Можливості для розвитку: як «Центр спільнотворення «Anthill» гуртує громаду на Хмельниччині

Цього року за безпосередньої підтримки Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи десять українських муніципалітетів впроваджують місцеві ініціативи задля сприяння демократичним інноваціям і відкритому врядуванню, а також посилення забезпечення та захисту прав людини.

Одним з міст, яке отримало підтримку, стало Дунаївці Хмельницької області. Завдяки реалізації проєкту тут відкрили центр спільнотворення «Anthill», доступний простір, де різні соціальні групи (місцеві жителі, діти, внутрішньо переміщені особи (ВПО), ветерани та їхні сім’ї тощо) можуть зустрічатися, співпрацювати та розкривати свій потенціал.

За отримані грантові кошти здійснили закупівлю обладнання до центру (планшети, ламінатор, екран та проєктор, ноутбук, канцелярське приладдя, меблі, вивіска для центру), провели ремонтні роботи в приміщенні, а також запросили професійних менторів для проведення семінарів.

Як функціонує центр та які можливості пропонує громаді, «Вечірній Київ» розпитав міського голову Дунаєвецької територіальної громади Веліну ЗАЯЦЬ.

— Розкажіть детальніше про вашу громаду. Які її особливості?

— Наша міська територіальна громада утворена ще в серпні 2015 року, і тоді ми були однією з найбільших громад в Україні. До складу увійшли 50 населених пунктів і місто Дунаївці. Чисельність населення складає 35 тисяч 753 осіб. Кількість працездатного населення складає 59%, це близько 21 тисячі осіб. А молодих людей віком від 16 до 35 років — 7 тисяч, десь 20% від загальної кількості населення.
Громада є аграрною, високу продуктивність мають підприємства, які працюють в галузях сільського господарства. Це виробництво продукції харчування, роздрібна торгівля. З початком повномасштабного вторгнення ми стали тиловою, гуманітарною громадою, до нас приїжджало дуже багато внутрішньопереміщених осіб. Загалом мали змогу прийняти близько 12 тисяч таких осіб. Нині в нашій громаді зареєстровані 4 180 ВПО.

— Скажіть, чому громада потребувала такого простору? Яка його специфіка?

— Маючи велику кількість внутрішньопереміщених осіб, ми розуміли, що потрібен простір для того, аби проводити різні заходи, які б допомогли їм інтегруватися, почувати себе не гостями громади, а бути повноцінними її мешканцями. Назвали «Центр спільнотворення «Anthill», що з англійською перекладається як «мурашник». Покликаний налагоджувати нові соціальні зв’язки, підвищувати громадянську активність наших мешканців, влаштовувати різні заходи як для дітей, так і для дорослих.

Ми не обирали цільовою аудиторією лише внутрішньопереміщених, хоча ініціатива була спрямована саме на них. Адже важливо підтримати й, скажімо, пріоритетний напрямок роботи з ветеранами та ветеранками, членами родин військовослужбовців та наших загиблих героїв. Тому цей центр об’єднує абсолютно усі категорії мешканців нашої громади.

— А коли, власне, відкрився цей центр?

— Роботу з облаштування та ремонту ми ще почали у лютому 2024-го. Але повноцінно, з проведенням заходів, він запрацював у травні 2024 року.
Також ми оголосили конкурс дитячих логотипів для центру, участь у якому взяли учні шкіл громади. Переміг логотип учениці 7 класу ліцею №3 Вікторії Бадах, за який проголосували 125 мешканців нашої громади.

Ми організували захід до Міжнародного дня захисту дітей, на якому були відзначені абсолютно усі учасники цього конкурсу. Діти отримали футболку і шопер з малюнком, який вони підготували на цей конкурс. Це відбулося завдяки підтримці Офісу Ради Європи. У рамках реалізації проєкту ми закупили принтер, який друкує на тканині, самі футболки та шопери.

— Скільки людей відвідує центр? Які основні напрямки його діяльності?

— Майже щодня у «Anthill» проходять заходи, які відвідують близько 10-15 осіб, тобто понад 50 людей на тиждень. Сам центр розташований в приміщенні публічної шкільної бібліотеки, де функціонує центр життєстійкості, спрямований на підтримку психологічного стану наших мешканців. До заходів про ментальне здоров’я у центрі ми залучали професійних менторок. Вони проводили заняття з арттерапевтичних технік, стабілізації психоемоційного стану. А також семінари для батьків і спеціалістів закладів освіти на тему відповідального батьківства.

Свої заходи у центрі проводять й консультативно-дорадчі органи: це засідання ради внутрішнього переміщених осіб, поважної ради, молодіжної ради. Є й події культурного спрямування, як зустрічі з письменниками та письменницями, тематичні майстерки для дітей і дорослих до різних свят. Проводимо консультації та заняття з перекваліфікації для внутрішньо переміщених осіб. Зокрема, у межах співпраці з громадською організацією, навчали жінок проєктній діяльності, як писати проєктні заявки.

Також організовуємо заходи з вшанування пам’яті, зокрема з нагоди Дня пам’яті героїв Небесної сотні чи Дня пам’яті загиблих в Другій світовій війні та тих, сьогодні гине у боротьбі за незалежність нашої країни. Проводили й зустрічі з сім’ями героїв. Такі ініціативи сьогодні нагадують нам про те, що не можна забувати: про наших воїнів.

— На які заходи ви бачите найбільший попит?

— Кожен напрямок вагомий для різних категорій людей. Якщо говорити про ментальне здоров’я, травмуючого впливу зазнали абсолютно усі. Заходи для військових, ветеранів та їхніх родин є одним з наших пріоритетних напрямків. Важливою є й робота з внутрішньопереміщеними, адже їхня кількість не зменшується. Тобто це системна діяльність по всіх напрямках діяльності громади.

— Як інформуєте мешканців про події центру?

— По-перше, всі знають, де він розташований. Публікуємо інформацію про проведення заходів на офіційному сайті громади. А також створили розгалужену мережу вайбер-груп, де повідомляємо про заходи, які відбудуться або вже проведені.

— Наскільки цей простір є унікальним для вашого міста?

— Як я вже наголошувала, він розташований в бібліотеці. З початку повномасштабного вторгнення вона стала гуманітарним центром, де надавали допомогу мешканцям та внутрішньопереміщеним особам. І до сьогодні в приміщенні бібліотеки працює волонтерський штаб по підтримці внутрішньопереміщених, який ініціювала громада. Сьогодні штабом займаються внутрішньопереміщені жінки. Вони співпрацюють з різними громадськими організаціями та благодійними фондами плетуть москітні сітки, готують випічку для наших поранених військовослужбовців. Це також один з напрямків інтеграції ВПО в життя і діяльність нашої громади.

— У рамках проєкту ви співпрацюєте з Асоціацією жінок Дунаєвиччини, які заходи спільно організовуєте?

— Цій асоціації лише один рік, до неї входять місцеві мешканки та внутрішньопереміщені жінки. Одна з членкинь була ініціаторкою створення цього простору, оскільки асоціація також потребувала приміщення для зустрічей. Вони займаються підвищенням обізнаності жінок нашої громади з питань гендерної рівності та гендерної чутливості. Це надзвичайно потрібно, тому що в нас досить велика кількість жінок, які проживають в сільській місцевості, а 80% ВПО складають жінки з дітьми. Асоціація проводить заходи, спрямовані на розвиток жіночого лідерства в громаді, адвокацію змін.

Саме завдяки цій співпраці з цією громадською організацією наш проєкт отримав більшу популярність. На їх заходах жінки здобувають нові знання та навички, що сприяє їхньому особистісному і професійному розвитку.

— Які результати та досягнення роботи центру? Як його діяльність вплинула на життя громади?

— Найбільший ресурс та потенціал громади — це її мешканці. Ми маємо створювати умови, аби у кожної людини була можливість розвитку, долучитися до ініціативної групи. Тому дійсно центр став справжнім мурашником в нашій громаді, де сьогодні вирує життя. Сьогодні у центрі проходять заходи для різних категорій населення, в яких задіяні мешканці. Згуртованість людей в громаді — це велика і потужна сила, і ми це розуміємо.

— Які плани, в чому бачите подальший розвиток центру?

— Він вже охопив велику кількість напрямків, тож наша мета — продовжити їх та наповнити центр ініціативними групами та людьми, які потребують допомоги або хочуть долучатися до прийняття рішень на місцевому рівні.

Спілкуємося з волонтерами, які активно працюють на території громади. Однією з ідей є створення ради волонтерів, яка також може проводити зустрічі в нашому центрі. Не забуваємо про продовження діяльності вже започаткованих напрацювань: засідання усіх дорадчих органів, які працюють в нашій громади, культурні заходи, співпраця з центром життєстійкості щодо підтримки ментального здоров’я мешканців.

Продовжуємо й зустрічі з ветеранами та ветеранками. У нас є громадська організація «Небесні Янголи Дунаєвеччині», яку заснували члени родин загиблих воїнів, плануємо підтримувати їхні ініціативи. Також хочемо створити в цьому ж приміщенні ветеранський хаб. Для військовослужбовців, які повертаються додому та потребують психологічної та фізичної реабілітації.

Ми дякуємо за фінансову підтримку проєкту Офісу Ради Європи. Лише завдяки реалізації проєктів із залученням грантових коштів ми маємо змогу втілювати потужні та корисні ініціативи для громади.

Фото для публікації надані Дунаєвецькою територіальною громадою

Читайте також:

• В Україні розвивають громадські простори та місцеві ініціативи: як це відбувається. Звягельська територіальна громада Житомирщини попри війну демонструє успіхи у розвитку демократичних інструментів самоврядування та залучення громади до створення ініціатив. Там говорять про потужну підтримку Офісу Ради Європи в Україні.
• У Полтаві за підтримки Ради Європи відкрився «Ветеранський центр»: чим він займається. Цей проєкт міської ради спрямований на покращення життя ветеранів та допомагає їм соціально та професійно відновитися, надаючи необхідні ресурси й послуги для вирішення важливих проблем.
• Диджиталізація міст України за підтримки Офісу Ради Європи: що відомо про портал та додаток е-Тернопіль.У місті модернізували та покращили інформаційну платформу та створили новий функціонал у додатку е-Тернопіль для усіх мешканців міста.
• «Школа солідарності: публічне державне врядування»: проєкт для жінок та молоді запрацював у Шполі за сприяння Ради Європи. Проєкт діє на основі застосування підходу, заснованого на правах людини, для посилення голосу жінок, ВПО та молоді у процесі прийняття рішень.
• Як у воєнний час в Білгород-Дністровському створили «Міський центр громадянських прав» за підтримки Ради Європи. Його мета — підвищення рівня поінформованості мешканців міста, ВПО, молоді, жінок та соціально незахищених верств населення, які проживають на території Білгорода-Дністровського, щодо своїх прав та можливостей.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»