Моє місто: мешканці столиці розповіли за що люблять Київ

Герої матеріалу. Колаж: Даша Гришина
Герої матеріалу. Колаж: Даша Гришина

Сьогодні Київ відзначає 1540-річчя.

Цього року столиця вперше святкує День Києва під звуки сирен. Понад три місяці місто мужньо стоїть та не піддається атакам ворога. Ба більше, з кожним днем місто все більше оживає на очах.

За що кияни так люблять Київ та де тут черпають надхнення, дізнавалася журналістка «Вечірнього Києва».

ВАЛЕНТИН ЩЕРБАЧОВ, ВІДОМИЙ СПОРТИВНИЙ ЖУРНАЛІСТ, ЗАСНОВНИК РЕЄСТРУ РЕКОРДІВ УКРАЇНИ:

Валентин Щербачов

Легенда радянської спортивної журналістики та засновник «Національного реєстру рекордів України» Валентин Щербачов родом з Києва. Проїздивши майже увесь світ, підкоривши Антарктиду та вершини Гімалаїв, він запевняє: своє серце назавжди віддав рідному місту.

«Ще шестирічним хлопцем, гуляючи у стоптаних від футболу кросівках, я закохався у Київ. Для мене це — найкрасивіший мегаполіс, який коли-небудь бачив. А я, на хвилинку, своїми очима бачив майже усі столиці світу. Втім з усіх міст Київ — найгарніший», — захоплено каже Валентин Васильович.

Його місця сили — Труханів острів та Черепанова гора. Тут Валентин Щербачов може гуляти та думати про все на світі годинами.

«Поки багато хто з киян ще не розуміє, який скарб нам відведений для життя… «, — каже Валентин Васильович.

ЯРОСЛАВ МАЛАШЕНКО, КОНТЕНТ-МЕЙКЕР СПІВАЧКИ ОЛЬГИ ПОЛЯКОВОЇ:

Ярослав Малашенко

24-річний Ярослав Малашенко родом з поки що окупованої рашистами Нової Каховки. Життя в маленькому місті завжди було затісним для амбітного хлопця. Дивлячись ток-шоу та концерти з екрана телевізора, він ще малим вирішив: «Виросту — переїду в Київ, де кожен день — свято!»

З того часу пройшло майже 10 років. За плечима Ярослава робота з не однією зіркою української естради й ті омріяні концерти. Втім, хлопець все ще закохано говорить про столицю у парку Шевченка.

«Це моє улюблене місце у Києві. Огляньтеся, як зелено навкруги, затишно. У парку завжди при гарній погоді грають в шахи, в які я так і не навчився грати… Хоч і серце моє з Новою Каховкою, душа — належить безкрайньому Києву», — резюмує Ярослав Малашенко.

СЕРГІЙ МУХЛИНІН, ВІДОМИЙ ДРОН-ФОТОГРАФ:

Сергій Мухлинін

Перед війною 35-річний айтішник-киянин Сергій Мухлинін кілька разів на тиждень сідав на велосипед, одягав на плечі невеличкий рюкзак з дроном та вирушав знімати рідний Київ з висоти.

У його кадрах столиця виглядає зовсім не схожою на ту, яку щодня ловить наше око. Наче безкрайня, насичена жовтими та зеленими кольорами, з охайними будиночками в ряд і з тим широким Дніпром…

«Київ — моє рідне місто, я тут народився і виріс. І по-справжньому закоханий у київські краєвиди: поруч уживаються недоторкані природні пейзажі та витвори архітектурного мистецтва — стародавнього та сучасного, прекрасного і не дуже. Трав’янисті острівці та недоторкані береги Дніпра сусідять з кам’яними хмарочосами, качки та лелеки живуть поруч з поспішаючим натовпом. А якщо поглянути на місто з висоти — відкривається щось особливе, що відриває від повсякдення і чіпляє за душу», — каже фотограф.

Зробивши тисячі кадрів, Сергій зізнається: лівий берег Дніпра — його «слабке місце»:

«Сюди я можу приходити, приїжджати, прибігати. Сам та з родиною, пішки або на велосипеді у будь-яку пору року. Просто, щоб відпочити. Тут відкривається чудовий краєвид на архітектуру правобережжя, особливо надвечір».

ІРИНА СТЕПАНОВА, ПРАЦІВНИЦЯ САЛОНУ КРАСИ:

Ірина Степанова

Історія Ірини Степанової не схожа на жодну згадану вище. У 55 років жінка кардинально змінила життя — пішла від чоловіка, з яким не склалося життя, забрала документи з попередньої роботи у маленькому Новомосковську, що на Дніпровщині, та купила квиток у Київ. У місто великих можливостей.

«Мене завжди тягнуло в Київ, але я ніколи не наважувалася. Здавалось, у столиці живуть інші: заможніші та більш творчі. Але з два роки тому я спитала себе: „Чи щаслива я?“, „Я живу сповна чи існую як комаха?“. Відповідь була очевидною. Після цих думок я дала собі можливість кардинально змінити життя, більше не мріяти, а втілювати та, врешті, повірити в себе!» — зізнається Ірина.

Нині впевнена, гарно одягнена й усміхнена жінка прогулюється улюбленим Хрещатиком та розповідає нашому виданню, як обожнює з ароматною кавою блукати парком Перемоги, а в неділю — ходити до Лаври.

«Мені тут спокійно, а ще я наче помолодшала. Зникли зморшки від старого, нещасливого життя. З’явилася усмішка та головне — сенс життя!» — каже Ірина.

ОТЕЦЬ АНДРІЙ БОДНАРУК, СВЯЩЕННИК:

Отець Андрій Боднарук

Отець Андрій Боднарук — священник Патріаршого собору Воскресіння Христового УГКЦ, голова пресбюро у Київській Архієпархії УГКЦ та популярний тіктокер родом з Львівщини. Втім, багато років живе та служить у Києві, якому він сьогодні літературно зізнається у коханні.

«Києве мій! Люблю тебе за те, що ти є! Люблю твої пагорби, твої святині, твій Дніпро! Люблю твої мости та вулиці! Люблю киян, які є чудові, добрі, гостинні та привітні! Ти красивий в день та неповторний в сутінки! Часом буваєш таємничий, а часом відкритий та простий! Ти мужня та відважна столиця України! Пишаюся, що живу на цій землі!

Дякую тобі за все! Дякую за хрещення України та за віру киян! З Днем народження! Будь ще кращий, ще більше розвинутий та сучасний, не забувай про духовність та історію! Зростай і будь добрим прикладом іншим містам в Україні та у цілому світі! В Тебе велике майбутнє! Віримо в Тебе!» — каже о. Андрій.

СВІТЛАНА БОНДАРЕНКО, ВОЛОНТЕРКА:

Світлана Бондаренко

69-річна пенсіонерка Світлана Бондаренко родом з Київщини. Втім, багато років живе у Дарницькому районі столиці, де посилено займається волонтерством.

У роки Революції Гідності вона разом з активними українцями вийшла на протест у серці Києва — на Майдан Незалежності. А з війною на сході України взялась плести маскувальні сітки та одяг нашим захисникам. Сумарно за 8 років пенсіонерка сплела 300 маскувальних костюмів для розвідників та снайперів.

Через великі загрози російських загарбників до Києва пані Світлана повернутися поки не може. Вона щоденно й безустанно плете у селі українським захисникам на передовій «кікімор», яких вже передала на фронт 14 штук. За роботою пенсіонерка подумки зустрічає нашу перемогу та збирає речі до Києва.

«Я надихаюся нашою столицею: її різноманіттям та охайними парками. Особливо люблю гуляти навесні на Співочому полі, коли солодкий запах квітучих дерев та рослин вирує у повітрі. Це моє місце сили, моя розрада…» — каже Світлана Бондаренко.

МАРІЯ МАГА, РЕЖИСЕРКА:

Марія Мага

Талановита режисерка столичного театру «Особистості» Марія Мага народилася в Ужгороді. Проте багато років живе і творить у Києві. І, навіть, у час війни не полишила столицю сам на сам у біді. Натомість активно допомагає нашим захисникам та столичним акторам.

«Насамперед я люблю Київ за багатогранність: кожен район — це, як окреме місто зі своєю унікальною атмосферою. А ще я була в багатьох містах світу і з повною впевненістю можу сказати, що Київ — найпрогресивніше і найкомфортніше для життя місто!» — говорить Марія.

Замість місця сили у режисерки є цілий маршрут: Арка свободи українського народу — Володимирська гірка — Андріївський узвіз.

«Прогулюючись цими магічними місцями, я завжди наповнююсь якоюсь магічною силою…», — резюмує Марія Мага.

Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»