Психолог розповів, як підтримати дитину під час повітряної тривоги та вибухів

Щоб підтримати дитину під час обстрілів і допомогти впоратися зі страхом, столичний психолог Віталій Шмаргун радить контролювати насамперед свої емоції і сконцентруватися на чомусь іншому: читанні казок, проговорюванні скоромовок, ліпленні чи навіть грі з тваринами, іграшками тощо.
Психолог з 26-річним стажем і батько трьох дітей добре знає, як допомогти дітям під час повітряних тривог, аби вони менше хвилювалися. Про це він розповів журналістці «Вечірнього Києва» під час інтерв’ю.
Пан Віталій наголошує, що заспокоєння не завжди допомагає у таких ситуаціях. Буває так, що саме заспокоєння виступає, як сигнал-антипод.
«Це зворотна реакція, бо енергію стресу дуже важко контролювати, а дітям то взагалі. Важливо цю енергію спрямувати в якесь інше джерело — в турботу про тварину, читання казок, проговорювання якихось скоромовок. Дуже добре зайнятися дрібною моторикою — це можуть бути пазли, малюнки, пластилін
Рівень обізнаності дитини суттєво відрізняється від обізнаності дорослих, які можуть аналізувати. Дитина не може збагнути наскільки складний дорослий світ. Їй простіше відстежувати сигнали тіла — комфортно чи ні, смачно чи огидно і т. д. Тож, щоб дитина відчувала комфорт тіла, маєте зайняти руки», — констатує спеціаліст.
Ще важливою складовою Віталій Шмаргун називає рівень чутливості у дітей, який є індивідуальним для кожного.
«Є діти, які можуть чути вибухи, бути свідками якихось трагічних подій, але подразник не перевищує по їх чутливості й вони реагують типовою реакцією. Іноді не усвідомлюючи глибину наслідків, іноді не розуміючи причинно-наслідковий зв’язок подій.
А є діти дуже чутливі. Ми їх називаємо дітьми з тривожно-помисливими рисами характеру. Вони все сприймають дуже близько до серця. Вони відчувають тональність голосу. Особливо, якщо у них тісний зв’язок з мамою. Тут ми маємо чітко розрізняти типологію характеру. Я скажу так — ніхто краще, ніж батьки не знає дитину», — наголошує фахівець.
І закликає дорослих за будь-яких обставин, насамперед, контролювати свої емоції.
«Ви маєте контролювати свої емоції, бо діти чітко розрізняють і реагують з наслідуванням ваших реакцій. Якщо ви емоційні, якщо на вашому обличчі чітко видно страх, то діти це зчитують. Дитина може не ідентифікувати причину страху. Тому це прохання для всіх батьків: має бути контроль розуму над почуттями.
Коли у вашому оточенні знаходиться дитина, ви маєте чітко розуміти, що вона слідкує за вами. І всі ці реакції передаються їй автоматично. І тоді в схожій ситуації — типовій — вона реагує на рівні асоціацій. Тобто свідомість її включена, а тіло реагує на стан і вона відтворює те, що вже було, мозок не реагує», — підсумував психолог.
Також Віталій Шмаргун дав поради звідки черпати ресурс під час війни.
Сніжана БОЖОК, «Вечірній Київ»