Безбар’єрність: виклики та перспективи України — зокрема, Києва

Дискусійна панель про побудову безбар’єрного суспільства. Фото: Борис Корпусенко
Дискусійна панель про побудову безбар’єрного суспільства. Фото: Борис Корпусенко

На масштабному форумі «Моя безбар’єрність», який пройшов у столиці, бізнес, влада, ветерани ділились досвідом створення відкритого доступного середовища, адже безбар’єрність стосується 100% населення України. І це не лише про людей з інвалідністю, а про створення середовища, в якому буде комфортно усім мешканцям.

Форум «Моя безбар’єрність», що відбувся днями у Києві, став знаковою подією, яка об’єднала зусилля бізнесу, влади та громадянського суспільства на шляху до створення інклюзивного середовища в Україні.

Ініціатива «Без бар’єрів», започаткована Оленою Зеленською, знайшла потужну підтримку з боку «Бізнесу без бар’єрів» та численних компаній, які поділяють цінність рівних можливостей для всіх.

Впровадження принципів відкритості у різних сферах життя дає можливість ділитися досвідом, як позитивним, так і негативним. Це робить важливим обмін знаннями, щоб уникнути повторення чужих помилок під час втілення ідей доступності.

З 2020 року в Україні активно поширюється та пропагується ідея безбар’єрності. Її головна мета — забезпечити рівні можливості у доступі до роботи, сервісів та послуг для всіх груп суспільства, включаючи людей з інвалідністю, літніх людей, батьків з дітьми до шести років, жінок та молодь.

Представники компаній, лідери громадської думки, експерти, державні діячі та службовці під час заходу поділилися своїми досягненнями та викликами на цьому шляху.

КИЇВ СТАЄ ДОСТУПНИМ: ВИКЛИКИ ВЕЛИКОГО МІСТА

Під час дискусійної панелі, присвяченої викликам для України на шляху до безбар’єрного суспільства, особливу увагу приділили столиці, яка у багатьох процесах є новатором.

Заступниця голови КМДА Марина Хонда, яка відповідає за впровадження безбар’єрності у місті, наголосила, що доступність сьогодні фактично стала основоположним принципом життя, який має на меті створити середовище, в якому буде комфортно жити кожному мешканцю:

«Безбар’єрність — це в принципі доступність всіх послуг, всіх можливостей для кожної людини. Для маленької дитини, для мами з візочком, для людини з інвалідністю, для людини похилого віку. Це можливість пересуватися, можливість отримати послугу без перешкод. Якщо держава або місто надає певну послугу, то населення має про це знати й користуватися нею. Безбар’єрність — це не про кількість встановлених пандусів. Це про побудову умов, де центром буде людина та її інтереси».

Марина Хонда, заступниця голови КМДА та Ольга Руднєва, CEO Superhumans Center на форумі «Моя безбар’єрність».

Саме тому зараз Київська міська державна адміністрація (КМДА) активно впроваджує принципи безбар’єрності у всі сфери життя міста. З цією метою розпочали навчання для працівників КМДА, а також провели перший проєктний семінар, на якому структурні підрозділи представили свої плани щодо імплементації елементів безбар’єрності у міські цільові програми.

«Якщо раніше питання безбар’єрності все ж переважно асоціювалося із людьми з інвалідністю, то зараз суспільство йде у напрямку усвідомлення, що в той чи інший період життя безбар’єрного середовища потребує більшість населення», — зазначила Марина Хонда.

Загалом сьогодні в Києві — за неофіційними даними — проживає майже 3 мільйони 700 тисяч людей. З них 170 тисяч — це люди з інвалідністю першої, другої та третьої груп. Зі слів Марини Хонди, до початку повномасштабної війни у столиці було 32 тисячі учасників бойових дій, з яких 5% мали інвалідність. Нині ж на фронті Україну захищає понад 100 тисяч киян, а значить і кількість тих, хто вже отримав чи потенційно може отримати інвалідність, зростає.

«Тому у нас має бути прискорене прийняття рішень щодо безбар’єрності, — наголошує Марина Хонда. Сьогодні ніхто в місті не ставить під сумнів, що це на часі. Хоча, мушу сказати, що інколи не зовсім розуміють, як це втілити. Але для цього ми залучаємо експертів, навчаємо людей та переймаємо закордонний досвід».

Марина Хонда розповіла про втілення принципів безбар’єрності у Києві.

З її слів, цього року є також плани щодо впровадження безбар’єрності у міських парках. Триває реконструкція об’єктів соціальної сфери, де проходитимуть реабілітацію діти та дорослі з інвалідністю, та надаватимуться послуги з трудової реабілітації.

Тут Марина Хонда звертає увагу, що важливим аспектом трудової реабілітації є не лише створення зручного простору, а й комплексної системи послуг, що включає й професійне перенавчання:

«Побудова пандусів та облаштування зручного виходу з під’їзду не розв’язує проблему працевлаштування людей з інвалідністю. Їм також потрібна допомога з перенавчанням, щоб вони могли знайти нову роботу, або освоїти нову спеціальність».

