Ртуть та бомби: як муніципальні рятувальники визволяють киян з біди

Рятувальники працюють у різних ситуаціях. Фото КМДА
Рятувальники працюють у різних ситуаціях. Фото КМДА

Комунальну аварійно-рятувальну службу (КАРС) «Київська служба порятунку», яка у вересні відзначила 17 років від дати заснування, добре знають жителі столиці — без допомоги рятувальників не минає і дня.

Лише минулого тижня підрозділи виїжджали на виклик киян 68 разів, тобто майже по десять разів на день. Всього ж за роки існування служба рятувала киян більше 34,5 тисячі разів!

«Вечірній Київ» розпитав командира КАРС Дмитра Піхала про міську рятувальну службу — хто обирає для себе складну професію рятувальника, про яку допомогу найчастіше прохають кияни, і звісно, ж про найрезонансніші випадки. На початку розмови керівник підрозділу розповів, що саму аварійно-рятувальну службу у 2004 році створили з ініціативи знаного в Києві рятівника Володимира Александрова з понад 20-літнім досвідом і якого, на жаль, вже немає з нами, та Романа Ткачука, першого командира, який очолював загін 11 років, а тепер є директором Департаменту муніципальної безпеки КМДА.

Дмитро Піхало

— Як же відбирають людей, що працюють у КАРС?

— До нас на роботу приходять або з лав ДСНС, або люди, які хоч ще не навчені професії рятувальника, але підходять нам за фізичними параметрами та іншими критеріями. Вони мають тримісячний випробувальний термін, вивчають ази професії. Якщо новачки добре себе проявляють, то за рекомендаціями командирів взводів (а їх у нас чотири) і відділень потім відправляємо людей на навчання. Вони отримують у спеціальних навчальних центрах різні кваліфікації, наприклад, висотника, вчаться працювати із складним спецобладнанням. Тобто ми повністю беремо на себе функцію навчання.

Кожного ранку караули приймають чергування

Дмитро Піхало розповідає, що сам прийшов у КАРС п’ять років тому. Він — колишній співробітник ДСНС, залишив службу у званні майора. А свого часу закінчив Черкаський інститут пожежної безпеки. До речі, династія рятувальників Піхало нині нараховує вже третє покоління. Адже дід і дядько Дмитра — пожежники з Київської області, батько — з Києва.

— У нас, як і у швидкої допомоги, у поліції, ДСНСників завжди була й буде одна й та сама місія — визволяти з біди людей. Наприклад, крім іншої роботи, дуже часто доводиться допомагати стареньким, самотнім людям, яким стало зле, вони не можуть вийти з квартири. Або родичі турбуються, що бабуся довго не виходить на зв’язок…Тоді наші рятувальники разом з поліцією виїжджають на виклик, відчиняють двері або дістаються до людини через вікно.

Як відзначає Дмитро Піхало, протягом останніх років керівництво міста значно посилило увагу до служби КАРС — підтримує рятувальників новою технікою й іншим забезпеченням, набагато краще фінансує, ніж у попередні 10-15 років. Кореспонденти «Вечірнього Києва» змогли потрапити в гості до рятувальників, де побачили гордість підрозділу — спеціально оснащені машини. Вони навіть на перший погляд дуже відрізняються від традиційних пожежних. Адже, на відміну від останніх, тут головне спорядження — потужні механізми й силові інструменти. За їх допомогою рятувальники можуть впоратися із бетонними перекриттями, сталевими та залізними конструкціями, що нерідко стають на заваді. Є в авто і спеціальні подушки-домкрати — вони здатні проникнути у найменші шпаринки, а далі — перевертати глиби, машини, бетонні перекриття.

Робочі машини КАРС мають повний комплект «силового» обладнання

Також в арсеналі київських рятувальників — комплекти професійного альпіністського спорядження. Майже половина особового складу КАРС має кваліфікацію промислових альпіністів, яка вкрай необхідна в роботі. Так, наприклад, днями, за допомогою альпіністського обладнання рятувальники оперативно демонтували з одного столичного балкона залишки дерев’яних конструкцій, що просто падали на тротуар на центральній вулиці міста, наражаючи на небезпеку перехожих.

Підрозділи міської служби порятунку також практично завжди викликають на допомогу пожежникам при складних надзвичайних подіях, особливо, коли НП присвоєно категорію 1-біс. На цей випадок у бійців загону є спеціальний пожежний одяг, апарати захисту органів дихання. Завдання київських рятувальників під час цих подій — деблокувати бетонні чи металеві конструкції, займатися розчищенням завалів і, звісно ж, надавати допомогу постраждалим.

Роботи у підземному переході на Майдані Незалежності

— Що найскладніше у роботі рятувальника КАРС?

— Обвали конструкцій та вибухи у будинках. Крайній, дуже страшний випадок, — вибух на вулиці Крушельницької, коли обвалився під’їзд. За останні роки подібних вибухів у Києві було три, два з них — у Голосіївському районі. До руїн під’їзду на вул. Крушельницької, який міг завалитися щосекунди, страшно було заходити навіть бувалим рятівникам. Там працювали всі — ДСНС, Червоний хрест, поліція і ми, як частина рятувальних служб міста. Тижнів зо два цілодобово виконували роботу позмінно. Усували небезпеку обвалення навислих елементів будівлі, діставали людям речі. Доводилося ходити по конструкціях, які ледве триматися.

Київ цінує своїх рятувальників. До професійного свята кращі бійці отримали «Подяки»

У КАРС дійсно дуже багато роботи: і двері відкривають, й повалені та аварійні дерева прибирають, підтоплення на проїжджих частинах та тротуарах ліквідовують, й на воді людей рятують.

— Ще працює загін піротехніків, який займається боєприпасами, переважно Другої світової війни, якими до сих пір встелена київська земля. Ці бійці постійно знаходяться на об’єктах, працюють за договорами з будівельниками, які перед початком робіт завжди перевіряють ділянку на наявність вибухонебезпечних предметів. На знешкодження шкідливих речовин кожного дня по декілька разів виїжджає наша лабораторія, особливо багато викликів з настанням холодів й періоду застуд. Адже кияни починають бити термометри, а ми проводимо демеркуризацію — прибираємо ртуть, заміряємо наявність випарів. Заміри шкідливих речовин у ґрунті й воді — теж наша постійна робота, — резюмує керівник столичних рятувальників.

У столиці багато людей, що мають складні й дивовижні професії, багатющий досвід й незвичайні навички, які знають, чим живе місто у своїй наземній й підводній частині.

Фото автора та пресслужби КМДА

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»