Пуща-Водиця перестала бути курортним містечком: нинішній стан, безпека, правопорядок
У дивовижному парку в улюбленому курортному селищі киян у Пущі-Водиці громадськість, керівники Оболонського району та столичного зеленбуду провели толоку. Парк перевірений на наявність вибухонебезпечних предметів, доглянутий й квітучий. Але стало зрозумілим, що місцевість — ліси навколо Пущі — на невизначений час втратили свій рекреаційний потенціал через війну й бойові дії, що точилися в цих місцях.
Більше того, у парку «Пуща-Водиця» наразі не можна переходити через знаменитий місток над озером, який веде в ліс. «Вечірній Київ» розпитав голову Оболонського району Кирила Фесика, коменданта Пущі-Водиці Гарника Каралнгцяна та командира батальйону добровольчого формування територіальної громади №42 «Легіон «Оболонь» Ярослава Володимировича про ситуацію у селищі та навколо нього.
-Нині у селищі починають працювати магазини, аптеки, відновився транспортний зв’язок з Києвом, працює відділення «Нової пошти», займаємось тим, щоб максимально швидко відновити трамвайну лінію що десятиліттями поєднувала Пущу з містом, — говорить Кирило Фесик. — Нині сюди почали повертатися мешканці, є постійна активна комунікація з ними. Загалом, жодних кризових явищ немає.
Щодо відновлення розбитих вікон після вибухів, Кирило Фесик пояснив, що зараз почала діяти міська програма, на яку виділили 400 мільйонів гривень, і за ці гроші відновлюватимуться розбиті вибухами вікна та балкони.
-Думаю, що ще кілька місяців — і проблему буде вирішено. На Оболонський район має бути виділена дуже значна сума, адже він найбільше постраждав від російської агресії, бо Пуща — це Оболонський район. Головне завдання — поки тепло вирішити питання з житлом. З опаленням буде лад — інфраструктура не постраждала, — зауважив Кирило Фесик.
-На період інтенсивних бойових дій багато людей залишило Пущу?
-У нас було кілька хвиль евакуації з Пущі, залишалося в селищі близько 200 людей. Тобто, практично все селище було евакуйоване. Це було наше завдання як Добровольчого формування територіальної громади: вивезти людей, щоб не заважали працювати ЗСУ. Нам це практично вдалося. Певна кількість залишалася, яка не хотіла виїжджати, і ми не могли їх змусити, — розповів Гарник Каралнгцян.
Він також повідомив, що нині повернулися поки лише відсотків до 40 мешканців від загальної кількості населення й Пуща оживає, проводяться толоки, висаджуються дерева, всюди прибрано. Життя триває…
-Чи є факти мародерства у селищі? Чи забезпечено охорону?
-Чинна військова комендатура, яка є підрозділом Військової служби правопорядку, стежить за правопорядком, на місці працює також поліція Оболонського району, СБУ. Випадків мародерства чимало, але ми думали, що буде гірше. Усі випадки розслідуються, — відповів Кирило Фесик.
-Чи працює гуманітарний штаб для допомоги вразливим верствам населення?
-У самій Пущі розгорнутих штабів немає, дистанційно працює кол-центр, Благодійний Фонд «Спадок» спільно з Оболонською РДА допомагають людям та один одному: те, що ми не можемо виконати, просимо про допомогу район, якщо району потрібна наша допомога — то наша машина їде розвозити продукти, ліки, речі першої необхідності. Працюємо спільно, — розповів Гарник Каралнгцян.
-Пуща складний район — поруч ліс з усіх боків, як із розмінуванням?
— Тільки відійшли ворожі сили, питання розмінування було для нас пріоритетним. Вирішувалося все на рівні керівництва військово-цивільної адміністрації, я зустрічався з її главою, писали листи, на які того ж дня відреагували й виділили бригади для розмінування з ДСНС та ЗСУ. Працювали посилено, але в рамках того, що треба було всю область розмінувати, то провели роботи в самому селищі, — говорить Ярослав Володимирович. — Небезпека залишається, в ліс ходити категорично не можна, а прогулюватися варто акуратно. На жаль, небезпека й наслідки війни залишатимуться ще не один рік, якщо чесно, але в рамках тих ресурсів, які є, робота нині йде активно. Нині вивозять вже не міни, а снаряди, що не розірвалися. Тому небезпека залишається.
Ярослав Володимирович додав, що селище Пуща-Водиця тому і була закрита протягом кількох тижнів для відвідування після того, як звільнили Київщину, бо тут було небезпечно. І останні два дні ще вивозили звідси боєприпаси.
-Звичайно, ліс ще залишається складною територією. Жителі Пущі повинні розуміти, що якщо хтось піде в ліс і, не дай Боже, щось трапиться, то селище знову закриють, — додав Ярослав Володимирович.
-Просто сюди з Києва за старою звичкою почнуть приїжджати люди на відпочинок…
-Це питання зараз обговорюємо, і ми не прихильники того, щоб запускати людей для відпочинку, саме тому, щоб вони не ходили лісом. Знову ж таки, в рамках тієї ситуації, яка відбувається в усьому Києві, дякувати Богові, в нас усе більш-менш спокійно. Звичайно, людям складно заборонити, але тут має працювати громадянська позиція кожного та розуміння ситуації: у нас війна, і якщо про неї хтось забув, то вона може про себе легко нагадати, — сказав Гарник Каранлгцян.
-На той бік мосту у парку «Пуща-Водиця» ходити не можна?
-Міст не замінований, ми його постійно перевіряємо. У нас тут є підрозділ Легіону «Оболонь» — ДФТГ Оболонського району. Цей підрозділ сформований з місцевих жителів Пущі-Водиці, чоловіків, які з перших днів війни захищали селище. З їх допомогою ми щоранку та ввечері робимо обходи, перевіряємо місця, які можуть бути найбільш ураженими, зокрема — мости, зупинки, кіоски, супермаркети, де може бути скупчення людей. Це робиться на випадок того, щоб вони не були заміновані, щоб з ними за ніч нічого не сталося, — пояснив Ярослав Володимирович.
Він також повідомив, що досі виявляють місця, де є боєприпаси, намагаються їх знешкодити, викликають спеціалістів. Окрема небезпека — трупи ворога, які ще трапляються у місцях боїв у лісах навколо Пущі й сусідньої Горенки.
-Ще не всіх загиблих знайшли, їх тіла розкладаються, а це створює нездорову епідемічну ситуацію. Крім того, собаки, які втікли з приватних садиб через вибухи, нині живуть у лісах, здичавіли. Тобто багато факторів, які говорять про те, що не треба людям ходити до лісу, — сказав Ярослав Володимирович.
За його словами сильно постраждав край селища Пуща-Водиця, що ближче до 14 лінії та Горенки. Постраждало й «Лісове» кладовище.
— Скажу так: воно безпечне зараз, оскільки його розмінували. Але туди прилітали важкі снаряди, і навіть люди, що багато бачили на своєму віку, дуже просять громадян зі слабкою психікою туди не навідуватися. Там є вирви, пошкоджені пам’ятники, — пояснив Ярослав Володимирович.
«Вечірній Київ» розповів раніше, як поступово оживає Пуща-Водиця.
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»