На Аскольдовій могилі відкрили меморіальну дошку Захиснику Денису Антіпову
У річницю з дня загибелі молодого військового та мовознавця у Києві відбулись меморіальні заходи на його честь.
Одинадцятого травня 2022 року на Харківщині біля села Довгеньке в оборонному бою загинув лейтенант Денис Антіпов, який пішов на фронт добровольцем у 95 окрему десантно-штурмову бригаду ЗСУ.
Попри бронь, яку Антіпов мав через викладацьку роботу у КНУ ім.Т.Г.Шевченка, він був на фронті з перших днів війни ще за часів АТО.
А після початку широкомасштабного вторгнення, три найстрашніші місяці початку війни, він пройшов, отримавши контузію і поранення. Але, не долікувавшись, знов повернувся у гарячу точку — під Ізюм, де воювала його бригада.
За словами побратимів, Денис Антіпов загинув під час мінометного та артилерійського обстрілу російськими силами його підрозділу.
11 травня, у день роковин загибелі Героя і Захисника, на Аскольдовій могилі відбулось урочисте відкриття та освячення меморіальної дошки лейтенанту 95 окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ Денису Антіпову.
Вшанувати Дениса Антіпова прийшли ветерани російсько-української війни, побратими-військовослужбовці з Десантно-штурмових військ ЗСУ, викладачі, студенти КНУ ім. Тараса Шевченка та Київської школи економіки, представники громадських об’єднань.
Були також і дипломати, українське духовенство, близькі та друзі. Прийшли й скульптори, які безпосередньо займались виготовленням дошки. Під час заходу почесну варту несли представники Військового інституту КНУ імені Тараса Шевченка.
Місце для встановлення дошки було обрано символічно, бо Денис Антіпов з дитинства був парафіянином церкви св. Миколая на Аскольдовій могилі. Чин освячення дошки очолив єпископ Української греко-католицької церкви Андрій Хім’як.
Кобзар Святослав Силенко виконав в пам’ять про Дениса повстанську пісню «Зів’ялі квіти відійшли» та пісню присвячену українським добровольцям «Чи то грім гримить», яка була написана у 1943 Романом Купчинським.
Читайте також:
«Батьки загиблого на війні викладача Дениса Антіпова зробили велику пожертву КНУ імені Тараса Шевченка».
Він намагався кожного дня робити щось для України: історія вченого і воїна Дениса Антіпова. Захисник викладав корейську мову в університеті, любив музику, історію, воював добровольцем та створив ветеранський бізнес. Але найбільше він любив Україну, за яку загинув у неповні 33 роки під Харковом.
У Києві вулицю Славгородську у Дарницькому районі перейменували на честь Дениса Антіпова. В селі Хотимир (Івано-Франківська область) також перейменували вулицю і тепер родинна хата знаходиться на вулиці Дениса Антіпова.
В інституті філології КНУ ім.Т.Шевченка на кафедрі мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії найменували Центр корейської мови та літератури імені Дениса Антіпова.
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»