Заступниця голови КМДА повідомила, що у Києві нині офіційно нараховується понад 570 тисяч пенсіонерів. Їм часто складно виконувати навіть прості дії: оплачувати комунальні послуги онлайн, підійматися сходами до поліклініки, їздити громадським транспортом.

Тому у місті працюють над тим, щоб у кожну сферу впровадити принципи безбар’єрності. Це стосується не лише соціальної та медичної сфери, а й екології, ЖКГ, транспорту, культури тощо.

БЕЗБАР’ЄРНІСТЬ — ПРИНЦИП ДЛЯ ВСІХ СФЕР ЖИТТЯ В КРАЇНІ

Міністерка соціальної політики України Оксана Жолнович зазначила під час свого виступу, що демографічна ситуація в країні та ринок праці свідчать про дефіцит робітників, який буде зростати. Це робить важливим створення умов для того, щоб люди віком за 50 і 60 років могли опановувати нові навички та продовжувати працювати.

Війна також вплинула на поділ професій на «чоловічі» та «жіночі». Бар’єри та обмеження в цій сфері зникають, що відкриває нові можливості для розвитку трудового потенціалу країни.

На форумі обговорили ініціативу «Моя безбар’єрність», до якої вже активно долучився державний Ощадбанк. Цей банк володіє найбільшою в країні мережею відділень, яка складається з приблизно 1 тисячу 200 пунктів, обслуговуючи понад 6,2 мільйона клієнтів. В цій фінансовій установі розробили нові стандарти для обслуговування людей з інвалідністю та окремо для ветеранів.

Учасники форуму під час дискусії.

Програма «Моя безбар’єрність» запущена в Ощадбанку у жовтні 2023-ого, і за пів року статус інклюзивних отримали 87 відділень. Банк також адаптує банкомати, щоб ними могли користуватися люди з порушеннями зору та інші особи з інвалідністю. Кількість таких банкоматів постійно зростає і вже перевищила пів сотні.

Представники банку поділилися зворушливою історією про незрячу жінку, яка вперше самостійно зняла гроші з адаптованого банкомата з аудіосупроводом, що стало для неї важливим досягненням.

Сергій Наумов, голова правління Ощадбанку, зазначив на форумі, що місія банку в цій сфері полягає не тільки в розвитку власної інклюзивності, а й у сприянні ширшій публічній дискусії про те, як бізнес може робити свій внесок у покращення цієї галузі.

Олександр Перцовський, член правління «Укрзалізниці», відповідальний за пасажирський напрямок, розповів про заходи, які були реалізовані для покращення безбар’єрності.

Зміни розпочались з простих дій, зокрема від залучення експертів з безбар’єрності та інспекцій станцій, що призвело до швидких і ефективних покращень. Також Перцовський акцентував на тому, що залізниця стала однією з найбільш дитячо-дружніх у світі, впроваджуючи дитячі зони та роздаючи розмальовки в потягах.

Марина Пчолкіна на форумі «Моя безбар’єрність» поділилась досвідом життя у час війни.

Він також визнав, що на сьогодні Київський Центральний залізничний вокзал все ще залишається значною перешкодою з погляду доступності, причина — застарілі будівельні норми. Залізничній спільноті тепер випала місія перетворити цей вокзал на повністю інклюзивний об’єкт.

Завдання впровадження безбар’єрних рішень лежить на плечах усіх зацікавлених сторін: влади, бізнесу та неурядових організацій.

На форумі Олександр Терен, ведучий програми «Відпад ніг», який втратив обидві ноги під час війни, поділився своїми спостереженнями щодо практичних змін по Україні. Його діяльність є яскравим прикладом громадського контролю, що стимулює владу до дій.

На дискусійній панелі була присутня Марина Пчолкіна, відома активістка у сфері прав людей з інвалідністю та членкиня правління ГО Група активної реабілітації.

Учасники форуму «Моя безбар’єрність» отримали багато корисної інформації.

Марина — перша чемпіонка світу з карате серед жінок на колясках і експертка, яка регулярно оцінює доступність важливих громадських об’єктів.

Пчолкіна займатиметься важливим проєктом у Києві — реконструкцією парків поблизу лікарень та шпиталів, що обслуговують та реабілітують військових. Вона поділилася особистим досвідом життя на колясці в умовах війни, в країні, де ще тільки зароджуються принципи доступності.

Читайте також за темою:

«Безбар’єрне місто: у столиці працюють над облаштуванням простору, який буде зручним для всіх мешканців».

«У столиці обговорили безбар’єрність та доступність у туризмі».

Ольга СКОТНІКОВА, Борис КОРПУСЕНКО, «Вечірній Київ»