У Києві «Долоні Добра» наближають Перемогу на гуманітарному фронті
З початку повномасштабного вторгнення громадська організація забезпечувала найнеобхіднішим киян вразливих категорій.
Сьогодні всі українці тримають фронт — воєнний, економічний, культурний. Чимало людей під час повномасштабного вторгнення опинилися у скрутному становищі: залишилися без роботи, рідних чи засобів для існування.
Про те, як громадська організація, яка об’єднувала багатодітних мам, розгорнула допомогу для мешканців столиці, «Вечірньому Києву» розповіла керівниця «Долонь Добра» Лідія Білоусова.
— Як виникла ваша громадська організація?
— Почалося з того, що об’єдналися три багатодітні мами, які прагнули кращого для своїх дітей — умов, ресурсів. Адже багато дітей — це завжди багато витрат. Я маю трьох дітей — двох синів та молодшу доньку.
Хотіли, щоб матері допомагали одна одній, разом ходили у розважальні заклади, водили дітей в театри, кінотеатри, цирк. Як громадській організації, нам виділяли безкоштовні квитки.
До нас долучилися знайомі, подруги. Спочатку були підрозділом іншої організації, потім вирішили створити та офіційно зареєструвати власну. Зараз у нас близько тисячі родин.
Окрім багатодітних батьків, за допомогою зверталися мами з особливими дітьми, дружини наших захисників, учасників бойових дій мами-одиначки. Ми не могли не допомогти їм також. Тому вирішили, що наша діяльність спрямована на родини з дітьми будь-яких пільгових категорій.
Наша волонтерська команда працює вже 6-7 років. 22 вересня «Долоням Добра» офіційно виповнилося два роки.
ФОКУС НА ТИХ, ХТО НАЙБІЛЬШЕ ПОТРЕБУЄ ДОПОМОГИ
— Як змінилася діяльність з початком повномасштабного російського вторгнення?
— Окремо одразу виділили мам з немовлятами до року. Це дуже вразлива категорія. І мами, і малята потребують певних засобів гігієни. Їх, особливо на початку березня та у квітні, було дуже важко придбати в магазинах, були величезні черги.
За можливості допомагали самотнім пенсіонерам, розвозили їм обіди. Лежачим, з інвалідністю, які потребують особливого догляду. За якими нема кому попіклуватися.
На початку повномасштабного вторгнення багато родин з дітьми виїхали за кордон, а старенькі люди залишилися самі. Ці родини шукали, як допомогти своїм батькам, просили передати продуктові набори.
— Хто надавав вам продукти?
— У нас вже були партнери та спонсори, які нам довіряли. Ми знали, як працювати в цій сфері, до кого звертатися. Постачальники та виробники харчів швидко відгукувалися. Не вагалися, надати чи не надати допомогу.
Логістична система на підприємствах на початку весни не працювала, тому виробники були раді, щоб ми приїхали і забрали їх продукцію. З нами співпрацювали «Київхліб», виробники молочної продукції, овочеві бази.
Забирали по 10 тонн продукції, давали й іншим громадським організаціям, нашим друзям-партнерам. Потім була гуманітарна допомога з-за кордону — підгузки, дитяче харчування, засоби гігієни.
Навіть зараз наші українські постачальники продовжують нас підтримувати. Коли у Києві ситуація покращилася, намагалися за можливості допомагати волонтерам або організаціям, які відправляють машини на звільнені території. На Київщину, Чернігівщину, Харківщину.
Відгукувалися і волонтерські організації з інших країн — Америки, Польщі, Німеччини.
У березні запрацював Деснянський районний гуманітарний штаб. Знаючи нашу діяльність, робили розподіл і на нашу організацію. Ми є міською організацією, не обмежуємося районом.
Однак тоді територіально людям була зручною видача продукції неподалік місця проживання. Коли транспорт ходив погано ми організовували доставку, раз на тиждень передавали допомогу на Лісовий масив для наших родин.
— Скільком людям вдалося допомогти за цей час?
— Навесні були такі великі масштаби та шалена швидкість, що ми навіть не мали часу все це фіксувати. Як благодійна організація, ми завжди дякуємо нашим спонсорам і показуємо їм фотозвіти: кому і коли була передана продукція.
Маємо телеграм-канал, де з березня розміщені близько 10 тисяч фотографій — фотозвітів реальних родин. І це лише ті, хто надавав світлини.
