У столиці обговорили безбар’єрність та доступність у туризмі. ФОТО

На Координаційній раді з питань туризму та іміджевої політики у Києві зібрались представники міської влади, бізнесу та експерти. Основним питанням до обговорення стала доступність туристичних послуг для всіх.
Загалом у засіданні Координаційної ради взяли участь депутати Київради, представники структурних підрозділів КМДА, члени асоціацій, спілок та громадських організацій у сфері туризму, а також представники музеїв і вищих навчальних закладів. Захід відбувся учора, 28 березня.
Під час засідання представили План створення безбар’єрного туристичного середовища у столиці. Його розробили фахівці Управління туризму та промоцій КМДА у співпраці з експертами.
Відкрила зустріч заступниця голови КМДА Марина Хонда.

«Туристична галузь переживає складний період. Водночас є внутрішній туристичний потік і велика кількість делегацій, що приїжджають до міста Києва і користуються всіма послугами. Ми ставимо для себе завдання, і це загальнодержавна стратегія — зробити туризм доступним, — зазначила Марина Хонда. — Це не лише фізична доступність, а й інформаційна, економічна тощо. Не потрібно сприймати туризм виключно як відпочинок. Це напрямок економічного розвитку, де є працевлаштування, надання й отримання послуг. Ми маємо надавати такі послуги й людям з інвалідністю, яких стає все більше. Для цього потрібно адаптувати галузь.
Йдеться не лише про фізичну доступність готелів, музеїв, театрів, а й підготовку гідів, наявність відповідних екскурсійних маршрутів тощо. Доступність є основним завданням у галузі туризму на цей і наступний рік. Потрібно залучати фахівців всіх галузей, бізнес — і сьогодні вони зацікавлені бути безбар’єрними у всіх сенсах».

У Плані, який представив заступник начальника Управління туризму та промоцій КМДА Дмитро Калганов, є створення бази даних про доступність закладів розміщення та громадського харчування, культурно-мистецьких закладів, ТРЦ та інших об’єктів, привабливих для туристів. Це дасть змогу швидко орієнтуватися, які заклади зробили свій простір безбарʼєрним. Фінальним етапом такої бази має стати електронна мапа безбар’єрності індустрії гостинності.
Також планується адаптація інформаційних терміналів та туристично-інформаційних центрів для людей з інвалідністю, адаптація основних туристичних маршрутів для людей з інвалідністю, зокрема завдяки мінімакетам туристичних об’єктів (декілька вже є у місті).
Окрім цього, опрацьовується питання щодо створення робочої групи із моніторингу закладів щодо їх безбар’єрності.
Також до Плану увійшли проведення безоплатних соціальних екскурсій і лекторіїв з урахуванням потреб людей з інвалідністю, а також відповідних тренінгів для представників сфери гостинності тощо. Цьогоріч проведуть й «Академію гостинності» — вже третій курс для волонтерів, одним з акцентів якого буде спілкування та надання допомоги людям з інвалідністю.
«Від початку березня ми систематично проводимо безоплатні екскурсії, розроблені для людей із порушеннями слуху та зору, а також для маломобільних груп населення, — розповіла начальниця Управління туризму та промоцій Марина Радова. — Такі заходи є не тільки пізнавальними, але мають і реабілітаційний характер. Створили вже три інклюзивних маршрути, плануємо ще збільшити їхню кількість».

Марина Радова презентувала й проєкт Міської цільової програми відновлення та розвитку міста Києва на 2025-2027 роки.
Серед його основних завдань — відновлення потоку туристів (міжнародна та промоційна діяльність, диджиталізація, внутрішній туризм тощо), відновлення перспективних напрямків розвитку туризму (розвиток екскурсійної діяльності); забезпечення безбар’єрного туристичного середовища (адаптація туристичної інфраструктури, облаштування маршрутів за стандартами безбар’єрності), надання якісних соціально-орієнтованих сервісних послуг (автотранспорт, відповідне обладнання), розроблення пропозицій до нормативно-правових актів у туристичній сфері, проведення науково-дослідних та статистичних досліджень.
БІЛЬШІСТЬ ЗАКЛАДІВ ЩЕ НЕ ГОТОВІ ДО БЕЗБАР’ЄРНОСТІ
Як повідомив співзасновник Асоціації готелів і курортів України Денис Бушковський, наразі проводиться опитування готелів щодо їх можливості забезпечити безбар’єрність.

Чимало закладів розміщені в будівлях, що були споруджені давно і не відповідають сучасним вимогам доступності. Таких вимог дотримуються переважно міжнародні сітьові готелі. Стимулом для закладів є те, що для отримання зірочок треба мати доступне середовище.
За словами представника громадської спілки «Українська ресторанна асоціація» Євгена Комарова, лише 6% закладів громадського харчування є доступними для людей з інвалідністю. Він акцентував, що безбар’єрність та інклюзивність варто розглядати не тільки як доступність для людей на кріслах колісних, а й для людей з протезами, мам з колясками, велосипедистів, осіб з ментальними порушеннями.

