Мапа київських памʼяток у вашому гаманці: мандруємо купюрами

Колаж: «Вечірній Київ»
Колаж: «Вечірній Київ»

А чи знаєте Ви, що більшість пам’яток, зображених на банкнотах української національної валюти знаходяться саме у столиці?

В останню неділю травня у столиці традиційно відзначають день народження Києва.

Свято було започатковане у травні 1982 року, яке збіглося з 1500-літнім ювілеєм української столиці.

До дня Києва, ми традиційно розповідаємо про історію нашого стародавнього та прекрасного міста, а також його вишукану архітектуру та визначні пам’ятки. Цьогоріч «Вечірній Київ» пропонує згадати, які саме знамениті будівлі столиці представлені на українських гривнях.

Варто згадати, що історія київських пам’яток на грошах розпочалася ще з купюри в 1 гривню, де був зображений київський дитинець кінця Х — першої половини XIII століть, збудованого за часів правління князя. Цікаво, що у 2004 році княжий град у Києві замінив руїни античного візантійського міста-держави Херсонес у Криму.

БАНКНОТА 2 ГРИВНІ — СОФІЙСЬКИЙ СОБОР

Собор Святої Софії та купюра в 2 гривні. Фото: Анна Білоус

До введення в основний обіг сучасних монет, на купюрах у дві гривні різних поколінь можна було побачити: графічний портрет Великого київського князя Ярослава Мудрого, а на реверсі: найдавнішу християнську святиню Києва — Софійський собор, збудований ще у XI столітті.

Впродовж багатьох століть ця святиня вважалася історичним центром Київської митрополії. Також у соборі є Саркофаг з похованням самого Ярослава Мудрого, який помер у 1054 році та його дружини Інгігерди. На жаль, у роки II світової війни останки князя були вивезені за кордон і їх місцезнаходження залишається невідомим.

Перший варіант купюри 2 гривні, випущений у 1996 році. Фото: Вікіпедія
Так виглядала купюра на початку 2000-х. Фото: Вікіпедія
Купюра в 2 гривні, які нині активно замінююється монетами. Фото: Вікіпедія

Цікаво, що на купюрі першого покоління храм можна побачити у сучасному вигляді, але згодом у 2004 році Софію Київську зобразили в архітектурних формах наближених до тих, які вона мала у 1036 році.

Також праворуч від собору можна побачити художню композицію, що включає військове спорядження, предмети побуту й елементи декору часів правління князя, а також збірку законів «Руська Правда» — унікальну пам’ятку княжої доби.

БАНКНОТА 10 ГРИВЕНЬ — КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА

Успенський собор Києво-Печерської лаври та його зображення на купюрі в 10 гривень. Фото: Анна Білоус

Наразі ця банкнота активно використовується поруч з монетами, хоча з 2023 року купюри поступово вилучаються з обігу.

На аверсі банкноти зображений Гетьман Іван Мазепа — видатний політик та військовий діяч, що активно відстоював ідею української державності, відомий також своєю щедрою меценатською діяльністю у відбудові та реконструкції духовних святинь України та Києва.

Лише на території Києво-Печерського монастиря коштом Івана Мазепи були відновлені такі важливі пам’ятки як Троїцька надбрамна церква та Успенський собор, збудована Церква Всіх Святих над Економічною брамою та кам’яний захисний мур.

Перший варіант купюри 10 гривень, випущений у 1996 році. Фото: Вікіпедія
Фото: Вікіпедія
Сучасний вигляд банкноти у 10 гривень, які поступово витісняють монети. Фото: Вікіпедія

Тож не дивно, що на зворотному боці українського «червінця» є зображення Свято-Успенського собору Києво-Печерської Лаври. Щоправда, на купюрах першого покоління, випущених у 1996 році на реверсі була загальна панорама Лаври, яку згодом замінило зображення головного собору монастиря. Свого часу Іван Мазепа докладав чимало зусиль для відновлення цієї святині.

Цікаво, але спочатку поява Івана Мазепи на українських грошах викликала неоднозначну реакцію у суспільстві. Оскільки його ім’я було значно дискредитоване імперською та радянською владними системами. Через це — 10-гривнева банкнота стала єдиною з усіх грошових купюр України, яку намагалися відхилити ще на стадії розробки. Однак, на щастя, усі спроби виявилися марними.

БАНКНОТА 50 ГРИВЕНЬ — БУДИНОК ВЧИТЕЛЯ

Будинок вчителя, де знаходилася Центральна рада УНР. Фото: Анна Білоус

Перші банкноти у 50 гривень з’явилися в обігу у 1996 році, хоча перші зразки були розроблені канадською фірмою «Canadian Bank Note Company» ще 1992 року, проте до обігу вони не потрапили. На аверсі купюри був традиційно зображений Михайло Грушевський, а не зворотному боці — Педагогічний Музей (нині — Будинок вчителя), де у 1917 році діяла Центральна Рада УНР.

На банкнотах другого покоління на аверсі купюри була зображена будівля сучасного українського парламенту — Верховної Ради України, збудовану у 1939 році.

Перша версія купюри 50 гривень. Фото: Вікіпедія
Сучасна версія купюри. Фото: Вікіпедія

Але у 2004 році ця неточність була виправлена, і в наступних випусках банкноти ми можемо бачити знову Будинок вчителя у різних ракурсах. Адже, це унікальна будівля, де формувалася українська державність.

У жовтні 2022 року будівля відзначила своє 110-річчя. До речі, це одна з перлин архітектурної спадщини видатного архітектора та киянина Павла Альошина.

