це липа, клен, бук, стара черешня, надзвичайно мальовнича восени бруслина і навіть колюча гледичія. Навесні схили пагорбів щільно вкриває різнокольоровий ряст, анемона, жовтий підбіл, який ми звикли називати мати-й-мачуха. Трапляються і деякі червонокнижні рослини: конвалія, сон-трава, проліски і дуже зрідка підсніжник. Їх не дуже багато, і ми не завжди показуємо їх, намагаючись зберегти рідкісні у нас популяції рослин. Хоча останні роки конвалії у лісі стає все більше.

Щодо фауни, ви не зустрінете тут великого звіра, хоча, звичайно, часто можна побачити їжачків, білочок, значно менше зайців та лисиць, які ховаються у ярах. Косулі та дикі кабани є у Конча-Заспі, але в Голосіївському лісопарку, оточеному великими міськими магістралями, їм мало місця.

І надзвичайно багато птахів, які прикрашають наші прогулянки своїм співом.

Качка пеганка- мешканка лісових озер. Фото: Ігор Петрушенков

— Найбільш популярними місцями для відпочинку, особливо в теплу пору року, є озера. Розкажіть, будь ласка, про них.

— У Голосіївському лісі є три ланцюжки озер, які надають йому надзвичайну мальовничість та прохолоду. Хоча, це не зовсім озера, а швидше ставки, колись викопані монастирськими ченцями для розведення риби. Але вони розташовуються на трьох природних струмках, які беруть свій початок у численних голосіївських ярах. П’ять китаївських ставків низкою обрамляють Китаївський струмок, який бере початок у місцині, де сходяться глибокі лісові яри. Дідорівські ставки — ближче до Голосіївського монастиря, біля них облаштована зона відпочинку, де можна провести свято з друзями та сім’єю. Але є й більш відлюдні місця, які полюбляють дикі водоплавні птахи: качки, нирки — водяні курочки, пірникоза та інші. Ланцюжок Оріхуватських озер — тягнеться вздовж Голосіївського проспекту, по території парку імені Максима Рильського. Навколо них — затишна прогулянкова алея, зовсім поряд з шумним проспектом.

Астрономічна обсерваторія у Голосієвому. Фото з відкритих джерел

— З чого краще починати прогулянку Голосіївським лісом?

— Зазвичай для людей, які не дуже добре знають лісові доріжки, я раджу починати прогулянку з Виставкового центру (колишня територія ВДНГ), звідти починається кілька розмічених екостежок, які не дозволять вам заблукати. Далі можна мандрувати вглиб лісу, до Сергієвої пустині. Ми з екскурсією теж частенько заходимо туди, іноді вдається поспілкуватися з місцевими мешканцями.

Раніше ми відвідували територію Астрономічної обсерваторії — надзвичайне цікаве місце, але зараз вхід туди обмежено.

Мальовнича панорамна галявина — гора Кумпол, яку ще іноді називають Олімпом Голосіївського лісу. Це його найвища точка, тут навіть починається лижна траса з підйомником. Можна також відвідати хутір Самбурки — це, до речі, колишня назва Голосіївського лісу, яка перекликається з назвою Самбатас — є думка, що так колись називали наше місто грецькі купці.

Неймовірні панорами відкриваються з іншого пагорба Голосіївського лісу на Національний музей архітектури та побуту у Пирогові. Можна побачити ці чарівні автентичні дерев’яні млини, хатки та церкви, які надають нашим прогулянкам особливий колорит.

Мальовничі озера Голосіївського лісу. Фото з відкритих джерел.

Справжнім дивом Голосіївського лісу є його цілющі купелі: Преображенська купіль, неподалік від колишньої Преображенської пустині, та Іванівська купіль, куди приходять оздоровлюватися послідовники Порфирія Іванова. Є також купіль у Феофанії з дивовижною назвою «Сльоза Богородиці». Це надзвичайно хороші за своєю енергетикою місця, які дозволяють відродитися енергії, бадьорості та відновити душевну рівновагу. Туди ходять за здоров’ям цілий рік, навіть узимку. Вода там чиста, джерельна, весь час оновлюється, хоча і досить прохолодна — близько 7 градусів.

— Декілька років тому у Голосіївському лісі встановили екостежку та пам’ятні таблички для туристів. Наскільки залишається актуальною проблема зі сміттям у заповідній зоні?

— Звичайно, ця проблема повністю не зникла, хоча приємно спостерігати, що деякі мої екскурсанти приходять на наші екопрогулянки з пакетиками й рукавичками та по ходу прибирають сміття. Також, час від часу, наша спільнота організовує толоки з прибирання улюблених стежок та маршрутів. Тому приємно усвідомлювати, що ця ситуація змінюється на краще.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»