У Києві розчистили постраждалі від війни будинки, перевірятимуть водойми та лісові дороги на Пущу-Водицю

КАРС розчищає від небезпечних елементів зруйновані фасади будинків. Фото: Олексій Самсонов
КАРС розчищає від небезпечних елементів зруйновані фасади будинків. Фото: Олексій Самсонов

У Києві повністю розчищені від небезпечних навислих конструкцій всі будинки, що постраждали від ворожих обстрілів. Про це «Вечірньому Києву» розповів командир комунальної аварійно-рятувальної служби «Київська служба порятунку» Дмитро Піхало.

Він також повідомив про процес обстеження на присутність вибухонебезпечних предметів столичних парків та лісопарків.

Дмитро Піхало розповів про роботу столичних рятувальників під час війни

«Всю роботу з демонтажу в Києві аварійних небезпечних конструкцій — зруйнованих обстрілами рашистів балконів, віконних рам, піддашків, дахів, залізобетонних конструкцій — виконано, — говорить Дмитро Піхало. — Стан самих споруд, а це не тільки житлові будинки, нині визначають експерти-будівельники, адже деяка кількість будов зруйнована так, що не може бути відновлена»

— Підрозділи КАРС виконують роботи з виявлення вибухонебезпечних предметів, зокрема багато разів обстежували селище Пуща-Водиця. Що перевіряєте нині?

— Наразі отримали завдання на перевірку території Національного ботанічного саду імені Гришка й розпочали там роботу.

Перед цим майже місяць обстежували територію парку «Пуща-Водиця», а у саме селище виїжджали 31 раз, й то ще не вся робота. Після ботсаду повернемося до Пущі — обстежуватимемо лісові дороги, що пролягають вздовж всієї трамвайної лінії — від площі Шевченка до 14 лінії у Пущі. Це понад 7 кілометрів з обох боків колії трамвая, які потрібно пройти пішки й ретельно перевірити. Тобто матимемо значний обсяг роботи, яка може тривати досить довго. Адже, як говорять військові, один день боїв це місяць роботи для піротехніків.

Піротехніки КАРС обстежують територію

Зокрема, у Пущі-Водиці було знайдено величезну кількість вибухонебезпечних предметів, які потім збирає та знешкоджує піротехнічний підрозділ ДСНС за нашою заявкою. Ми маємо знайти й позначити місце таких предметів.

Найближчим часом обстежуватимемо й пляжі столиці не тільки через вибухонебезпечні предмети, а й звичайні, що можуть травмувати киян-відпочивальників. Ще є велика кількість неперевірених парків.

Підрозділ аварійно-рятувальної водолазної станції КАРС братиме участь й в обстеженні дна водойм столиці. Проте за одну велику водойму — затоку Оболонь — ми можемо вже бути спокійні. Адже аварійно-рятувальна водолазна станція КАРС знаходиться на затоці й постійно за нею слідкує.

— З чого починаються роботи з відновлення й обстеження території?

-На територіях, що зазнали ворожих ударів, нам доводилося прибирати й розчищати в першу чергу величезну кількість повалених снарядами дерев, щоби забезпечити проїзд техніки. Потім виконувалися всі інші роботи. КАРС брав участь у розчищенні й приведенні до ладу міста Гостомель після боїв, й звичайно ж, працював на всіх постраждалих об’єктах у Києві.

Зруйнована частина «Ретровілю»
Пожежа після обстрілу на вул. Чорнобильській
Одразу після вибуху збитої ракети ворога КАРС був на місці події

— Робота на яких з постраждалих об’єктів залишилася у вас в пам’яті назавжди?

— У ТРЦ «Ретровіль», куди ми прибули через кілька хвилин після його обстрілу. В першу чергу ми розшукували людей, які могли бути під завалами. Й під час роботи біля нас стався ще один вибух. Дивом тоді ніхто з київських рятувальників не постраждав. Згодом ми проїжджали повз «Ретровіль» й бачили, як працюють журналісти. А через три хвилини вже читали повідомлення, що від мінометного вогню там загинула журналістка російського опозиційного видання.

Але найбільше жахіття, яке довелося бачити — пожежа після ворожого обстрілу шістнадцятиповерхового будинку на вулиці Чорнобильській. Це був гігантський палаючий факел, як у фільмах катастроф. Таке неможливо забути…

— Яким ви запам’ятали перший день війни?

— Пам’ятаю, що дуже міцно спав, а розбудив мене дзвінок директора Департаменту муніципальної безпеки Романа Ткачука о 5 ранку, який повідомив, що розпочалася війна. Тоді ж почув звуки вибухів. Кинувся на роботу. На той час по Києву вже були прильоти ворожих снарядів й багато викликів, тому не пам’ятаю черговість наших виїздів до постраждалих, на розбирання завалів. Закарбувалася у пам’яті якась особлива втома на обличчях наших рятувальників у перший день війни.

Тоді всі, хто лишався у Києві, ночували на роботі. Деяка кількість наших рятувальників вивозила сім’ї у безпечні місця, також вісім співробітників КАРС пішли на фронт, приєднавшись до ЗСУ та Територіальної оборони. Але ми швидко відновили підрозділи Служби та перекривали всі виклики з порятунку постраждалих, в тому числі й виклики, звичні для мирного часу. За цей період вдалося врятувати 19 людей.

Коли працювали після обстрілів на зруйнованих будівлях, першочергово потрібно було провести розвідку, миттєво знайти безпечні шляхи евакуації людей зі споруд, допомогти винести необхідні речі й все це зробити у розпал пожежі.

— Нині ваша робота вже увійшла у звичне мирне русло?

— Майже. Допомагаємо там, де в цьому є необхідність. Й повністю перекриваємо завдання по Києву. Днями прибирали наслідки буревію — повалені дерева та пошкоджені покрівлі на дахах.

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»