«Перлини» Владислава Городецького: найвідоміші будівлі архітектора у Києві
Сьогодні відзначається 158 років з дня народження найвідомішого київського зодчого. Його творінь у столиці збереглося небагато, але майже всі вони є візитівками Києва.
Лєшек Дезидерій Владислав Городецький народився 4 червня 1863 року на Поділлі. Після навчання у Петербурзі Городецький перебрався до Києва, де прожив майже 30 років і подарував місту справжні архітектурні «перлини».
Пригадаємо найзнаковіші творіння майстра, які навіть через сотню років після побудови захоплюють подих.
Будинок з химерами
Ця будівля є, напевно, найвідомішим «дитям» Городецького. Прибутковий будинок автор побудував у 1903 році для своєї родини: на першому поверсі жили Городецькі, квартири на інших поверхах здавалися в оренду.
Особливість будинку — це скульптурний бестіарій. Він виготовлений із цементу — досить дорогого на той час матеріалу — постійним партнером Городецького, італійським скульптором Еліо Салем. Оскільки архітектор був пристрасним мисливцем, то всередині будинок прикрашений скульптурами-мисливськими трофеями — черепами, рогами, опудалами тварин і птахів.
Іронічно те, що на фасаді та всередині будинку немає жодної химери. Але для киян початку ХХ століття реальні африканські тварини були такими ж дивовижами, як і химери — відповідно й прозвали будинок Городецького.
Зараз він використовується для прийомів Президента України. Також у Будинок з химерами іноді водять екскурсії, які організовує Музей історії Києва.
Де: вул. Банкова, 10 (станція метро «Хрещатик»).
***
Костел святого Миколая
Одна з двох римо-католицьких церков у Києві (друга — Олександрівський костел). Її історія почалася наприкінці XIX століття, коли група католиків звернулася до губернатора Києва за отриманням дозволу на будівництво костелу «в пам’ять перебування в Києві їх Імператорських Величностей» — Миколи ІІ.
Був оголошений конкурс на створення проєкту костелу. Переможцем став 24-річний студент, який не мав досвіду спорудження таких будівель, тому керувати проєктом доручили вже відомому на той час архітекторові Владиславу Городецькому.
Храм зводили 10 років виключно на пожертвування приватних осіб. Роботи велися довго через поганий стан ґрунту, на який впливала річка Либідь, тому вперше в Києві ґрунт стали зміцнювати потужними бетонними набивними палями. Зрештою храм відкрили і освятили у 1909 році.
Сьогодні костел Святого Миколая ділять між собою католики та Національний будинок органної та камерної музики України. Також у 2019 році костел отримав різнокольорову вечірню підсвітку.
Де: вул. Велика Васильківська, 75 (станція метро «Олімпійська»).
***
Національний художній музей України
Величну споруду в неокласичному стилі з самого початку будували як перший в Києві загальнодоступний музей.
У 1896 році в комісію надійшли 13 проєктів із варіантами майбутнього музею, кожен зі своїм девізом. Серед них виграв проєкт «К сроку» московського архітектора Петра Бойцова, але детальну розробку планів зведення музею робив саме Владислав Городецький. Він доопрацьовував проєкт та безпосередньо керував роботами.
Кошти на спорудження виділив російський уряд та українська родина Терещенків. Будівництво відбувалося під наглядом відомого мецената Богдана Ханенка, який пізніше подарував музею свою археологічну колекцію з 3145 предметів. Першою ж виставкою, яка відкрилася у музеї, стала експозиція археологічних знахідок Вікентія Хвойки. День відкриття виставки вважається офіційною датою заснування музею — 1 серпня 1899 року.
Скульптурними оформленням головного фасаду знову займався давній знайомий Городецького Еліо Саля. Але з плином часу будівля почала критично потребувати оновлення — і зовні, і всередині. Нарешті у 2018 році розпочалися ремонтно-реставраційні роботи, які мають завершитися до кінця 2021-го.
Де: вул. Михайла Грушевського, 6 (станція метро «Майдан Незалежності»).
***
Караїмська кенаса
У 1898 році Владислав Городецький, вже як дуже популярний архітектор, отримав пропозицію від «тютюнового короля» та очільника громади київських караїмів Соломона Когена спроєктувати караїмську кенасу. За будівництво храму взялася та ж фірма Льва Гінзбурга, яка вже працювала з Городецьким над спорудженням костелу Святого Миколая.
Будівлю в мавританському стилі спорудили за 4 роки. Її особливістю став гофрований купол з ліпними прикрасами роботи, звичайно ж, майстерні Еліо Саля. Ефектна верхівка кенаси була покрита оцинкованим залізом і над нею височив шпиль. Але купол був втрачений у результаті реконструкції 1968-го року.
Під час Другої світової війни у кенасі правилася римо-католицька служба, потім діяв ляльковий театр та кінотеатр, а з 1981 року і дотепер тут розміщується Будинок актора.
Втім, кенаса вже давно потребує реставрації. Це питання піднімали ще у 2010 році, проте з різних причин так і не почали. Востаннє будівлю планували відреставрувати протягом 2019-2020 років.
Де: вул. Ярославів Вал, 7 (станція метро «Золоті ворота»).
***
Прибутковий будинок Кімаєра
Порівняно із попередніми будівлями ця, здається, їм суттєво поступається. Принаймні зовні. Втім, вона є важливою хоча б тому, що Владислав Городецький взявся за важливу і масштабну для міста справу — проєктування комплексу будівель, споруджених на ділянці, на якій була розташована садиба Меринга. І тепер ці будівлі стоять на вулиці свого творця — Городецького.
У 1895 році, коли вулиця ще називалась Миколаївською, Владислав Владиславович спроєктував будівлю на замовлення австрійського підприємця Йосифа Кімаєра для торгового дому меблевої фірми. На фабриці виготовлялися крісла для київської опери та театру Соловцова (теперішня назва — театр імені Франка), гарнітури для готелю «Континенталь» (зараз — будівля консерваторії) та готелю Гладинюка (тепер — будівля інформагенства «Укрінформ»). Також меблі розвозили у найкращі оселі по всій Російській імперії.
В 1941 році масштабна пожежа на Хрещатику сильно пошкодила фасад будинка Кімаєра і повністю знищила інтер’єри. Зараз він використовується як головна будівля Міністерства юстиції України. Також тут облаштований вхід до станції метро «Хрещатик».
До речі, впритул до будинка Кімаєра розташоване ще одне творіння Городецького. Він спорудив перші два з половиною поверхи у 1895-1897 роках для контори та складу сільськогосподарського кооперативу «Робітник».
Де: вул. Городецкого 11А, 13 (станція метро «Хрещатик»).
До речі, у Києві жив і творив ще один відомий архітектор — Павло Альошин, завдяки якому в місті з’явилися не менш цікаві будівлі.
Ольга КОСОВА, «Вечірній Київ»