Безбар’єрне місто: у столиці працюють над облаштуванням простору, який буде зручним для всіх мешканців

Місто змінюється, щоб стати більш зручним для усіх мешканців, зокрема, і для маломобільних людей та людей з інвалідністю. Медицина, транспорт, будівлі, громадські послуги — у багатьох уже є розуміння, що це не забаганки, а необхідність.

Департаменти Київської міської державної адміністрації представили результати роботи з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні за 2023–2024 роки та обговорили плани, щоб скоординувати свої дії на друге півріччя 2024 року.

Про це йшлося під час першого проєктного семінару «Впровадження безбар’єрності та доступності у м. Києві: перспективи та виклики на друге півріччя 2024 року», який відбувся учора, 17 квітня.

Ініціювала проведення заходу Київська міська державна адміністрація. Співорганізаторами виступили громадська спілка «Ліга сильних» та громадська організація «Центр розвитку міст».

«Ми говоримо про людиноцентричний підхід до безбар’єрності. І це стосується не тільки людей з інвалідністю чи маломобільних, а про всіх без виключення. Ми не маємо зіштовхуватися з бар’єрами ані коли ми виходимо з будинку, ані коли сідаємо у транспорт, ані коли приходимо у центр надання послуг, поліклініку чи лікарню. Усі послуги мають надаватись без бар’єрів.

Наша мета — створити у Києві середовище, де кожному жителю буде комфортно», — зазначила заступниця голови КМДА зі здійснення самоврядних повноважень та відповідальна за впровадження безбар’єрності в Києві Марина Хонда.

Принагідно вона навела статистичні дані. Зокрема, у Києві зареєстровано майже 580 тисяч пенсіонерів за віком. Понад 120 тисяч дітей до 7-ми років. Окрім того, в Києві майже 13 тисяч дітей з інвалідністю. Близько 48 тисяч родин із дітьми до 3-х років, тож безбар’єрного середовища потребує вся сім’я.

За даними Київського міського центру медико-соціальної експертизи, лише за 2023 рік інвалідність встановлено майже у 8,5 тисяч дорослих. Із них найбільше людей отримали інвалідність через порушення опорно-рухового апарату — понад 3 700.

«Також ми очікуємо на повернення до Києва понад 100 тисяч Захисників та Захисниць. Ця цифра теж повинна нас всіх тримати в тонусі. Ми вже готуємось до того, що їх потрібно буде інтегрувати в цивільне життя і забезпечити всіма необхідними послугами. Утім, на жаль, якщо аналізувати досвід АТО, приблизно 5% учасників та учасниць бойових дій надалі встановлюють інвалідність І чи ІІ групи. І про це ми теж маємо пам’ятати», — зазначила Марина Хонда.

БЕЗБАР’ЄРНІСТЬ — ЦЕ НЕ ТІЛЬКИ ПАНДУС БІЛЯ ЛІКАРНІ

Директорка Департаменту охорони здоров’я Валентина Гінзбург насамперед звернула увагу на економічну безбар’єрність у сфері медицини.

Столиця, єдиний регіон, який має для своїх мешканців низку обстежень, які безплатні для пацієнтів і фінансуються з міського бюджету. Це скринінгові програми для жінок із раннього виявлення раку шийки матки та раку молочної залози, а для чоловіків простати. Також можна обстежитися на щільність кісток для запобігання або діагностування остеопорозу. Діють у місті і спеціальні програми для військових, зокрема, стоматологічні.

Щодо фізичної безбар’єрності, то багато хто думає, що це доступна вхідна група у поліклініки чи лікарні, чи кнопка виклику персоналу. Але це ще й відповідна реєстратура, спеціально обладнані туалети.

До речі, зараз в усіх закладах, де тривають капітальні ремонти, їх виконують із вимогами для облаштування безбар’єрного простору. Звичайно у місті є лікарні, що мають тільки одну вхідну групу, яку непросто переробити, але і з цим працюють.

Велику увагу Департамент приділяє інформаційній безбар’єрності. Зокрема, у лікарнях та на всіх інформаційних майданчиках (сайт, соціальні мережі, спеціальні екрани та панелі в лікарнях) можна дізнатися про безплатні послуги для пацієнтів, які фінансує Національна служба здоров’я. У місті також працює телефон довіри та гаряча лінія на які можуть звертатися люди за психологічною допомогою.

Також фахівці готують інформаційні ролики про запобігання різним захворюванням. Директорка Департаменту наголосила, що саме раннє виявлення захворювань є найкращою профілактикою тяжких ускладнень та інвалідизації.

