В тіні дерев: секрети Голосієва

В тіні дерев: секрети  Голосієва

Мабуть, одним з найбільш загадкових місць української столиці можна вважати Голосіїв. Найзеленіший київський район таїть в глибині своїх лісів і парків багато цікавих топонімів, в походженні яких ми спробуємо розібратися.

Існує дві версії походження топоніма «Голосіїв». Перша пов'язує цю назву зі словом «голосити». За легендою, після чергового нападу  татар на Київ, саме в цій місцевості жителі міста «голосили» -  оплакували загиблих і захоплених  в полон рідних і близьких.

Голосіївська пустинь - один із наймальовничіших куточків столиці

Друга версія більш прозаїчна. Київський митрополит Петро Могила, який жив в XVII столітті, прославився бурхливою організаторської діяльністю. При ньому відродилися не лише занедбані після  татарських набігів монастирі і храми, а й міська інфраструктура. Однією з важливих заслуг митрополита є  те, що він звелів  посадити дерева довкола міста - найбільше на пустщах "Голосієва". До речі, саме митрополит Петро заснував головну духовну домінанту району - Голосіївську пустинь, що стала скитом Києво-Печерської лаври.

Деміївська площа у 1980-ті

Інший важливий топонім Голосіївського району - Деміївка. Походження цієї назви також не визначено. Згідно з однією з найпопулярніших версій, вона пов'язана зі словом «дим». У ХIX столітті в цьому районі було багато заводів і майстерень, від яких в небо здіймався густий стовп диму. Від історичної забудови дореволюційної Деміївки мало що залишилося. Її знесли в 70-80 роках ХХ століття, коли будували бібліотеку Вернадського.

А такою була Деміївка у ХІХ столітті

Рухаючись проспектом Науки потрапляємо в район крутих пагорбів і глибоких ярів із цікавими топонімами: Мишоловка і Китаєво. Обидві назви мають загадкову етимологію. «Мишоловка» - сягає своїм корінням XVII століття. За легендою за часів війни під проводом Богдана Хмельницького, саме тут  загони козаків заманили в пастку війська коронного гетьмана Януша Радзивіла.

Друга назва - Китаєво, ще давнішого походження. І так само неоднозначна. Згідно із першою, ці землі колись належали князю Андрію Боголюбському, що мав прізвисько «Китай». За іншою -  за часів Київської Русі тут був південний форпост Києва. Кочівники, що набігали на місто, називали його тюркським словом «китай», тобто фортеця. Так, чи інакше, але історія цього місця нерозривно пов'язана з однією з найважливіших святинь української столиці, - Китаєвою пустинню. На початку XIX століття у ній жив юродивий Феофіл, ще за життя здобув славу пророка та чудотворця.

Китаївська пустинь  у ХІХ столітті

Вище по схилу над Голосіївської площею розташований один з найбільш патріархальних районів української столиці - Ширма. Мало хто з киян знає про це місце. Даремно! Звідси відкривається один з наймальовничіших київських пейзажів. Є версія, що слово «Ширма» пов'язано з широкою вершиною гори. За іншою версією причиною виникнення топоніма стали густі чагарники, що закривали схили гори від сторонніх поглядів.

Топоніміка Києва - простір загадок. Як і будь-яке інше стародавнє місто Київ закарбував у назвах своїх місцевостей пам'ять про власних мешканців та орди завойовників. Ми ще маємо багато нерозгаданих таємниць. Отже, наші екскурсії по найцікавішим куточкам улюбленого міста триватимуть...

Нагадаємо,  Невідоме про високе: таємниці 7 пагорбів Києва.

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook.