У Полтаві за підтримки Ради Європи відкрився «Ветеранський центр»: чим він займається

Сьогодні однією з найгостріших проблем в Україні є висока соціальна ізоляція ветеранів, що змушує їх відчувати себе відчуженими від цивільного суспільства. Тож для вирішення головних питань, пов’язаних із їхньою соціальною інтеграцією та поверненням до цивільного життя, у червні цього року, до Дня міста, в Полтавській громаді був створений «Ветеранський центр Полтави» Полтавської міської ради.

Він був облаштований за грантові кошти: це близько 800 тисяч гривень.

«Вечірній Київ» звернувся до Валерія Пархоменка, першого заступника міського голови Полтави, щоб дізнатися більше про роботу першого у громаді «Ветеранського центру» та його головні здобутки за перші місяці роботи.

 — Пане Валерію, розкажіть будь ласка, про проєкт «Ветеранського центру» у Полтаві та основні напрями його діяльності?

— Перш за все хочу сказати, що на сьогодні є надзвичайно важливим — переосмислити власне ставлення до ветеранів з боку громад, щоб виробити гідну підтримку для тих, хто сьогодні стоїть на захисті нашої Батьківщини та кожного з нас.

З цією метою ми створили управління ветеранської політики та перший у нашій громаді комунальний заклад «Ветеранський центр». Він знаходиться у самому центрі Полтави, тильного боку міської ради, де раніше діяв ЦНАП.

Це є важлива ініціатива Полтавської міської ради, щоб покращити становище наших військових та якість їхнього життя, а також всебічно сприяти їхній соціальній та професійній реабілітації. Також у закладі надається допомога, як нинішнім військовослужбовцям і членам їхніх сімей, так і ветеранам і їхнім родинам, а також рідним полеглих захисників України.

Головна мета діяльності нашого центру — це створення необхідних умов для успішної реінтеграції ветеранів/ветеранок та надання доступу до різноманітних ресурсів та послуг, зокрема: консультації з оформлення документів, психологічна та реабілітаційна допомога тощо.

Маю надію, що наша ініціатива набагато полегшить і ветеранам, і родинам військових усі бюрократичні процеси, а також допоможе розв’язати нагальні питання, пов’язані з лікуванням військових та ветеранів війни.

Цього року на його фінансування ми виділили з міського бюджету 3,6 млн грн, і плануємо активно розвивати і підтримувати цей проєкт і в наступному, 2025 році.

—Хто входить до команди проєкту? На яких засадах будується співпраця?

— Наразі у нашому центрі працює дев’ятеро фахівців, дотичних до ветеранського суспільства. Це колишні чи діючі військові, ветерани, або ж дівчата, рідні яких служать у Збройних силах України.

Серед основних напрямів роботи є психологічна підтримка та реабілітація, консультації, різноманітні тренінги, професійна освіта та соціальна інтеграція.

Наша платформа діє за принципами: «рівний-рівному» та базується на індивідуальному підході. Тобто, наші фахівці приймають заявку і супроводжують людину до вирішення її проблеми.

Також у нашій діяльності центру ми керуємося методичними рекомендаціями, створеними Міністерством у справах ветеранів для аналогічних просторів, враховуючи досвід різних платформ.

— Які напрями діяльності є найбільш успішними з часу відкриття центру? На яку підтримку можуть розраховувати ветерани від місцевої влади у межах спільних проєктів «Ветеранського центру»?

— За перші чотири місяці роботи, ми бачимо, що КЗ «Ветеранський центр» став ефективним інструментом для повернення ветеранів і ветеранок від військової служби до повсякденного життя.

На сьогодні працівники вже опрацювали понад 500 звернень, серед них найбільш розповсюдженими є правова допомога, консультації з приводу пільг і компенсацій, фізична та психологічна реабілітація та допомога з пошуку зниклих безвісти.

Також КЗ «Ветеранський центр» активно співпрацює з різними військовими частинами ЗСУ, зокрема ми підписали Меморандуми про співпрацю зі 116-ю бригадою Сил ТрО ЗСУ, Благодійним Фондом «Янголи Азову», патронатною службою «Азову», 18-ю ОБрАА ім.І.Сікорського, патронатною службою 67-ї ОМБр, Благодійним товариством «Всеукраїнське об’єднання організацій «Для своїх», 93-ї ОМБр «Холодний Яр» та іншими підрозділами.

Така взаємодія між нашим центром і військовими частинами забезпечує швидкий та ефективний обмін інформації, яка дозволяє надавати своєчасну допомогу та підтримку тим, хто цього потребує.

Також ця співпраця дозволяє розширити можливості самих ветеранів — це спільні програми та проєкти, що сприяють реабілітації, навчанню та соціальній адаптації ветеранів. Це дозволяє відкрити нові горизонти для подальшого розвитку центру та покращити умови життя наших військових.

— Які програми заплановані для людей з інвалідністю у вашій громаді?

— Сьогодні ми займаємося розробкою Стратегії безбар’єрності Полтавської громади, яка включатиме комплексні рішення і заходи до 2030 року. Також продовжуємо реалізацію соціальної цільової програми «Турбота», що передбачає, як разову грошову допомогу на лікування, та і компенсації і відшкодування населенню нашої громади.

У нашому центрі для ветеранів з інвалідністю проходять різноманітні заходи із психосоціальної та спортивної реабілітації. Зокрема, користується значним попитом, як зона дозвілля, так і зона професійної адаптації.

До речі, зараз у нашому «Ветеранському центрі» набирають команду для гри у голбол. Вона складатиметься з гравців, які під час російсько-української війни повністю чи частково втратили зір. Ця гра була створена у 1946 році для реабілітації ветеранів Другої світової війни з порушеннями зору. Сьогодні цей вид спорту входить до програми Паралімпійських ігор.

 — Які важливі для громади ініціативи заплановані у найближчому майбутньому і чого чекаєте загалом від роботи Ветеранського центру надалі?

— У нашим найближчих планах є будівництво спортивно-реабілітаційного центру для ветеранів. На сьогодні вже виділена земельна ділянка, розроблена попередня візуалізація проєкту та техніко-економічні обґрунтування. Наразі шукаємо інвестора для розробки проєктно-кошторисної документації.

Сподіваюся, що у подальшому діяльність нашого «Ветеранського центру» стане важливим кроком на шляху зміцнення взаємодії між військовими та громадою.

До теми: в Україні розвивають громадські простори та місцеві ініціативи: як це відбувається.

Світлини для публікації надані Полтавською міською радою.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»