Столичний музей запрошує на ювілейну виставку онуки Кричевських

Катерина Кричевська-Росандіч нещодавно відсвяткувала 95 ліття. Фото: Музей української діаспори
Катерина Кричевська-Росандіч нещодавно відсвяткувала 95 ліття. Фото: Музей української діаспори

У Музеї української діаспори проходить ювілейна виставка «Дороги і люди», присвячена 95 річчю від дня народження Катерини Кричевської-Росандіч. Експозиція є частиною міжнародного музейного проєкту, який проходить під назвою «Катерина Кричевська-Росандіч. Дороги. Straßen. Roads», здійснений за підтримки Українського культурного фонду.

В експозиції представлені близько 70 робіт із колекцій Музею української діаспори, Національного художнього музею України, а також з приватних збірок.

Життєвий шлях Катерини Кричевської розгортається на великий історичній сцені — у двох сторіччях та на двох континентах. Художниця є учасницею драматичних подій ХХ сторіччя, що змінили хід світової історії та долі мільйонів людей. ЇЇ мистецьке формування відбувалося українськими, європейськими та американськими дорогами: вони розширили її світогляд, надихали на творчість, загартовуючи її характер.

Афіша заходу. Фото: Музей української діаспори.

Особистість і творчий шлях художниці сформувалося також під впливом блискучого кола української творчої еліти, що оточувало мисткиню від народження. За її спиною стояли два покоління видатної мистецької династії Кричевських, які сприяли розвитку української культури в Україні та поза її межами.

Юна Катруся Кричевська. Фото з архіву родини

Дебют юної художниці відбувся на Другому мистецькому вернісажі 1943 році у Києві, де були представлені понад 900 робіт, зокрема, Григорія Світлицького, Івана Їжакевича, Івана Кавалерідзе, Василя Кричевського та інших відомих митців, які продовжували жити і працювати у нашому місті у часи німецької окупації.

Серед найбільш цікавих робіт тих часів, в експозиції представлений етюдник Катерини Кричевської подарований своєму другові Георгію Малакову, з яким вона у юнацькі роки разом вчилася у майстерні художника Івана Хвостецького. Незважаючи на те, що їх дороги розійшлися після еміграції, митці зберігли свою дружбу і творче спілкування впродовж усього життя.

Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева
Портрет художниці роботи Петра Холодного-молодшого. Фото: Тетяна Асадчева

Деякі роботи Георгія Малакова, який свого часу вважався провідним майстром української станкової та книжкової графіки, також можна побачити в експозиції.

Окрему залу виставки присвячено дядькові художниці — Миколі Васильовичу Кричевському, з яким вона познайомилася у 50-х роках, вже у період еміграції. Довгі роки митець жив і творив у Парижі, маючи неабиякий успіх як пейзажист, Катерина декілька разів приїздила до нього з Америки для участі у пленерах.

Микола Кричевський «Портрет племінниці Катрусі» та акварелі Кричевських. Фото: Тетяна Асадчева

«Мені мій дядько Микола дав дуже багато. Як учитель- суворий та безкомпромісний, як дядько-щедрий та уважний», зазначає Катерина Кричевська. За словами художниці, під впливом дядька її пейзажі неначе наповнювалися свіжим повітрям, а сама Катерина ставала більш вільною у своїй творчості.

У колекції музею зберігається портрет племінниці, створений Миколою Кричевським у Парижі у 1955 році.

Катерина Кричевська з дядьком Миколою. Фото з архіву родини.

З величезною вдячністю Катерина Кричевська згадує іншого відомого українського митця з діаспори — Якова Гніздовського, якого вважають одним із найяскравіших майстрів графіки. Саме у його майстерні в Нью -Йорку, художниця працювала над ескізами з оформлення українських церков і робила відбитки з дереворитів. Один із них — «Молитва» можна побачити в експозиції музею.

Яків Гніздовський «На човні» Фото: Тетяна Асадчева

Окрім цього, у виставковій залі представлені вибрані роботи Якова Гніздовського 1950-1970-х років, які розкривають індивідуальний стиль митця, що активно розвивав українську національну ідею в світовому мистецтві, підтримуючи духовний і творчий зв’язок діаспори із далекою Батьківщиною.

Фрагмент експозиції. Фото: Тетяна Асадчева

Великою подією в житті і творчості Катерини Кричевської стала подорож до України у 1993 році. З величезною теплотою художниця залишає на полотні мальовничі пейзажі нашого міста, які стали їй близькими ще у роки дитинства.

В експозиції представлені київські пейзажі художниці, зокрема «Андріївський узвіз», вулиця Софіївська та «Лук’янівський цвинтар та інші…

Катерина Кричевська «Вулиця Софіївська. Київ». Фото: Тетяна Асадчева

«З життєвих доріг Катерина Кричевська-Росандіч вийшла людиною світу та самобутньою художницею. Європа сформувала художній смак і стиль мисткині. Америка стала для неї другою батьківщиною, де Кричевська змогла вільно дихати й працювати. Україна ж лишається для художниці духовним якорем й усвідомленим вибором. Успадковане почуття відповідальності перед батьківщиною, а також екзистенційна любов до рідної землі повсякчас рухають помислами її душі», — зауважує кураторка виставки, мистецтвознавиця Оксана Підсуха.

Фрагменти з онлайн виставки. Фото: Музей української діаспори
Фото: Музей української діаспори

Окрім основної експозиції, яка триватиме у Музеї української діаспори до 19 вересня, мультимедійні виставки її творів проходять в чотирьох українських музеях — у Полтаві, Опішні, Лебедині та Сумах.

Також шанувальники мистецтва можуть відвідати онлайн-виставку «Катерина Кричевська-Росандіч. Дороги» на офіційній сторінці Музею української діаспори у Facebook.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»