Зараз ми призупинили масовий набір. Важливо надати допомогу тим, хто дійсно цього потребує. Окрім того, потрібно навчити людину, дати роботу чи можливість заробляти, щоб вона не звикала до благодійності на постійній основі. Могла розраховувати й на себе.
Сьогодні дивимося, кому більше потрібна допомога. Зокрема, дітям з інвалідністю, за якими доглядають матері.
10 АКТИВІСТІВ ПІДТРИМУЮТЬ ТИСЯЧІ ЛЮДЕЙ
— Чи повернулися ви до початкової діяльності, пізнавального дозвілля?
— Родини з дітьми до цього ще не готові. Їхати далеко з дітьми не всі наважуються. Постійні повітряні тривоги, транспортом важко добиратися.
Продовжуємо роздачу допомоги. Буває, приходить по 300-500 людей. Ділимо між усіма. У нас багато нових членів організації, а чимало родин повернулися з-за кордону.
Скільки у вас активних членів, які займаються волонтерством?
У сталому активі близько 10 людей. Шість місяців ми працювали без вихідних, щодня. Є багато водіїв-волонтерів, які нас виручали і виручають.
Несподівано у березні незнайомі люди приходили, дзвонили, казали, що хочуть допомагати. Говорили, що мають автівку з заправленим баком: що треба робити, куди їхати. Робили це за покликом серця.
— Як взаємодієте з міською та районною владою?
— Нас добре знають і в районі, в місті. Минулого року отримали нагороду ТОП-100, і цього року теж. Ми навіть не уявляли, що можемо потрапити до переліку найкращих громадських організацій. Сьогодні головне — допомога ЗСУ, ТрО, військовим. Приємно, що відзначили й таку ланку, як діти.
— Що сьогодні потребує ваша громадська організація?
— Невирішеним питанням для нас є приміщення. Це наша давня мрія. На комерційній основі орендувати хороше приміщення дорого. А невелике буде для нас замале.
Пів року ми проводили діяльність на території школи, вдячні директорці, яка нас прийняла. Але почалося навчання, і це дуже важко. В класних кімнатах досі розташовані склади з продукцією, яку час від часу треба виносити. Своєю діяльністю ми заважаємо навчальному процесу.
ДІТИ НЕ МАЮТЬ ВІДЧУВАТИ НЕСТАЧ ЧЕРЕЗ ВІЙНУ
— Яка місія «Долонь Добра»? Чи змінилася вона?
— Допомогти на початковому етапі родинам, які цього потребують, об’єднати їх. Дати можливість дітям, які чогось позбавлені в цьому житті, бути нарівні з іншими. Щоб вони не відчували нестач.
Основним на сьогодні є забезпечення харчами. Через війну багато родин залишилися без роботи. Кількість заяв щодо малозабезпеченості у соцслужбах збільшилася, швидко їх не оформляють. Хочеться, щоб діти не відчували небезпек та війни, були забезпечені всім необхідним — продуктами та засобами гігієни.
— Які подальші плани та напрямки діяльності організації?
— Основне бажання — наша Перемога. Всі наближають її на своєму фронті: хто з автоматом в руках, хто за кермом автомобіля, хто допомогою дітям. Ми продовжуємо працювати, допомагати нашим родинам, збільшувати потужність.
До повномасштабного вторгнення наша діяльність була сталою і розміреною. Зараз все відбувається дуже швидко. Немає часу думати, не можемо відкладати щось на завтра. Наші дівчата-волонтерки та хлопці-водії втомлені, але згуртовані. Роблять все, що в їх силах. Віримо в Перемогу і намагаємося якнайшвидше її здобути.
У жовтні у столиці третій рік поспіль відзначили сотню найкращих громадських організацій міста. Це команди активістів і волонтерів, які спільно з міською владою реалізували корисні для киян проєкти. А з початку повномасштабного нападу росії на Україну оперативно переформатували свою діяльність на потреби військових та цивільних. Серед них — і громадська організація «Долоні Добра».
Серед переможців також благодійний фонд «Зміни», що допомагає військовим та цивільним; благодійний фонд «Вартові життя», волонтери якого возять по 20 тонн допомоги у найгарячіші точки України, благодійний фонд «Карітас-Київ», який надає соціальні послуги й гуманітарну допомогу всім, хто перебуває у складних життєвих обставинах.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ», фотографії надані громадською організацією «Долоні Добра»