На Аскольдовій могилі відкрили меморіальну дошку Захиснику Денису Антіпову

Батьки Дениса Антіпова під час відкриття меморіальної дошки на Аскольдовій могилі. Фото: О.Слабоспицький
Батьки Дениса Антіпова під час відкриття меморіальної дошки на Аскольдовій могилі. Фото: О.Слабоспицький

У річницю з дня загибелі молодого військового та мовознавця у Києві відбулись меморіальні заходи на його честь.

Одинадцятого травня 2022 року на Харківщині біля села Довгеньке в оборонному бою загинув лейтенант Денис Антіпов, який пішов на фронт добровольцем у 95 окрему десантно-штурмову бригаду ЗСУ.

Попри бронь, яку Антіпов мав через викладацьку роботу у КНУ ім.Т.Г.Шевченка, він був на фронті з перших днів війни ще за часів АТО.

А після початку широкомасштабного вторгнення, три найстрашніші місяці початку війни, він пройшов, отримавши контузію і поранення. Але, не долікувавшись, знов повернувся у гарячу точку — під Ізюм, де воювала його бригада.

За словами побратимів, Денис Антіпов загинув під час мінометного та артилерійського обстрілу російськими силами його підрозділу.

Меморіальна дошка Дениса Антіпова на каплиці на Аскольдовій могилі у Києві.

11 травня, у день роковин загибелі Героя і Захисника, на Аскольдовій могилі відбулось урочисте відкриття та освячення меморіальної дошки лейтенанту 95 окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ Денису Антіпову.

Ветерани, викладачі, дипломати військовослужбовці прийшли 11 травня 2023 року вшанувати пам’ять Дениса Антіпова.

Вшанувати Дениса Антіпова прийшли ветерани російсько-української війни, побратими-військовослужбовці з Десантно-штурмових військ ЗСУ, викладачі, студенти КНУ ім. Тараса Шевченка та Київської школи економіки, представники громадських об’єднань.

Були також і дипломати, українське духовенство, близькі та друзі. Прийшли й скульптори, які безпосередньо займались виготовленням дошки. Під час заходу почесну варту несли представники Військового інституту КНУ імені Тараса Шевченка.

Під час урочистого вшанування пам’яті Дениса Антіпова.

Місце для встановлення дошки було обрано символічно, бо Денис Антіпов з дитинства був парафіянином церкви св. Миколая на Аскольдовій могилі. Чин освячення дошки очолив єпископ Української греко-католицької церкви Андрій Хім’як.

Кобзар Святослав Силенко виконав в пам’ять про Дениса повстанську пісню «Зів’ялі квіти відійшли» та пісню присвячену українським добровольцям «Чи то грім гримить», яка була написана у 1943 Романом Купчинським.

Читайте також:

«Батьки загиблого на війні викладача Дениса Антіпова зробили велику пожертву КНУ імені Тараса Шевченка».

Він намагався кожного дня робити щось для України: історія вченого і воїна Дениса Антіпова. Захисник викладав корейську мову в університеті, любив музику, історію, воював добровольцем та створив ветеранський бізнес. Але найбільше він любив Україну, за яку загинув у неповні 33 роки під Харковом.

У Києві вулицю Славгородську у Дарницькому районі перейменували на честь Дениса Антіпова. В селі Хотимир (Івано-Франківська область) також перейменували вулицю і тепер родинна хата знаходиться на вулиці Дениса Антіпова.

В інституті філології КНУ ім.Т.Шевченка на кафедрі мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії найменували Центр корейської мови та літератури імені Дениса Антіпова.

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»