Нові адреси Києва: вулиця на Троєщині одержала ім’я Олександри Екстер

Нещодавно Київрада перейменувала низку міських топонімів, назви яких пов’язані з радянським союзом, російською федерацією та її сателітами.

Окрім Площі Льва Толстого та бульвару Василя Пєрова під дерусифікацію потрапила вулиця Марини Цвєтаєвої на Троєщині, що одержала нову назву на честь української художниці-авангардистки Олександри Екстер.

На мапі столиці вулиця з’явилася у 80-ті роки минулого сторіччя під час забудови житлового масиву Троєщина, а з 1987 року вона одержала назву на честь відомої російської поетки Марини Цвєтаєвої. Нині ж для вшанування пам’яті талановитої мисткині Олександри Екстер та збереження історичної пам’яті Києва, де художниця прожила 35 років свого життя.

Олександра Екстер (дівоче прізвище — Григорович) народилася 18 січня 1882 року народилася в польському містечку Білостоку в родині білоруського єврея та грекині. За декілька років її родина з маленькою Асею (як її називали рідні) переїхала до Києва. Тут дівчинка здобула освіту у гімназії Святої Ольги та продовжила навчання у Київському художньому училищі.Її вчителями були видатні українські митці: Микола Пимоненко та Сергій Світославський, а серед її однокурсників — Олександр Богомазов і Олександр Архипенко.

Невдовзі молода художниця вийшла заміж за Миколу Екстера. Молоде подружжя разом з батьками проживало в будинку на розі вулиць Фундуклеївської (Богдана Хмельницького) та вулиці Гімназійній (Миколи Леонтовича).

У Києві молода художниця відкрила власну студію, в якій навчалися й спілкувалися між собою Вадим Меллер, Анатолій Петрицький, Олександр Тишлер, Олександр Хвостенко-Хвостов, Ісаак Рабинович, Климент Редько та інші талановиті митці.

Олександра Екстер та її студія мали потужний вплив на творче життя міста. Анна Ахматова писала, що з її студії вийшли всі художники-авангардисти Києва, а дослідники стверджують що авангардна лінія української сценографії бере початок у театрі Олександри Екстер.

Також у Київський період художниця активно співпрацювала з балетною «Школою руху» відомої хореографині Броніслави Ніжинської, а також працює як співкураторка та експозиційна дизайнерка виставки народного мистецтва 1906 року.

За свідчення дослідників творчості мисткині, у 1908 році Олександра Екстер вступила до академії Гран Шомьєр у Карло Дельваля в Парижі.

«У французькій столиці художниця познайомилася з прихильником нового мистецтва поетом Гійомом Апполінером, відвідала майстерню Пабло Пікассо, де й віднайшла нову філософію для свого мистецтва і яку привезла до Києва. Її квартира і майстерня стали справжнім центром сучасного мистецтва, відігравши ключову роль в історії українського авангардного руху», — розповідають про художницю в Музеї української діаспори.

Світове визнання таланту Олександри Екстер відбулося не лише завдяки її картинам, але й сценографічній діяльності: впродовж свого творчого життя вона створила сотні вистав.

Мистецтвознавці вважають, що у своїх творах художниця перебувала у творчих пошуках, поступово рухаючись від однієї течії до іншої: неоімпресіонізм, кубізм, кубофутуризм, безпредметність, конструктивізм, ар-деко. А українське народне мистецтво завжди слугувало для неї джерелом вивчення законів кольору, ритму і композиції.

У 1924 році під приводом показу своїх творів на Венеційське бієнале емігрує з радянського союзу спершу до Італії, а потім до Парижа, де пройшло її подальше життя. У столиці Франції художниця викладала в Академії сучасного мистецтва Фернана Леже, займалася модою, створювала тканини й інтер’єри, багато подорожувала та брала участь у виставках Європи та США.

Шалений успіх художниці приносить альбом з п’ятнадцяти трафаретів, випущеного у 1930 році в Парижі галереєю «Чотири дороги. Згодом Олександра Екстер представляє свої роботи на персональній виставці у столиці Франції.

У 1936 році твори художниці потрапили на виставку Cubism and abstract art в Нью-Йорку. Екстер остаточно вписала своє ім’я в історію сучасного мистецтва поряд із Казимиром Малевичем, Лазарем Лисицьким та Пітом Мондріаном.

Померла мисткиня 17 березня 1949 року, похована у передмісті Парижа у Фонтене-о-Роз.

Тривалий час ім’я Олександри Екстер залишалося відомим переважно в мистецьких колах, у жовтні 2021 року у столиці представили мистецький проєкт, присвячений життєвому і творчому шляху видатної художниці.

Згодом керівниця проєкту Лідія Лихач ініціювала також Петицію — щоб назвати вулицю в Києві іменем Олександри Екстер. За її словами, ця ідея є не лише актуальною з нагоди 140 річчя художниці, але й в пам’ять про київський період художниці та її школи сценічного авангарду, які залишили надзвичайно важливий слід у культурному житті нашого міста на початку ХХ сторіччя.

Нагадаємо, що за  останні пів року Київрада підтримала перейменування понад 200 вулиць, провулків, проспектів та площ, назви яких пов’язані з радянським союзом, країною агресоркою та її сателітами.

Також наводимо повний перелік вулиць Києва, перейменованих з 2014 року.

У разі перейменування вулиці, документи киянам змінювати не потрібно.

До теми: на Виноградарі з’явилася вулиця Луки Долинського — видатного українського живописця XVIII століття.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»