Нові адреси Києва: вулицю на Троєщині назвали на честь Рональда Рейгана

Впродовж останніх півтора року Київрада підтримала перейменування майже 300 вулиць, провулків, проспектів та площ, назви яких пов’язані з країною агресоркою та радянським союзом.

Також під перейменування потрапила вулиця американського письменника Теодора Драйзера, відомого не лише своїми літературними працями, але й активною прихильністю до політики радянського союзу у часи Сталінського терору.

У 2023 році рішення про перейменування підтримала Київська міська рада, раніше цю зміну підтримали й кияни під час громадського обговорення. Тож невдовзі міський топонім змінив назву на честь відомого американського політичного діяча, 40-го Президента США (1981–1989 років).

«Київ долучився до широкого ряду столиць держав Центральної та Східної Європи, які вшановують пам’ять 40-го Президента Сполучених Штатів і одного з найважливіших в історії американських лідерів для нашої частини світу…Саме Рональд Рейган зробив визначальний внесок у фінальний демонтаж радянської тюрми народів та у падіння Залізної завіси, яке принесло народам колишнього Радянського блоку той самий Wind of Change, а разом з ним — свободу, демократію і незалежність від москви.

Саме лідерські якості Рейгана привели Вільний світ до перемоги у Холодній війні над Імперією Зла. Для багатьох він і досі лишається зразком рішучості та відданості західним цінностям у політиці. А ще Рейган багато цікавився історією України та активно підтримував українську діаспору», — зауважив член Комісії з питань найменувань при Київському міському голові Тиміш Мартиненко-Кушлянський у своєму дописі у соцмережі Facebook.

Рональд Вілсон Рейган народився 6 лютого 1911 року в місті Тампіко в штаті Іллінойс. Батько хлопчика був ірландцем за походженням, а його мати мала шотландсько-англійське коріння.

Дитинство майбутнього президента важко назвати щасливим, оскільки родина дуже бідувала через батька-п’яницю. Тож вже у дорослому віці політик мало вживав алкоголю, лише під час офіційних зустрічей.

Родина Рейган декілька разів змінювала своє місце проживання в різних містах Іллінойсу, проживаючи в Монмауті, Гейлсбурзі та Чикаго, поки у 1919 році знову не повертаються у рідний Тампіко. За рік родина Рейган знову переїхала в місто Діксон, де маленький Ронні пішов до середньої школу.

У дитинстві хлопець вирізнявся артистизмом та виявляв значний інтерес до акторського мистецтва.

У 1928 році хлопець завершив школу та продовжив навчання в коледжі міста Юрека на факультеті економіки та соціології, але особливих успіхів у навчанні не досяг.

Коли через роки, під час зустрічі зі студентами, вони запитали в успішного політика, яка користь в тому, щоб бути президентом, Рональд Рейган жартома відповів: «Я міг віддати ФБР наказ суворо засекретити мої шкільні оцінки».

Однак попри посередні результати у навчанні, молодий Рон активно долучався до громадських проєктів, був членом студентського братства Тау Каппа Епсилон і з часом навіть очолив організацію студентського самоврядування. Також він активно займався спортом, включаючи американський футбол.

З дитячих років Рональд мріяв про сценічну кар’єру, але оскільки від Діксона до Голлівуду шлях не близький, то він спершу вирішує спробувати свої сили на радіо.

Після закінчення коледжу 1932 року, Рейган переїхав до штату Айова, де працював на багатьох маленьких радіостанціях. Це приносить його перші успіхи, тож вже невдовзі молодий чоловік переїхав до Лос-Анджелеса, де розпочав кар’єру кіноактора.

Творчий доробок Рейгана-актора налічує понад 70 ролей у телевізійних та художніх стрічках. На думку кінокритиків, переважно це були фільми класу «Б», де Рейган виконував другопланові ролі ковбоїв чи палких коханців.

Сам політик вважав найкращою своєю акторською роботою — фільм «Королівський порядок» (1942), хоча кінокритики відзначають і низку інших успішних проєктів.

Зокрема, це фільм «Вбивці» (1964), де його партнерами стали знамениті голлівудські зірки Лі Марвін та Енджі Дікінсон. На той час Рональд Рейган приятелював з багатьома кінозірками та мав значний авторитет серед них.

Згодом його обрали головою профспілки голлівудських акторів, що надалі дало гарний старт для його успішної політичної кар’єри. Спочатку Рональд Рейган був членом Демократичної партії, але у 1962 році перейшов до Республіканської партії США.

Кардинальні зміни у житті політика-початківця відбуваються у 1964 році, коли за підтримки нафтопромисловця Генрі Сальваторі та заможного бізнесмена Голмса Таттла, кандидатуру Рейгана висунули на посаду губернатора Каліфорнії від Республіканської партії.

На партійній конвенції він виголосив свою знамениту промову «Час обирати» (А time for Choosing) на підтримку республіканського кандидата в президенти Баррі Голдуотера, після чого Рональду запропонували виставити свою кандидатуру на пост губернатора Каліфорнії, на яких він перемагав двічі: у 1966 та 1970 роках.