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА СТОСУЄТЬСЯ УСІХ

Особами з інвалідністю у столиці безпосередньо опікується Департамент соціальної та ветеранської політики КМДА. У його структурі діє 47 установ соціального захисту, які надають реабілітаційні, соціальні послуги та допомогу особам з інвалідністю. Це інтернатні установи для дітей та дорослих; пансіонати, реабілітаційні центри, установи різного соціально спрямування. А також у кожному районі діють центри соціального обслуговування та центри соціальних служб.

Як зазначив директор департаменту Руслан Світлий, ці центри обладнують таким чином, щоб вони були безбар’єрними. І самі ж відвідувачі закладів є першими консультантами з безбар’єрності — одразу ж роблять зауваження, якщо, наприклад, незручний пандус.

Як повідомив директор департаменту Руслан Світлий, зараз триває реконструкція одного із центрів, де надаватимуть послуги із реабілітації, зокрема і військовим. Він буде найбільшим у місті і справжнім зразком із безбар’єрності.

ПОНИЖЕНІ БОРДЮРИ ТА «ВІДЕНСЬКІ ЗУПИНКИ»

Упродовж минулих років у столиці зробили чимало для доступності вуличної мережі для маломобільних киян. Начальник відділу міської мобільності та веломережі Служби розвитку організації дорожнього руху КП «Центр організації дорожнього руху» Володимир Мальований, розповів: там, де це дозволяють державні стандарти та будівельні норми, підземні переходи дублюють наземними. Так, з початку 2024 року вже облаштували два регульовані наземні пішохідні переходи, що дублюють підземні. У планах — ще шість.

Також під час реконструкції чи будівництва нових світлофорних об’єктів на пішохідних переходах понижують бордюри, облаштовують тактильну плитку для позначення місць потенційної небезпеки для людей із порушенням зору та встановлюють пристрої звукового супроводу.

При чому «звукові світлофори» встановлювали двох типів: «клацаючий» сигнал і голосові повідомлення про дозвіл на перехід вулиці. Кияни із вадами зору відреагували — пояснили, що у місті, де значне шумове забруднення, саме перші — більш ефективні. Тож фахівці зараз переналаштовують пристрої. А надалі планують адаптовувати звук під рівень навколишнього шуму.

Ще одне рішення — облаштування особливих пристроїв на світлофорах, які відображають схему переходу для людей із порушенням зору.

Також у місті розглядають можливість облаштування «віденських» зупинок. Особливість їх у тому, що у вони мають підвищення над проїжджою частиною. Із них легше сідати у громадський транспорт людям з інвалідністю та маломобільним групам населення.

Нам сьогодні практично всі міські автобуси та тролейбуси низькопідлогові, що не скажеш про трамваї старих серій. Щодо метро, то у станціях глибокого залягання нема можливості будувати ліфти. Проте там працює «гаряча лінія», на яку можна зателефонувати, і працівник підземки супроводить людину на кріслі колісному.

До слова, Уповноважена Київської міської ради з прав осіб з інвалідністю Леся Петрівська звернулася до Департаменту транспорту з проханням взяти до уваги «людський фактор» — увесь наземний громадський транспорт міста обладнаний звуковим супроводом, проте не всі водії вмикають звукове оголошення зупинок, а це дуже важливо для людей з вадами зору.

МІЙ ДІМ, МІЙ ПАНДУС: ЯК ОБЛАШТУЮТЬ БУДИНКИ

У столиці понад 12 тисяч багатоквартирних будинків. І тільки незначна частина з них не викликає нарікань щодо безбар’єрності. У старих панельках, щоб дістатися до ліфта треба подолати сходи, «хрущівки» та старовинні будинки взагалі не обладнані ліфтами, вузькі двері — це все значні перепони не тільки для людей на кріслах колісних, а й для усіх маломобільних мешканців. І кожен з нас може ним стати, наприклад, просто підвернувши ногу. Тож у Департаменту житлово-комунальної інфраструктури роботи надзвичайно багато.

Як розповіла начальник Управління розвитку житлово-комунальної інфраструктури Анастасія Пономаренко, на 2024 рік департамент запланував облаштувати пандусами у чотирьох сотнях будинків. Перелік складали за поданням районних управлінь соцзахисту. Що цікаво, кількість заявок на встановлення пандусів зростає, як тільки люди бачать, що програма діє.

До слова нещодавно Київрада проголосувала за рішення виділити по 25 мільйонів гривень для кожного району міста на облаштування ліфтів, пандусів та підходів до них, тож у місті значно збільшиться кількість безбар’єрних будинків.

Водночас Анастасія Пономаренко зазначила, що вже зараз у департаменті фіксують непорозуміння поміж сусідами, коли є мешканці, які потребують встановлення спеціального підйомника, але сусіди і чути не хочуть про таке обладнання. Тобто людям треба пояснювати навіть елементарні речі про права інших.

