Матеріали Леоніда Фросевича
архів за лютий 2016 року
"Зима у вогні" на шляху до премії "Оскар"
Документальний фільм «Зима у вогні: боротьба України за свободу» спільного виробництва України, США та Великобританії, присвячений Революції Гідності на Майдані, увійшов до п’ятірки номінантів на престижну американську кінопремію «Оскар». Серед співпродюсерів «Зими…» – киянки Галина Садомцева та Ліна Клебанова. Вони побували в редакції «Вечірнього Києва» та розповіли про подробиці роботи над стрічкою.
5 лютого 2016, 15:50
Що думає солдат після повернення з фронту
«Ми – ефективні бійці, а не бідні воїни». Під таким заголовком 4 лютого «Вечірка» опублікувала лист із фронту. Його написав киянин Максим Петренко, старший солдат Національної гвардії України. Після того, як газета побачила світ, нам зателефонував автор солдатського листа і повідомив: нині він – у Києві. Максим був на фронті майже два роки. Ми запросили воїна до редакції… – За фахом я – програміст, працюю в Університеті «Україна» старшим викладачем, мій предмет – основи автоматизації, робототехніка. Але на два роки довелося відкласти цю справу. Війна. Але щоразу, як тільки приїздив на ротацію, обов’язково приходив до своїх, до вузу. Часто навіть викладав студентам у перервах між війною, – розповідає Максим Петренко.
12 лютого 2016, 14:25
Доля дзвонаря з Михайлівського
«Вклоняюсь до храму святого Твого, і славлю Імення Твоє за Твоє милосердя…». Хочеться думати, що ці слова зі Святого Письма з душевним трепетом промовляє багато хто з майданівців, які приходять помолитися до Михайлівського Золотоверхого монастиря. У грудні 2013-го за стінами цієї обителі знайшли прихисток студенти з Майдану, які рятувалися від манкуртів у формі «Беркута». А в ніч з 10 на 11 грудня Михайлівський раптово вдарив на сполох. Його дзвони сповіщали киян про навалу – отії лиходійники від бандитського режиму пішли в атаку на майданівський табір. На дзвіниці невтомно калатав у всі дзвони диякон Іван Сидор – будив киян, кликав на підмогу… І люди почули його. «Вечірка» вирішила зустрітися з Іваном Сидором, порозмовляти з ним про те, про се, зокрема і як змінилося його життя після Революції Гідності. Ми розшукали диякона Івана Сидора на території Михайлівського Золотоверхого, де розміщується Київська православна богословська академія. Він працює тут викладачем, інспектором. А ще – секретарем-референтом Переяслав-Хмельницької єпархії. Його «офіс» вельми скромний, можливо, трішки нагадує приймальню в якійсь установі (комп’ютер, телефон). Розмова швидко зав’язується, бо – приязний співбесідник і непідробна щирість аж ніби світиться в його очах. І невдовзі дізнаємося, що Іван Сидор захистив тут, в академії, дисертацію, став кандидатом церковно-історичних наук. Ще під час навчання в академії паралельно заочно навчався на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, одержав диплом спеціаліста.
19 лютого 2016, 13:12