Шукаємо приміщення для сучасного центру екологічної освіти, — головний еколог Києва про плани на рік

У 2023 році в столиці продовжать роботу на території заводу «Радикал».
За словами начальника Управління екології та природних ресурсів столиці Олександра Возного, минулого року місто спільно з Держадміністрацією зони відчуження напрацьовували програму щодо вивезення залишків небезпечних відходів з заводу.
ПРО ЗАВОД «РАДИКАЛ»
«У Чорнобильській зоні відчуження планували збудувати сучасний комплекс з переробки небезпечних відходів, а Київ мав співфінансувати цей проєкт, аби вирішити в тому числі й проблему заводу „Радикал“. Й справа активно рухалася в цьому напрямку — працювали над техніко-економічним обґрунтуванням, щоб розуміти в якій концепції все буде відбуватися. Програма мала реалізуватися у 2022 році. Але через широкомасштабну агресію росії її призупинили», — пояснює Олександр Возний.

«З Департаментом муніципальної безпеки поновлюємо роботу на промисловому майданчику ВАТ „Радикал“. Потрібні величезні кошти для вивезення всього забрудненого ртуттю непотребу. На прохання Департаменту муніципальної безпеки, який безпосередньо займається цією проблемою, передбачили в екологічному фонді 5 мільйонів гривень, щоб проводити роботи. Це надважливі речі сьогодні», — підкреслив Олександр Возний.
Він нагадав також, як виглядає територія заводу, що займає декілька гектарів. Фактично, це звалища бетонних залишків від будівель. За інформацією Департаменту муніципальної безпеки, у ґрунті під цими залишками міститься велика кількість ртуті.
«На жаль, в Україні наразі немає діючого підприємства з утилізації ртуті. Єдине підприємство, що було, залишилося на тимчасово окупованій території», — уточнив Возний.
ПРО ЛУКИ, ВІКОВІ ДЕРЕВА ТА ПРОБЛЕМУ АДАПТАЦІЇ МІСТА ДО ЗМІН КЛІМАТУ
Серед завдань, які вже почали реалізовувати в 2023 році, начальник Управління екології назвав також експеримент по розширенню біорізноманіття — висадження луків у визначених місцях. Для цього в кожному районі міста визначені ділянки, висіваються спеціальні суміші трав.
«Якщо експеримент буде успішним — будемо його масштабувати. В Європі однорічники наразі практично всюди замінюють багаторічниками. Також працюємо зі спеціалістами над втіленням проєкту з переходу на євростандарти по догляду за деревами. Наразі закінчуємо переклад стандартів українською і через Асоціацію міст України будемо ділитися напрацюваннями з колегами з інших міст. Цей проєкт вирішує багато проблем по догляду та обрізці дерев, дає остаточну відповідь на питання, в яких випадках варто видаляти старі насадження та як доглядати за новими», — сказав Олександр Возний.
Екологи разом із депутатами Київради відновлюють роботу над розробкою екологічної стратегії розвитку столиці, програмою адаптації міста до змін клімату, що були відкладені на рік через російську агресію.
«От саме висадження луків і є часткою щодо адаптації міста до змін клімату. Також працюємо з міжнародною спільнотою — подамо заявки й боротимемося за фінансування з європейських екологічних фондів», — уточнив начальник Управління екології.

Він додав, що в цьому році триватиме робота над встановленням меж столичних об’єктів природно-заповідного фонду. Також розширюватимуть систему моніторингу якості повітря й наповнюватимуть даними портал «Екологія», що міститиме онлайн-мапу дерев, реєстр дозволів на викиди та інші дані. Портал з’явиться у відкритому доступі після зняття режиму воєнного стану.
Олександр Возний нагадав, що один з екопроєктів — відкриття стежки для активного відпочинку на Трухановому острові, яка буде готова прийняти відвідувачів після проходження водопілля.
ДЕ БЕЗКОШТОВНО НАБРАТИ ПИТНУ ВОДУ
Столичні екологи розвиватимуть проєкт з розбудови мапи місць, де можна безплатно наповнити багаторазову пляшку водою.
«Коли ви купуєте пляшку води, то фактично вода в ній коштує менш як 5 відсотків. Решту ви сплачуєте за сам пластик, маркетинг і т. ін. Якщо ви маєте пластикову пляшку або багаторазову екопляшку, то зможете зайти в ресторан або кав’ярню, що долучилися до нашого проєкту, й набрати воду з їхніх фільтр-систем. Таким чином ви економите свій бюджет на купівлю води й зберігаєте довкілля. Зараз працюємо над тим, аби додати українську версію в застосунок „Refill“, який містить такі карти. Це відомий у світі британський проєкт, що має успіх у понад 30 країнах світу. І ми можемо, не витрачаючи бюджетних коштів, імплементувати його у Києві», — пояснив Возний.
ПРО КИЇВСЬКИЙ БУДИНОК ПРИРОДИ ТА ЕКОЛОГІЧНІ АКЦЕНТИ ЦЬОГО РОКУ
Столиця має Будинок природи на вулиці Рогнідинській, відомий своєю постійною виставкою акваріумних тропічних, прісноводних риб та рослин. Водночас в Управлінні працюють над тим, аби у Києві з’явився сучасний центр екологічної освіти європейського зразка.
«У парку в Кракові є неймовірний центр, який повною мірою задовольняє потребу в екоосвіті. Поляки погодилися працювати з нами над створенням подібного центру у Києві. Зараз шукаємо приміщення на природі, де можна втілити новий сучасний проєкт», — повідомив Олександр Возний.
Він також назвав цьогорічні акценти, серед яких відновлення системи поливу і їх добудова, зокрема у парку «Позняки», де роботи виконані на 40 відсотків. У Наводницькому парку планують відновити систему, яка забезпечуватиме полив зелених насаджень парку, розв’язки біля мосту Патона та більшої частини набережної.
«Серед цьогорічних пріоритетів — озеро Синє на Виноградарі, яке обміліло. Причину встановлювали спеціалісти й розробили план дій. За кошти екологічного фонду його розчистять і, сподіваюся, що вдасться відновити гідрологічний режим озера», — резюмував Олександр Возний.
«Вечірній Київ» повідомляв, що зібрана під час інвентаризації водойм інформація буде доступна в електронному вигляді у відкритому Реєстрі на порталі КМДА по закінченні війни. Підприємство «Плесо» також планує зробити інформацію публічною на своїх ресурсах.
Про заповідані за останній час території у столиці читайте у «Вечірньому Києві». У столиці перевіряють водойми через незаконні врізки каналізаційних труб та готують очищення озера Синє.
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»