140-річчя архітектора Павла Альошина: знакові будинки у Києві
Сьогодні відзначається 140-річчя від дня народження Павла Альошина — одного із найвідоміших київських архітекторів. Він жив у часи бурхливих подій: зміна влади після революції, дві світові війни, радянська цензура. Але це не завадило йому плідно працювати і створювати чудові проєкти.
Навчався Альошин в художній школі Миколи Мурашка у Києві та у петербурзькому Інституті громадянських інженерів, багато мандрував, постійно вдосконалюючи свої архітектурні навички. Це дозволило йому в досить молодому віці вже отримувати масштабні замовлення, а з 1918 по 1920 року бути головним архітектором Києва.
Павло Альошин проєктував житлові будинки, суспільні будівлі та школи не лише у Києві, але в інших містах Російської імперії, а пізніше — Радянського Союзу.
У столиці архітектор брав участь у спорудженні залізничного вокзалу, у конкурсах на проєкти Урядового центру в 1935 р, а через 10 років — у конкурсі на проєкт з відновлення Хрещатика. Також у повоєнний час Альошин відбудовував Маріїнський палац та червоний корпус університету ім. Тараса Шевченка.
Давайте пригадаємо кілька знакових будівель, які з’явилися у Києві завдяки Павлу Федотовичу.
Будинок Вчителя (1911 рік)
Один із найвідоміших проєктів Альошина — Будинок вчителя, розташований на вул. Володимирській, 57.
Будівництвом керував підрядник Лев Гінзбург, який спорудив його за рік. Будівлю відкрили у 1911-му як Педагогічний музей. Крім залів для експозиції, в музеї діяла фахова бібліотека, читальний зал, спеціальні кабінети для демонстрування навчальних посібників і приладів, велика аудиторія для проведення масових заходів.
У 1917 році у стінах цього будинку перебувала Центральна Рада — перший національний уряд України; саме тут приймалися доленосні Універсали. У 1941 році перед відступом радянських військ з Києва будівлю було заміновано, але німці знешкодили вибухівку.
Зараз тут розташовані Музей Української революції 1917-1921 років, Педагогічний музей України, державна науково-педагогічна бібліотека імені В. О. Сухомлинського, культурний центр «Кияночка», Київська організація Профспілки працівників освіти і науки України.
Маєток Ковалевського (1911 рік)
Завдяки фантазії Альошина столиця тепер має видовищний будинок, який зовні нагадує середньовічний замок. Він розташований на вул. Пилипа Орлика 1/15. Ініціатором зведення маєтку став Микола Ковалевський — радник київського генерал-губернатора.
Всередині будинок мав електричне освітлення, ліфт, вентеляцію і водогін, а також кімнату, схожу на купе вагону потяга. Це була ідея самого Ковалевського, адже саме в поїзді він познайомився зі своєю дружиною. Втім, чиновник не був задоволений результатом робіт Альошина, бо маєток виявився занадто великим і незатишним для невеликої родини, і що важливіше — занадто дорогим.
Сім’я прожила в будинку до 1918 року, коли Ковалевський зміг таки виплатити кредит, який брав задля його спорудження. Після Другої світової війни будівлю займало Міністерство закордонних справ УРСР, зараз в ньому розташовується благодійний фонд «Україна».
Ольгінська гімназія (1914, 1929 роки)
Протягом 1906-1914 років за проєктом Альошина на вул. Терещенківській було зведено будівлю жіночої Ольгинської гімназії. До цього жіноча гімназія розміщувалася в орендованих будинках: на Андріївському узвозі, Михайлівській вулиці, а також в колишньому флігелі Першої чоловічої гімназії на Терещенківській.
Гімназія носила назву на честь Святої Княгині Ольги і мала 14 класів. Під час Першої світової війни приміщення використовувалося як лазарет. У 1929 році побудували ще один корпус гімназії, розташований на розі вулиць Володимирська та Богдана Хмельницького. Цим проєктом теж займався Альошин.
Нині у приміщенні колишньої гімназії розміщуються установи Національної академія наук України.
Будинок лікаря (1930 рік)
У 1928-1930 роках Альошин споруджував будівлю для кооперативу медичних працівників. Звідси і назва — Будинок лікаря, розташований на вул. Велика Житомирська, 17.
Будинок «Радянський лікар» став одним з перших в Києві багатоквартирних житлових будинків, зведених за часів СРСР. А ще це був перший в Україні житловий будинок з плоским залізобетонним дахом. На ньому знаходяться солярій і прогулянковий майданчик.
Квартири в будинку двох-, трьох-, чотирьох- і п’ятикімнатні, деякі мають холодну шафу — спеціальне приміщення, що замінювало в ті часи холодильник. Наразі вік будинку складає 91 рік, а він досі придатний для життя.
Альошин мешкав у цій будівлі близько 30 років до самої своєї смерті в 1961-му. Тому саме тут, на честь відзначення 100-річчя архітектора, була встановлена пам’ятна дошка.
Нагадаємо також про Йосипа Каракіса — останнього з велетнів столичної архітектури. 23 лютого виповнилося 33 роки з дня його смерті.
Ольга КОСОВА, «Вечірній Київ»