БАНКНОТА 100 ГРИВЕНЬ — ЧЕРВОНИЙ КОРПУС УНІВЕРСИТЕТУ ШЕВЧЕНКА

Червоний корпус КНУ імені Шевченка. Фото: Анна Білоус

Банкнота у 100 гривень вперше з’являється в обігу у 1996 році, і до серпня 2001 року, коли в обігу з’явилися 200 гривень, вона була найбільшим номіналом серед українських банкнот.

Основою портрета Тараса Шевченка на купюрах першого покоління стала його світлина 1859 року, де Великий Кобзар зображений літнім чоловіком у шапці. На аверсі тієї купюри була зображена Софійська площа і дзвіниця, але згодом у пізніших версіях її замінив портрет «Катерини».

Повний ребрендинг цієї купюри відбувся у 2005-2006 роках, коли на заміну сивому чоловіку в шапці, прийшов молодий Тарас з автопортрета 1840 року, створеного видатним митцем ще до заслання.

На аверсі купюри була зображена Чернеча гора у Каневі, де похований Тарас Шевченко.

Тарас Шевчеко у шапці на купюрі 2000-х років. Фото: Вікіпедія
Оновлений Тарас Шевченко. Фото: Вікіпедія
Сучасний варіант купюри номіналом 100 гривень. Фото: Вікіпедія

На банкнотах четвертого покоління, випущених у 2014-2022 роках, замість панорами Дніпра у Каневі, з’явилася будівля Червоного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У 1845-1847 роках Великий Кобзар працював членом Археографічної комісії вишу.

Сама ж будівля червоного корпусу стала символом фундаментальної університетської освіти та є пам’яткою національного значення.

Вона була збудована у 1837-43 роках за проєктом відомого італійського архітектора Вінченцо Беретті у стилі класицизму.

На думку дослідників столичної забудови, свого часу споруда мала значний вплив на формування архітектури Києва.

«Добатька і сина Беретті у Києві зовсім була відсутня будь-яка архітектура, за винятком пам’яток старовини, Андріївської церкви та палацу, збудованих за проєктами Франческо Бартоломео Растреллі», — стверджував архітектор Павло Альошин.

Вважається, що поява будівлі університету мала значний вплив на подальше планування центральної частини нашого міста.

БАНКНОТА 500 ГРИВЕНЬ — АКАДЕМІЧНИЙ КОРПУС КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ

Староакадемічний корпус Могилянки та його зображення на купюрі в 500 гривень. Фото: Анна Білоус

Купюра номіналом 500 гривень — є однією з наймолодших: вона з’явилася в обігу лише у 2006 році, змінивши найдорожчу банкноту у 200 гривень.

На аверсі купюри ми можемо побачити портрет видатного українського філософа Григорія Сковороди, хоча як альтернативні варіанти розглядалися й інші ключові постаті української історії. Наприклад, король Данило Галицький.

На реверсі купюри зображений Староакадемічний або Мазепинський корпус Києво-Могилянської Академії, збудований у першій половині XVIII століття у стилі українського бароко.

Різновиди банкноти номіналом у 500 гривень. Фото: Вікіпедія
Фото: Вікіпедія

Окрім Григорія Савича Сковороди, у його стінах здобуло освічу чимало відомих діячів української культури, зокрема: архітектор Іван Григорович-Барський, композитор Артемій Ведель, письменники Іван Нечуй-Левицький та Петро Гулак-Артемовський, видатний вчений Данило Самойлович.

Сьогодні пам’ятка перебуває на реставрації, але з усім тим є окрасою старовинного Подолу.

БАНКНОТА 1000 ГРИВЕНЬ — ПРЕЗИДІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК

Будівля Президії НАН України та реверс купюри в 1000 гривень.Фото: Анна Білоус

Найбільша з українських банкнот — номіналом у 1000 гривень з’явилася в обігу лише у 2019 році. Хоча ідея її випуску активно обговорювалася ще у 1990-х роках.

Тривалий час точилися дискусії щодо постаті, яка має бути зображена на цій купюрі. У першому варіанті на банкноті планували зобразити Митрополита Петра Могилу. Серед інших історичних постатей для зображення на купюрі 1000 гривень розглядалися історик Микола Костомаров, письменник Олександр Довженко, князь Данило Галицький, гетьмани Петро Конашевич-Сагайдачний та Павло Скоропадський.

Однак у 2008 році Нацбанк випустив презентаційний варіант банкноти із зображенням видатного письменника Пантелеймона Куліша. Однак у 2016 році голова Нацбанку Валерія Гонтарєва запевнила, що портрет цього письменника не буде зображений на новій купюрі.

Перший дизайн курюри з Пантелеймоном Кулішем. Фото: Вікіпедія
Нинішня купюра з Володимиром Вернадським. Фото: Вікіпедія

Натомість на ній з’явилася постать видатного вченого та науковця Володимира Вернадського та його фраза: «Я вірю у величне майбутнє України».

Ця постать викликала жваві дискусії у суспільстві, оскільки вчений провів значну частину життя поза межами України.

За часів Гетьманату Павла Скоропадського, Володимир Вернадський очолив Комісію з організації Академії наук і Української національної бібліотеки, а також комісію з питань вищої школи. Тоді ж на його запрошення до Києва приїхали понад 20 відомих колег-науковців.

На реверсі купюри можна побачити будівлю Президії Національної академії наук України, збудовано у 1850-х роках за проєктом Олександра Беретті. Спершу в ній розміщувався пансіон графині Євдокії Левашової, а у 1919 році споруду передали у розпорядження Академії наук. Впродовж перших років діяльності у ній розміщувалися майже всі установи УАН.

***

Нагадаємо, що до ювілею Незалежності України випустили нові пам’ятні банкноти.

Читайте також, як у 1982 році Київ відсвяткував свій 1500-річний ювілей.

До теми: День Києва на шпальтах «Вечірки»: архівні фото

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»