До слова, справжнім зразком цифрової безбар’єрності у департаменті називають Центр комунального сервісу. Його працівники спілкуються з клієнтами через усі доступні соціальні мережі та додатки. Кияни можуть швидко та зручно не тільки сплатити послуги ЖКГ онлайн, а й так само викликати сантехнічну чи клінінгову службу чи замовити повірку лічильників.

ПАРКИ ТА ЗЕЛЕНІ ЗОНИ

Київ реконструюватиме зелені зони із забезпеченням усіх вимог безбар’єрності. Насамперед будуть облаштовувати об’єкти, які перебувають у безпосередній близькості до медичних закладів. Про це повідомив заступник директора Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Євген Чугаєв.

На всіх етапах реконструкцій парків і скверів, починаючи з проєктування фахівців департаменту консультуватимуть експерти центру реабілітації і протезування для постраждалих від війни Superhumans Center.

Зокрема нові інклюзивні сквери буде облаштовано на розі вулиць Володимира Винниченка та Павлівської в Шевченківському районі (біля Республіканської клінічної лікарні МОЗ України), у провулку Чеховському в Шевченківському районі (біля Інституту травматології та ортопедії НАМН України), на вулиці Федора Максименка, 19 і в парк культури та відпочинку «Пуща-Водиця» в Оболонському районі (біля Київського міського клінічного госпіталю ветеранів війни), на вулиці Митрополита Андрея Шептицького, 5 у Дніпровському районі (біля амбулаторії № 3), в парку біля Центру культури та мистецтв Дніпровського району (поруч із Київською міською клінічною лікарнею № 11).

Під час проєктування тротуарів і пішохідних доріжок врахують ширину смуги руху крісла колісного, людини на милицях, із ходунками, з дитячим візочком. Лавки розташовуватимуть у спеціальних кишенях чи на тротуарах із твердим покриттям (асфальт, ФЕМ тощо) таким чином, щоб залишався нормативний прохід для двобічного руху.

Також відомо, що в багатьох парках встановлені спеціальні тривожні кнопки для виклику поліції. І уже зараз громадськість просить, щоб їх облаштовували на такому рівні, щоб скористатися ними змогли люди на кріслах колісних. Раніше таке не практикували, побоюючись дитячих пустощів.

ЦИФРОВА БЕЗБАР’ЄРНІСТЬ І МІСТО

Застосунок Київ Цифровий зробив безбар’єрним чимало міських сервісів для сотень тисяч киян. Як розповів представник Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Роман Деркач, додаток є у 2,8 мільйона користувачів.

Очевидно, що не тільки кияни користуються зручною можливістю сплатити за проїзд у громадському транспорті, паркування автомобіля чи навіть штраф за евакуацію авто. До речі останнє дуже затребувана послуга.

З початку повномасштабної війни у застосунок додали мапу укриттів (у тому числі безбар’єрних), функціонал, що допомагає долучитися до волонтерської допомоги киянам чи армії, а також сповіщає про повітряну тривогу.

Ще одне рішення — мапа ментального здоровʼя, що дає змогу візуалізувати інформацію про доступність ресурсів і послуг клінік, психотерапевтів, груп підтримки, аптек та інших установ, що надають допомогу у збереженні ментального здоров’я.

Метою департаменту є створення цифрових сервісів, що будуть доступними для всіх категорій населення. Для цього хочуть оцифрувати максимально велику кількість сервісів та послуг, що надають структурні підрозділи КМДА для містян та ВПО.

«Світ не стоїть на місці, і ми разом з ним. Зараз ми проводимо експертизу всіх міських сервісів щодо того, наскільки вони відповідають цифровій інклюзії. Також триває розробка цифрового кабінету захисника, що передбачає отримання оналайн послуг без необхідності відвідування надавача послуг, значить без витрат часу на дорогу, паперів і довідок», — зазначив Роман Деркач.

Також департамент готує довідник закладів, які адаптовані та інклюзивні — це буде своєрідна мапа доступності для усіх киян.

Під час семінару експерт-консультант з питань доступності побудованого середовища, член Міжнародної асоціації фахівців з доступності Володимир Висоцький підкреслив надзвичайну важливість спільних обговорень та консультацій між представниками влади та громадського експертного середовища.

«Такі зустрічі корисні, як для представників влади, так і для громадського і експертного середовища, адже ми можемо обмінюватися планами. Таких форматів діалогу чекають, вони корисні.

На мою думку, вони мають бути регулярними. У нас, як у громадського та експертного середовища, нема мети тиснути чи вимагати, ми хочемо запропонувати своє бачення безбар’єрності у місті. Тож такі горизонтальні комунікації корисні для координації, синхронізації, об’єднання зусиль. Бо в усіх нас одна мета — робити життя у Києві кращим», — підсумував Володимир Висоцький.

Читайте також: У столиці обговорили безбар’єрність та доступність у туризмі.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»