Метро та підвали: де киянам сховатися у випадку небезпеки

Роман Ткачук й члени команди аварійно-рятувальної служби міста. Фото: фейсбук
Роман Ткачук й члени команди аварійно-рятувальної служби міста. Фото: фейсбук

У місті перевірили всі споруди цивільного захисту й пояснили киянам, як ними користуватися. Також, враховуючи інтерес преси до теми, журналістам продемонстрували деякі з них.

Місто з 2014 року готове до захисту населення в разі оголошення урядом особливого періоду. Звичними для киян стали написи й навігація на будинках «До укриття».

Роман Ткачук, директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА розповів, скільки за вісім років у столиці довели до ладу й підготували споруд цивільного захисту.

Він повідомив, що у Києві існує фонд, який складається з двох типів об’єктів. Зокрема це сховища — спеціальні споруди, які розташовані на підприємствах критичної інфраструктури й використовуються для захисту робочої зміни на підприємстві. Другий тип — об’єкти подвійного використання.

«У нашому місті їх майже 5 тисяч. Це — підвальні й напівпідвальні приміщення, станції метрополітену, підземні паркінги, підземні переходи. Одночасно ми можемо захистити 2 мільйони 800 тисяч громадян», — сказав Роман Ткачук.

У сховищі другого класу під будівлею однієї з РДА, наприклад, можуть перебувати до 300 осіб. Воно оснащене 60 робочими місцями. У сховищах є окрема фільтро-вентиляційна установка, що подає повітря через спеціальні фільтри, генератор струму із запасом палива, герметичні протиударні двері, санвузли, робочі кімнати, оснащені закритим зв’язком. А на об’єктах подвійного використання повинні бути лави, освітлення й санвузол. У метрополітені, де є й герметичні завіси, можна перебувати й більше ніж 48 годин, але в таких випадках у місті вступає в дію план евакуації.

Типове обладнання сховища

Герметичні двері у сховищі в одній з райдержадміністрацій
Кімната з генераторами й фільтрами
Кімнати для працюючої зміни
Просторі приміщення сховища

Роман Ткачук навів приклад: якщо у місті оголошено особливий період, то, зокрема, на Хрещатику є підземний паркінг, підземні переходи, метрополітен зі станціями глибокого залягання. У житлових будівлях також є підвали. Тому час перебування людей там залежить від ситуації, яка складається в місті.

Станція метро «Хрещатик» може за потреби надати прихисток людям

Проте за нормативами всі захисні споруди на даний час розраховані на перебування в них громадян до трьох годин. У разі потреби захисту на довший період у місті оголошується евакуація. На такий же час перебування (3 години) розраховані й об’єкти подвійного використання.

Будинки міста, особливо більш сучасної забудови, за словами Романа Ткачука, споруджуються за вимогами норм ДБН з такими підвальними приміщеннями, які слугують укриттями.

В останні роки ці приміщення привели у порядок, їх також постійно перевіряють співробітники ДСНС. Передбачається також, що мешканці розгалуженого приватного сектору столиці мають переховуватися в разі потреби у підвальних приміщеннях своїх будинків.

«Всі сховища подвійного використання знаходяться зачиненими, промаркованими написом „об’єкт цивільного захисту“, „укриття“. В разі потреби й за сигналом сповіщення, відповідальні відкриють приміщення для доступу громадян», — пояснив Роман Ткачук.

На сайті КМДА є спеціальна сторінка, присвячена цивільному захисту населення, де є адреси й карта всіх укриттів міста.

Окрема тема — об’єкти подвійного призначення, які використовують комерційні структури. Райдержадміністрації з 2014 року інформують балансоутримувачів про те, що у випадку включення сигналу цивільного захисту — сирени, який означає «увага всім!», підприємці мають надати доступ громадянам до своїх приміщень.

Водночас громадянам потрібно увімкнути радіо, телевізор, комп’ютер, телефон — будь-який засіб інформування, щоб дізнатися, що сталося і які дії потрібно виконати. Після цього можна ховатися в укриттях, або виконувати дії, пов’язані з евакуацією населення.

З 5000 тисяч об’єктів цивільного захисту близько 900 (18%) наразі не готові надавати прихисток. Вони можуть бути затоплені, захаращені, з неробочою фільтраційною повітряною установкою, без генераторів струму. Особливо це стосується промислових підприємств, які в 90-х роках передавалися в приватну власність.

«Такі сховища ми вважаємо не готовими й ведемо роботу з балансоутримувачами, щоб вони відновили приміщення. Адже саме на них покладена відповідальність за утримання та готовність сховища», — підкреслив Роман Ткачук.

Як і від чого ще у місті захищають киян від небезпеки розповіли у Київській аварійно-рятувальній службі.

Фото Катерини Новосвітньої «Вечірній Київ»

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»