У 1968 та у 1976 році Рональд Рейган двічі виставляв свою кандидатуру і на президентських виборах, але не набрав необхідної підтримки виборців.

Лише з третьої спроби, у 1980 році він виграє первинні партійні вибори та стає кандидатом у президенти від Республіканської партії на президентських виборах, де перемагає кандидата від Демократичної партії, чинного тоді президента Джиммі Картера.

Тож у січні 1981 році Рональд Рейган стає Президентом США.

Прийшовши до влади, він почав проводити жорсткі економічні реформи, що отримали назву «Рейганоміка». Вона передбачала зниження державних витрат, зменшення податків та впливу держави на економіку, жорсткі протиінфляційні заходи, дерегуляцію підприємницької діяльності. Завдяки «Рейганоміці» вдалося удвічі знизити безробіття, знизити темп росту цін, збільшити промислове виробництво країни.

У 1983 році у своїй знаменитій промові Рональд Рейган проголошує СРСР «імперією зла», відмовився від політики розрядки, що виразилося в прямій конфронтації з комунізмом, перегонами озброєнь і підтримкою антикомуністичних рухів в усьому світі. Надалі ця назва у контексті радянської держави набула активного розповсюдження та продовжує досі використовуватися в публіцистичних працях та розмовному середовищі.

Про перші роки свого президентства політик згадував наступне:

«У 1981, коли я посів президентське крісло в Білому домі, волокна воєнного м’яза були настільки атрофовані, що наша здатність успішно відбити можливу атаку з боку Радянського Союзу була дуже сумнівна: винищувачі не літали, бойові кораблі не плавали. Наші найкращі сини і доньки покидали військову службу, моральний стан добровольчої армії перебував у занепаді; наше стратегічне озброєння десятиліттями не модернізувалося.

Водночас Радянський Союз створював воєнну машину, яка загрожувала перевершити нашу на будь-якому рівні. Мені хотілося сісти за стіл переговорів, щоб покласти край цій безглуздій політиці «взаємного гарантованого знищення», але для цього Америці насамперед потрібно було збільшити свою воєнну міць. Тоді ми могли б вести переговори з позиції сили, а не слабкості», — згадував Рональд Рейган.

Тож за його ініціативи, у США започатковується довгострокова та широкомасштабна програма з досягнення військової переваги в космічному просторі (так звана Стратегічна оборонна ініціатива, або програма «Зоряних воєн»), що мала своєю метою максимально економічно ослабити Радянський Союз.

У 1984 році Рональд Рейган переобирається на другий термін президентських повноважень, здобувши значну перемогу над кандидатом від Демократичної партії Волтером Мондейлою.

Його друга каденція відзначалася значними кроками до закінчення холодної війни.

Рейган провів декілька зустрічей, вступивши у перемовини з генеральним секретарем ЦК КПРС Михайлом Горбачовим, що призвело до підписання в 1987 році Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності між СРСР і США. Пізніше лідери двох країн провели переговори про скорочення ядерного арсеналу.

У 1986 році відбулося обвальне падіння цін на нафту, що економісти пов’язують із зовнішньою політикою Рейгана з підриву основної статті експорту СРСР.

Рональд Рейган залишив посаду у 1989 році, після завершення свої другої каденції президентства. Його наступником стає Джордж Буш-старший, який обіймав посаду віцепрем’єра під час обох термінів Рейгана.

З особистого життя політика відомо, що він одружувався двічі. У 1940-му році він одружився з кінозіркою Джейн Ваймен. Подружжя виховувало двох дітей, але за 8 років їхні стосунки завершилися розлученням за ініціативи дружини.

У 1952 році Рональд Рейган одружився вдруге — з акторкою Ненсі Девіс, яка відмовилася від подальшої кар’єри. У другому шлюбі політик мав двох дітей: сина Рональда Прескота і доньку Патрисію.

Подружжя прожило разом 52 роки, а родина Рейган завжди була прикладом гармонійних стосунків.

«Моє життя по-справжньому почалося лише тоді, коли я вийшла заміж за Ронні», — зізналася Ненсі Рейган вона в одному з інтерв’ю.

У 1994 році Рональду Рейгану діагностували хворобу Альцгеймера. А у 1995 році нагороджений дипломом «Охоронець Вогню» від Центру політики безпеки США.

Відомий політик помер 5 червня 2004 року в Лос-Анджелесі у віці 93 років, побивши на той час рекорд життя Президента США. У 2006 році цей рекорд подовжив Джеральд Форд, який досі тримає пальму першості як такий, що прожив найдовше з усіх президентів США.

Багаторічні опитування громадської думки стверджують, що Рональд Рейган досі залишається одним з найпопулярніших президентів США в історії, поряд з Авраамом Лінкольном, Джорджем Вашингтоном, Франкліном Делано Рузвельтом та Джоном Кеннеді.

***

Повний перелік вулиць Києва, перейменованих з 2014 року.

У разі перейменування вулиці, документи киянам змінювати не потрібно.

До теми: в Дніпровському районі з’явилася вулиця Вінстона Черчилля.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»