Янголи спорту: у столичній галереї знайомлять із загиблими за час війни спортсменами
Фотопроєкт складається зі світлин та історій 90 представників спортивної галузі України, життя яких забрала росія.
Разом з тисячами простих українців, які ніколи не брали до рук зброю, спортсмени в перші дні повномасштабного вторгнення стали на захист країни. Багато з них й сьогодні продовжують боронити рідну землю, однак, на жаль, є й загиблі. Серед них — чемпіони світу та Європи, багаторазові переможці національних першостей з олімпійських та неолімпійських видів спорту, ветерани спорту та ті, хто лише починав свій шлях, — діти, майбутні зірки, чиє життя жорстоко обірвалося.
Хтось загинув на фронті, хтось — від авіаударів або рук російських загарбників на власній землі. Історії представників спортивної спільноти на сайті-реквіємі «Янголи спорту» зібрав Спортивний комітет України. А виставку на основі цих матеріалів представили у київському артцентрі «Я Галерея».
«Емоційно це найскладніший проєкт Спортивного комітету. Дуже хотілося, щоб таких проєктів не було, — зазначив президент Спортивного комітету України Ілля Шевляк. — Через російське вторгнення ми втратили багатьох професійних спортсменів, тренерів, аматорів і початківців. Завдяки історіям по-новому переживаємо наш біль та сум. Але цей проєкт не про смерть, а про перемогу. Дякуючи цим хлопцям і дівчатам, ми стаємо ближче до Перемоги України».
Як відзначила призерка Олімпійських ігор, народна депутатка, голова підкомітету комітету ВР з питань молоді і спорту Ольга Саладуха, від початку російського вторгнення Україна вимагала позбавити російських спортсменів права виступати та представляти свою країну, бо спорт є частиною пропаганди. «90% федерацій відсторонили російських спортсменів, але 10% ще вважають, що спорт поза політикою, — зазначила вона. — Але він не може бути проти людяності та гідності».
Проєкт, який стартував у столиці, підтримав й Департамент молоді та спорту КМДА.
«Ця ініціатива покликана зберегти пам’ять про наших спортсменів, — зазначила директорка Департаменту Юлія Хан. — Спортивний комітет України взяв на себе місію зібрати історії про загиблих, вони спілкуються з рідними, тренерами. Адже за цифрами стоять долі та життя конкретних людей. Ми хочемо продовжити цю справу, зняти відеоролики, зробити банери. А ще плануємо зробити книгу, присвячену нашим загиблим спортсменам та молоді. Ми повинні пам’ятати кожного, завдяки кому ми маємо можливість жити у нашій вільній країні. Кожна з цих історій варта того, щоб її почув увесь світ».
Втрати спортивної спільноти
17 травня під час ракетного обстрілу навчального центру ЗСУ у Десні загинув майбутній пілот-дрифтер 24-річний Євген Перепелиця. Він озвучував чемпіонати України з дрифту, знімав тематичні ролики та прагнув стати автогонщиком. Хлопцю було 24 роки.
«Він був початківцем в цій дисципліні. Допомагав командам відомих гонщиків, займався аудіо- та медіапідтримкою, — згадує голова Асоціації автомотоспортсменів України Артур Подлужний. — Записався до лав ЗСУ, бо був справжнім патріотом. Мав різноманітні інтереси: знімав, робив озвучки, відеоконтент. Хотів стати видатним автоспортсменом».
В Ірпені, прямо в боксерській залі, російські загарбники розстріляли відомого українського боксера і дитячого тренера Олексія Джунковського.
«Коли я тренувалася, ми з Льошею займалися в одній команді. Багато працювали в парах, на спарингах. Він завжди мені допомагав вийти в кращу форму при підготовці до змагань, — поділилася віце-президентка Ліги професійного боксу України Аліна Шатернікова. — Завжди був позитивним, з характером, зухвалим. Потім ми зустрічалися на змаганнях його вихованців, він дуже викладався як тренер. Яскрава особистість, завжди був у центрі спілкування».
Речі загиблого зі спортзалу, де його розстріляли, забирав його друг, Володимир Столбун.
«Знайомі більш як 10 років. Запам’ятався добряком, який завжди казав людині в очі те, що думав, — згадує він. — Займав позицію правоти людської, так вчив своїх підопічних. Його дуже любили вихованці. Гадаю, Олексій не міг вчинити інакше, принципово залишився. Він їздив по Ірпеню, допомагав теробороні. Хоча дружина благала його поїхати. З людьми та дітьми знаходився в підвалі. Не залишив свою собаку, вівчарку, перев’язував їй пащу скотчем, щоб не гавкала і не видала їх. Завжди був дуже добрим та чуйним, вражав своєю енергійністю. У Олексія залишилися дружина та донька. Вони зараз в Європі, їх будинок зруйнований».
На війні проти російських окупантів загинув й майстер спорту України з дзюдо та самбо Вадим Зеленюк. Він поліг у боях за Україну на околицях Авдіївки. Нещодавно йому присвоїли звання Героя України посмертно. А у київському Музеї війни влаштували вечір його пам’яті та передали особисті речі для музейної колекції.
«Спортивні тренери виховують перш за все особистостей, що стають борцями, легкоатлетами, гімнастами. Ця виставка і те, що роблять українські спорстмени, показує, що так і є. Вадим не виняток, — зазначив президент Національної федерації самбо України Вадим Рогач. — Знав його з юнацтва, з 15 років. З дитинства був особистістю, бажав бути найкращим у всьому. Навчався у Національній академії внутрішніх справ, став професійним військовим, продовжував спортивну кар’єру».
За його словами, у 2012 році Вадим захотів поїхати на чемпіонат Європи та світу — і він це зробив, став бронзовим призером цих чемпіонатів. Це був гарний початок міжнародної кар’єри. У 2014 році він потрапив до спецзагону «Омега» Національної гвардії. І між спортивною і військовою кар’єрами, обрав військову, виконував бойові завдання. Але між виконанням бойових завдань, тренувався, брав участь у змаганнях, допомагав молодим спортсменам готуватися.
«Вадим завжди їм казав: ви маєте бути готові до військової служби. Він був героєм і загинув героєм, — поділився Вадим Рогач. — Прикриваючи відхід групи разом з побратимами вони увірвалися на позицію ворога, підірвавши три БМП. Але сам загинув від вогнепальних поранень. Це геройська смерть. У нас є гасло: самбо — наука перемагати. Після 7 місяців війни, спостерігаючи, як наші спортсмени захищають країну, я б сказав, що український спорт — це наука перемагати, а українські спортсмени, знають як. І ми обов’язково переможемо».
Вадим Рогач розповів, що у Національній федерації самбо на 2023 рік запланували два нових відкритих всеукраїнських турніри з самбо — один присвячений Вадиму Зеленюку і другий присвячений всім героям-спортсменам, які загинули в цій війні.
Експозиція демонструватиметься у столиці до 20 жовтня, після чого далі поїде містами України та країн Європи. В планах — представити її в офісах Ради Європи та Європейської комісії, аби за кордоном дізналися більше, яких людей втратила Україна та весь світ. Також історії можна почитати на Сайті-реквіємі Спортивного комітету України «Янголи спорту», який доступний українською та англійською мовами.
Фотопроект «Янголи спорту»
Коли: до 22 жовтня
Де: арт-центр Павла Гудімова «Я Галерея», вул. Хорива, 49Б
Вхід вільний
«Вечірній Київ» започаткував серію пам’ятних публікацій «Пантеон Героїв», присвячених загиблим захисникам.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ», фото авторки