Місце, де зберігається національна ідентичність: музею української діаспори виповнюється 25

Музей відчинив свої двері для відвідувачів 29 травня 1999 року, розмістившись у відновленій садибі кінця XVIII століття на вулиці Князів Острозьких в самому центрі Печерська.
До 25 річниці з дня заснування Музею української діаспори, у приміщенні музею розпочалася експозиція «Я вернусь до своєї Вітчизни…».
Назвою-епіграфом до виставки стали слова видатного українського письменника Івана Багряного — політичного емігранта, якого переслідувала та репресувала радянська влада.
У восьми залах музею представлені життєві історії багатьох відомих діаспорян, починаючи від перших переселенців, що перетнули океан наприкінці XIX століття, до представників третьої хвилі еміграції, що опинилися за межами батьківщини під час Другої світової війни.

«Музей української діаспори — єдиний в Україні музейний заклад, що збирає колекцію, досліджує та поширює знання про українців світу, розповідає про видатних українців світу. Ця виставка розповідає про кілька поколінь українців, які були змушені залишити батьківщину в період бездержавності, утім зберегли українську ідентичність та наближали відновлення незалежності. Вони зокрема зберегли для нас правдиву історію та національну культуру», — зазначила на відкритті ювілейної виставки депутатка Київради від фракції «УДАР» та заступниця голови КМДА Ганна Старостенко.
За словами директорки музею, мистецтвознавиці Оксани Підсухи, ювілейна експозиція розповідає про декілька поколінь українців, які були змушені залишити батьківщину э, але зберегли українську ідентичність та в різний спосіб наближали та сприяли відновлення нашої незалежності.

«Наш музей перегортає важливу сторінку своєї історії. Перебуваючи на вістрі епохальної війни за незалежність України, ми розповідаємо про тих, хто жили у часи бездержавності, зазнали поразки в минулих битвах за незалежність, але продовжили боротьбу за вільну Україну за її межами, зберегли для нас „скриню“ з духовними заповітами та національною пам’яттю, творили національну культуру в екзилі», — наголошує директорка Музею української діаспори.
За її словами, серед рідкісних експонатів в експозиції можна побачити особисті речі та документи Гетьмана Павла та Гетьманича Данила Скоропадських, останнього Президента УНР в екзилі Миколи Плав’юка, героя російсько-української неоголошеної війни Маркіяна Паславського.

«Унікальні артефакти та світлини розповідають про побут українських біженців в таборах переміщених осіб, висвітлюють роботу Світового конгресу українців та Пласту, діяльність Української республіканської капели під орудою Олександра Кошиця», — зазначають в Музеї української діаспори.
Не менш цікавим є мистецький розділ проєкту, де представлені твори живопису та графіки учасників української групи Ecole de Paris, роботами різних представників династії Кричевських, а також українських австралійських митців.
Вперше в просторі музею демонструється цілісна збірка живопису та графіки членів Об’єднання Мистців Українців в Америці, активних учасників українського художнього життя в США.

Виставка знайомить глядачів з творчістю: Олекси Булавицького, Любослава Гуцалюка, Петра Капшученка, Петра Мегика, Михайла Мороза, Аркадії Оленської-Петришин, Ірини Твердохліб-Банах, Михайла Черешньовського та інших митців.
Окрасою проєкту є твори Якова Гніздовського. Проживши значну частину життя в еміграції, видатний майстер графіки завжди позиціював себе українським митцем.
На думку дослідників, творчість Якова Гніздовського сміливо можна назвати номером один для патріотів країни, незалежно від місця їх проживання. Ним пишається чисельна українська діаспора з США і Канади.
Окрема зала присвячена також творчості відомої художниці-емігрантки з Києва Людмили Морозової, яка емігрувала до США у роки II світової війни.

Свого часу мисткиня одна з небагатьох, хто наважився виступити проти руйнування Михайлівського золотоверхого собору Києві. Пізніше, вже у часи Незалежності, коли постало питання про відбудову святині, Людмила Морозова активно підтримала цю ініціативу, передавши частину коштів від продажу своїх творів.
За заповітом художниці, її поховали на Байковому цвинтарі у рідному Києві.
Вперше в Україні демонструються малюнки Миколи Бутовича, Петра Холодного (мол.) та графічні твори Віктора Цимбала, які були нещодавно передані до музею. Вони є своєрідною сатирою на життя в радянському союзі, не втрачаючи своєї актуальності й в реаліях нашого сьогодення.
В експозиції «Я вернусь до своєї Вітчизни…» використані твори з фондів Музею української діаспори (філії Музею історії міста Києва), Національного Художнього музею України та приватних колекцій.

«Ми любимо, збагачуємо і плекаємо свою збірку, адже за кожним музейним предметом постає велика історія. Які щемливі емоції, наприклад, викликає сюжет про грудку української землі, що її привезли в еміграцію Голові ОУН Андрію Мельнику! Пізніше її передали наступному очільнику ОУН Миколі Плав’юку, а в наші дні скринька з грудкою землі посіла чільне місце в музейній експозиції», — розповідають в Музеї української діаспори.
Також у колективі висловили подяку усім меценатам та благодійникам закладу з України, США, Канади, Франції, Австралії, Аргентини й багатьох інших країн.

У день відкриття виставки до музею завітали чимало почесних гостей. Свої відеозвернення записали й співробітники, історики Назар Розлуцький і Євген Шпаргало, які з перших місяців повномасштабної війни героїчно захищають Україну на фронті.
Нагадаємо, що Музей української діаспори розпочав свою роботу наприкінці травня 1999 року, як відділ культурної спадщини Музею історії міста Києва. Саме тоді розпочалося формування фондів музею, куди увійшли перші подарунки від художників Олекси Булавицького, Катерини Кричевської-Росандіч та Людмили Морозової зі США.
Зараз музейна інституція представляє історію та мистецьку спадщину українців світу, які в різний час опинилася далеко за межами Батьківщини, а також їхніх родин та нащадків.
Ювілейна виставка «Я вернусь до своєї Вітчизни…»
Коли: до 31 грудня 2024 року, ср.-нд. 11:00-18:00 (каса — до 17:15), пн. і вт. — вихідні.
Де: вулиця Князів Острозьких, 40-б
Вартість квитків: 200 грн (пільговий — 100 грн)
До теми: Музей діаспори презентував актуальний проєкт про долі українських емігрантів. В експозиції представили історичні та сучасні світлини, які розповідають про еміграцію українців впродовж декількох століть.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»