У ресторанній сфері наразі працюють над скриптами спілкування і звернення до людей з інвалідністю, нормами та правилами поведінки. Окрім того, встановлюють пандуси, роблять широкі проходи, влаштовують пеленальні кімнати.
Як акцентував Євген Комаров, підприємці сфери громадського харчування потребують від органів влади чітких інструкцій: як встановити пандус, які потрібні документи та куди подавати, а також спрощення процедур погодження. Це дасть змогу швидше зробити місто безбар’єрним.

Заступниця президента громадської спілки «Національна туристична організація України» Віталіна Мартиновська розповіла, що у 2021 році міжнародна організація зі стандартизації прийняла міжнародний стандарт «Доступний туризм для всіх».
Торік спілка на основі цього стандарту розробила методичні рекомендації, як його впроваджувати для кожного суб’єкта туристичної сфери. Ознайомитися з рекомендаціями можна на сайті.
Також НТОУ підготувала проєкт національного стандарту «Доступний туризм для всіх», який зараз на розгляді в національному органі зі стандартизацій. До кінця року його планують ухвалити.
Віталіна Мартиновська також є гендиректоркою Національного музею «Чорнобиль». Вона зауважила, що музей має концепцію з осучаснення і розвитку, одним з ключових завдань якої є поступове забезпечення безбар’єрності об’єкта. Зокрема, на сайті є окремий розділ, присвячений інклюзивності, в якому розповідається про доступність музею.
ІНКЛЮЗИВНИЙ ТУРИЗМ ТА ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ
До доступності та безбар’єрності не готові й багато локацій в Європі. Про це розповіла голова правління громадської спілки «Всеукраїнська асоціація гідів» Яніна Гаврилова.
За її словами, спілка співпрацює з Європейською федерацією туристичних гідів, де є підрозділ, який навчає гідів, що працюють з людьми з інвалідністю. А також під’єдналася до Європейської мережі доступного туризму ENAT.

Як підкреслила Яніна Гаврилова, екскурсія без бар’єрів — це рівність (адже кожна людина має право доступу до культурних цінностей), якість життя, економічна вигода (цей сегмент ринку збільшуватиметься). Тому до реабілітації та рекреації мають залучатися й туроператори, впроваджуючи інклюзивні маршрути.
За словами голови Всеукраїнської асоціації гідів, крім фізичних бар’єрів, є інформаційні (потрібна система навігації, інформація про музеї та заповідники, розміщена на сайті закладів), комунікаційні (непідготовлені люди не можуть працювати в таких групах), психологічні бар’єри (негативне ставлення, неприйняття, варто бачити людину, а не її вади).
Серед пропозицій, які озвучила Яніна Гаврилова, — приєднатися місту до мережі доступного туризму ENAT та додати київські об’єкти на її інтерактивну мапу доступних локацій; створення 3D-макетів для тактильного вивчення туристичних об’єктів із залученням бізнесу та відповідних мап і брошур; проводити курси для менеджерів закладів; працевлаштовувати людей з інвалідністю, у тому числі й гідами.
Про унікальну освітню програму, яку впровадили в університеті «Україна» розповіла директорка Інституту філології та масових комунікацій Наталія Барна. З темою інклюзивності університет працює 25 років. Зокрема, вже випустив фахівців з інклюзивного туризму.

«Основна наша мета — надати можливість навчатися всім охочим, — зазначила Наталія Барна. — Маємо студентів з інвалідністю, що випробовують наші методики, вносять пропозиції до маршрутів, розробляють карту доступності. Інклюзія є широким питанням. Це не тільки особи з інвалідністю, а й переселенці, люди похилого віку, вагітні.
Ми зробили перший електронний підручник з інклюзивно-реабілітаційного туризму та курс з соціальної інклюзії. Це перший крок для розуміння цього явища. Містить конкретні рекомендації: як проводити інклюзивний захід, з чого починати. Є хибна думка, що до людини на кріслі колісному потрібно нахилитися. Насправді етично цього робити не можна через психологічний бар’єр. Ми вивчали міжнародний досвід та готові ділитися своїми напрацюваннями».
Електронний підручник з інклюзивного туризму та курс в рамках проєкту ПРООН ГЕФ «Соціальна інклюзія» можна знайти за посиланням.


Безбар’єрність — це не просто світовий тренд, а й необхідність, особливо для України та Києва. Враховуючи, що кількість людей з інвалідністю, на жаль, зростає. І місто працює у впровадженні безбар’єрності у різних сферах.
Читайте також за темою:
- Доступні для всіх: у Києві парки реконструюють за вимогами безбар’єрності. Першими стануть шість парків біля лікарень, де відновлюються поранені військові.
- Пандус потрібен у кожному під’їзді, — Олеся Зубрицька про можливі зміни в столичному бюджеті щодо безбарʼєрності. 11 квітня Київрада має внести зміни до бюджету, аби передбачити фінансування на встановлення пандусів у підʼїздах житлових будинків. Це вкрай необхідно для забезпечення доступності та створення інклюзивного простору.
- Представники КМДА пройдуть навчальний курс із безбар’єрності. Під час навчання детально проаналізують проєкти з реконструкції муніципальних об’єктів і споруд.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»